Вирок № 97682001, 15.06.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4686/20

1-кп/264/200/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2021 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мирошниченка Ю.М. при секретарі Прилепо Ю.А. за участю прокурора Левченко Я.М., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої – адвоката Д`яконової К.І., захисника – адвоката Мудрик О.М., обвинуваченого ОСОБА_2 представника цивільного відповідача Івченка С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполі, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, пенсіонер, одружений, не судимий, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , обіймаючи посаду начальника дільниці кисневого цеху ПрАТ «ММК ім. Ілліча», розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, був посадовою особою, що зобов`язана забезпечувати задовільний стан функціонування системи дотримання, експлуатації, технічного обслуговування та проведення капітальних і поточних ремонтів обладнання, будівель і споруд, дотримуватися правил і норм охорони праці відповідно до вимог СТП «Порядок проведення планово-попереджувальних робіт і капітального ремонту механічного обладнання» та іншої нормативно-технічної документації, однак порушив їх вимоги попри те, що передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховував на їх відведення, що призвело до смертельного травмування газорізальника 5 розряду ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_3 за наступних обставинах.

З 08 години 18 вересня 2018 року на території кисневого цеху бригада цеху оперативного обслуговування та налагодження енергоцехівПрАТ «ММК ім. Ілліча», до складу якої входив газорізальник ОСОБА_3 , повинна була продовжити виконання розпочатих напередодні робіт по ремонту азотного регенератора № 4 БР-2М. На початку робіт при використанні апарату плазмового різання ОСОБА_4 спустився у приямок для проведення вогневих робіт, які згідно з п. 1 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 допустив порушення вимог п. п. 4.56, 17.1.6 (е), 17.2.7 НПАОП 0.00-1.65-88 «Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря» та п. 4.1.1 Технологічної інструкції № 227-627-02 «Експлуатація повітророзподільної установки БР-2М», що виразилось у незабезпеченні відкритості на всю пропускну здатність (були прочинені) засувок З-44 і З-50 трубопроводу кисню (інвентарний № 24114) і відсутності заглушки на киснепроводі та призвело до створення локальної високої концентрації кисню у приямку в момент підпалювання Шевченком пальника апарату плазмового різання JasikCUT-100-100 (L201), в результаті чого через 1-2 секунду після того як він запалив пальник відбувся спалах його спеціального одягу, внаслідок чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: термічних опіків голови, тулуба та кінцівок І-ІІІ ступенів (60 % п. т.), що ускладнилися опіковим шоком – нерівномірним кровонаповненням у вигляді виразного повнокров`я мозкового шару і юкстамедулярної зони та малокров`я коркового шару нирок; некротичним нефрозом, набряком головного мозку – повнокров`ям органів з порушенням реологічних властивостей у вигляді плазматизації, плазморагій у судинах головного мозку; ділянки змінених шкірних покровів (опікові поверхні) на всьому протязі волосистої частини голови, на лобі в центрі, кінчику та крилах носу, правої скроневої області, на лівому надпліччі, на всьому протязі передньої поверхні грудної клітки та частково на передній черевній стінці, на лівому плечі в середній третині по передній поверхні, на лівому передпліччі в нижній третині по всіх поверхнях з переходом на тил лівої кисті; на правому плечі на всьому протязі по зовнішньо-передньо-внутрішній поверхні з переходом в область правого ліктьового суглоба по передній поверхні; по задній поверхні правого передпліччя в середній і нижній третинах з переходом на тил правої кисті; по задній поверхні грудної клітки справа від рівня 3-го ребра на всьому протязі частково з переходом у поперекову область, в лівій та правій пахвових областях частково з переходом на праву бічну поверхню статевого члена, на передньо-внутрішню поверхню обох стегон на всьому протязі, на внутрішню поверхню обох колінних суглобів, на передньо-внутрішню поверхню обох гомілок на всьому протязі, через які настала смерть потерпілого від опікового шоку.

Обвинувачений ОСОБА_2 частково визнав себе винним і пояснив, що ремонт почався за місяць до нещасного випадку, всі належні документи були оформлені, в тому числі й наряди-допуски, всі бригади працювали за цими нарядами. Начальник цеху на селекторній нараді оголосив, що забули усунути тріщину на регенераторі, наказав заступнику з інжинірингу усунути недоліки. Також цю роботу курувало троє спеціалістів з техніки безпеки. Продовжував наряд-допуск поспіхом, оскільки поруч в очікуванні стояв начальник цеху. Вважає, що всі особи зазначені в акті розслідування нещасного випадку винні в трагедії і якби усі були притягнуті до відповідальності, то й він би визнавав свою провину.

Вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена доказами, якими встановлено, що 18.09.2018 року о 10 годині до поліції з Міської лікарні № 1 надійшло повідомлення про госпіталізацію газорізальника ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_3 з численними опіками тіла (т. 1 а. с. 75).

Того ж дня проведено огляд місця події, під час якого оглянуто ділянку розподілу повітря кисневого цеху ПрАТ «ММК ім. Ілліча» біля азотного регенератора БР-2М, де вів ремонті роботи потерпілий ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 76-82). Наступного дня в моргу проведено огляд його трупу (т. 1 а. с. 85-87).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого (посмертний епікриз № 307) ОСОБА_3 знаходився в стаціонарі з 09 години 18.09.2018 року до 14 год. 25 хв. 19.09.2018 року по час смерті. Повний діагноз: опік полум`ям І-ІІІ ступеня голови, шиї, тулуба, рук, ніг, площа 60(30) відсотків, вкрай важкий опіковий шок. Короткий анамнез: травмований на виробництві 18.09.2018 року, коли спалахнув кисень від різака (т. 1 а. с. 88).

За висновком експерта № 2054 від 08.01.2019 року причиною смерті ОСОБА_3 стали термічні опіки голови, тулуба та кінцівок І-ІІІ ступенів (60 % п. т.), що ускладнилися опіковим шоком – нерівномірним кровонаповненням у вигляді виразного повнокров`я мозкового шару і юкстамедулярної зони та малокров`я коркового шару нирок; некротичним нефрозом, набряком головного мозку – повнокров`ям органів з порушенням реологічних властивостей у вигляді плазматизації, плазморагій у судинах головного мозку; ділянки змінених шкірних покровів (опікові поверхні) на всьому протязі волосистої частини голови, на лобі в центрі, кінчику та крилах носу, правої скроневої області, на лівому надпліччі, на всьому протязі передньої поверхні грудної клітки та частково на передній черевній стінці, на лівому плечі в середній третині по передній поверхні, на лівому передпліччі в нижній третині по всіх поверхнях з переходом на тил лівої кисті; на правому плечі на всьому протязі по зовнішньо-передньо-внутрішній поверхні з переходом в область правого ліктьового суглоба по передній поверхні; по задній поверхні правого передпліччя в середній і нижній третинах з переходом на тил правої кисті; по задній поверхні грудної клітки справа від рівня 3-го ребра на всьому протязі частково з переходом у поперекову область, в лівій та правій пахвових областях частково з переходом на праву бічну поверхню статевого члена, на передньо-внутрішню поверхню обох стегон на всьому протязі, на внутрішню поверхню обох колінних суглобів, на передньо-внутрішню поверхню обох гомілок на всьому протязі.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії високої температури (відкритого полум`я) незадовго до надходження до лікарні, оскільки після їх утворення розвинувся опіковий шок, який і став безпосередньою причиною смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення (т.1 а.с.93-95).

Газорізальник 5 розряду цеху оперативного обслуговування і налагоджування енергетичних цехів дільниці з ремонту теплоенергетичного устаткування ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_3 18.09.2018 року мав 8 годинний робочій день з 07 години до 15 години 30 хвилин; повинен був продовжити заплановану роботу, а саме закінчити ремонт азотного регенератора № 4; приступив до вогневих робіт із застосуванням установки для повітряно-плазмової різки інверторного типу, які пов`язані з підвищеною небезпекою (т. 1 а. с. 100-110, 145; т. 3 а. с. 83-87, 97-98, 100-103).

Відповідно до наряду-допуску № 30, виданого 21.08.2018 року на виконання робіт підвищеної небезпеки в кисневому цеху ПрАТ «ММК ім. Ілліча», одним з допускачів до роботи з поточного ремонту блока БР-2М був начальник дільниці ОСОБА_2 , який 05.09.2018 року продовжив наряд-допуск до 29.09.2018 року. Серед заходів забезпечення безпеки робіт, передбачених п. п. 4.2-4.4 наряду-допуску, відключення засувки, отримання проб для аналізу повітряного середовища при проведенні вогневих робіт. З додатку до наряду-допуску «Продовження наряду-допуску» вбачається, що ОСОБА_2 як допускач 18.09.2018 року дозволив допуск до робочої зони; змінний майстер ОСОБА_6 як виконавець робіт прийняв зміну та ознайомився з умовами робіт (т. 1 а. с. 120, т. 3 а. с. 71-72).

З наряду-допуску на проведення тимчасових вогневих робіт НД № 30, виданого майстру ЦООНЕ ОСОБА_6 на проведення робіт з різки та зварювання регенератора блока БР-2М у кисневому цеху на дільниці БРВтаРГ з 07 години 20 хвилин до 15 години 18.09.2018 року, вбачається, що відповідальною особою за підготовку до вогневих робіт визначено начальника дільниці ОСОБА_2 , про що він поінформований під підпис. Серед переліку та послідовності підготовчих заходів і заходів безпеки при виконанні вогневих робіт під п. 4 зазначено: закрити всі отвори в суміжні нижні простори та приміщення, а також вентиляційні та каналізаційні системи не горючими матеріалами (т. 1 а. с. 121, т.3 а. с. 73-74).

Відповідно до табелю обліку робочого часу начальник дільниці блоків розділення повітря та рідкісних газів кисневого цеху ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_7 18.09.2018 року працював з 07 години до 15 год. 30 хв. (т. 1 а. с. 173, 176, 178, 179).

За висновками експертної комісії, зроблених на підставі експертного обстеження обладнання БР-2М встановлено, що клин засувки З-47 не забезпечував герметичності відсікання робочого середовища киснепроводу (при повністю опущеному штоку), заглушка після засувки З-47 не була встановлена. Засувка З-49 була закрита щільно, пропусків не було виявлено, заглушка після неї так само була відсутня, засувки З-44 і З-50 були прочинені. В результаті вищевказаного дефекту засувки З-47 кисень із заводського газопроводу і період з 22 години 17.09.2018 року до, приблизно, 08 години 18.09.2018 року кисень проникав у загальну систему блоку БР-2М, який знаходився на ремонті. Оскільки система БР-2М залишилася герметичною до моменту прорізу паза загальною довжиною до 4-х метрів і шириною 2-3 мм на азотному регенераторі № 4, який був виконаний 17.09.2018 року орієнтовано о 14 годині кисень заповнив систему БР-2М по найкоротшому шляху від засувки З-47 до азотного регенератора №4. Через отвір, що був прорізаний, в обшивці азотного регенератора кисень заповнив приямок.

18.09.2018 року для виконання робіт з ремонту обичайки азотного регенератора № 4 блоку БР-2М кисневого цеху за нарядом-допуском № 30 від 21.08.2018 р. була допущена бригада ЦООНЕ під керівництвом майстра ОСОБА_6 , до складу якої входив газорізальник ОСОБА_3 . Допускачем до робіт був начальник дільниці кисневого цеху ОСОБА_2 . Під час виконаних раніше проведених робіт була демонтована цапфа азотного регенератора № 4, вирізаний за допомогою плазморіза металевий фрагмент розміром 700х1300 мм (у верхній частині залишилися два недорізи по 20 мм).

18.09.2018 року о 08 год. 10 хв. для демонтажу вирізаного фрагмента газорізальник ОСОБА_3 спустився в приямок, що знаходиться на 1,8 м нижче робочого майданчика, після чого спробував розпалити різак апарату плазмового різання Jasik CUT 100/201.

О 08 годині 15 хвилин у момент розпалу різака сталося займання повітряного простору в приямку, де знаходився газорізальник ОСОБА_3 , в результаті чого працівник отримав множинні опіки полум`ям 1-й, 2-й, 3-й ступеня голови, шиї, тулуба, рук, ніг та дихальних шляхів, внаслідок отриманих опіків при виконанні трудових обов`язків помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В результаті обстеження обладнання, засувок, трубопроводів, азотного регенератора, вивчення теплової схеми та графіків зміни тиску кисню в лівій нитці 17 і 18 вересня 2018 р. встановлено, що до нещасного випадку призвели такі дії та процеси:

- в результаті зниження споживання кисню заводськими цехами 17.09.2018 року з 22 до 24 години та 18.09.2018 року з 00 до 05 годин тиск у трубопроводі зростав до 4 кПа, а в окремі періоди (не менше 20% загального часу) до 10 кПа;

- клин засувки З-47 не забезпечував герметичності відсікання робочого середовища киснепроводу (при повністю опущеному штоку), заглушка після засувки З-47 встановлена не було. Засувка 3-49 була закрита щільно, пропусків не було виявлено, заглушка після неї так само була відсутня. Засувки 3-44 і 3-50 були прочинені;

- в результаті вищевказаного дефекту засувки З-47 кисень з заводського газопроводу в період з 22 годин 17.09.2018 р. до, приблизно, 05 годин 18.09.2018 р. проникав до загальної системи блоку БР-2М, який знаходився на ремонті;

- оскільки система БР-2М залишалася герметичною до моменту прорізу паза загальною довжиною до 4 метрів і шириною 2-3 мм на азотному регенераторі № 4, який був виконаний 17.09.2018 р. орієнтовно о 14 годині, кисень заповнив систему БР-2М по найкоротшому шляху від засувки З-47 до азотного регенератора;

- через прорізаний отвір в обшивці азотного регенератора кисень заповнив приямок.

Оскільки кисень щільніше повітря приблизно на 10%, а умови турбулентності на відмітці 16 були відсутні, кисень розтікався по майданчику тонким приземним шаром і «стікав» вниз до нульової позначки. Змішання кисню з досить великими обсягами повітря в приміщенні не призвело до істотного зростання вмісту кисню, крім приямку, де його концентрація могла досягати 80 і більше відсотків. Таким чином, у приямку створилася локальна висока концентрація кисню (т. 3 а. с. 108-113).

Згідно з висновками експертизи за результатами експертного обстеження по спеціальному розслідуванню нещасного випадку у кисневому цеху ПрАТ «ММК ім. Ілліча», який стався о 08 год. 10 хв. 18.09.2018 року з виконавцем робіт (газорізальником) ЦООНЕ ОСОБА_3 , в результаті невиконання своєчасного аналізу повітря, нещіль¬ного закриття засувки З-47 і відсутності заглушки на кисневопроводі, кисень з заводського га-зопроводу через прорізаний паз в обичайці азотного регенератора проникав до загальної систе¬ми блоку БР-2М та приміщення цеху (т. 3 а. с. 114-115).

Слюсар-ремонтник ОСОБА_8 , який працював в одній бригаді з потерпілим, у судовому засіданні підтвердив обставини його загибелі, встановлені комісією з розслідування нещасного випадку.

Начальник цеха оперативного обслуговування та налагодження енергоцехів ОСОБА_9 також зазначив, що ОСОБА_5 як допускач до робіт повинен був виконати зазначені в наряді-допуску заходи й передавати виконувачу безпечне місце для виконання робіт.

Відповідно до матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком комісія дійшла висновку про те, що однією з осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, що стався 18.09.2018 року о 08 год. 15 хв. із газорізальником 5 розряду цеху оперативного обслуговування і налагоджування енергетичних цехів ПрАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_3 , є начальник дільниці кисневого цеху ОСОБА_2 , який:

- не забезпечив задовільний технічний стан засувки З-47 киснепроводу, що є порушенням п. п. 12.15, 12.16 НПАОП 0.00-1.65-88 «Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря» затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.1988 р.;

- порушив технологічний процес, а саме не встановив заглушки після засувок З-47, З-49, що є порушенням п. 4.56 НПАОП 0.00-1.65-88 «Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.1988 р., п. 4.1.1 Технологічної інструкції № ТІ 227-627-02 «Експлуатація повітророзподільної установки БР-2М» ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА», затвердженої 27.02.2002 року;

- допустив виконання робіт без наряду-допуску на виконання робіт по заварці тріщини азотного регенератора № 4 блоку БР-2М, що є порушенням п. 8 розділу ІІІ глави 1 НПАОП 27.1-1.06-08 «Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 20.08.2008 № 183;

- не забезпечив відкритість на всю пропускну здатність (були прочинені) засувок З-44 і З-50 трубопроводу кисню інвентарний № НОМЕР_1 , що є порушенням п. 17.1.6 (е) НПАОП 0.00-1.65-88 «Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.1988 р., п. 4.1.1 Технологічної інструкції № ТІ 227-627-02 «Експлуатація повітророзподільної установки БР-2М» ПРАТ «ММК ЇМ. ІЛЛІЧА», затвердженої технічним директором ВАТ «Металургійний комбінат імені Ілліча» 27.02.2002 р.;

- організував роботи за тимчасовим вогневим нарядом-допуском, який був не узгоджений з ДПЧ або відповідальною особою, що є порушенням п. 2.10 НПАОП 0.00-7.12-01 «Інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об`єктах», затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 317;

- не забезпечив якісне проведення аналізу повітряного середовища перед початком робіт, що є порушенням п. 17.1.29 НПАОП 0.00-1.65-88 «Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.1988 р.;

- не забезпечив контроль за безпечним виконанням робіт, що є порушенням п. п. 3.36, 5.7 Посадової інструкції начальника дільниці блоків поділу повітря та рідких газів № Д1 17.032, затвердженої директором з персоналу та соціальних питань 05.08.2016 р.;

- допустив проведення ремонтних робіт без акта про здачу блоку БР-2М у ремонт, що є порушенням п. 17.1.2 НПАОП 0.00-1.65-88 «Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.1988 р., п. 3.25 розділу XII глава 3 НПАОП 27.1-1.01-08 «Правил охорони праці в металургійній промисловості», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.12.2008 № 289 (т. 2 а. с.114-121, 122-149, 150-233).

За висновками судової комплексної пожежно-технічної та інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час травмування ОСОБА_3 виконував роботи з підвищеною небезпекою.

З технічної точки зору причиною настання нещасного випадку з ОСОБА_3 є наявність локальної високої концентрації кисню в місці проведення робіт та не встановлення цієї концентрації лабораторним аналізам.

Під час виконання робіт по заварюванню тріщини азотного регенератора № 4 блоку БР-2М були порушені приписи низки нормативно-правових актів з охорони праці відповідальними посадовими особами, в тому числі начальником дільниці кисневого цеху ОСОБА_2 , невиконання яким вимог п. п. 4.56, 17.1.6 (е), 17.2.7 Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря та п. 4.1.1 Технологічної інструкції № ТІ 227-627-02 «Експлуатація повітрерозподільної установки БР-2М», що виразилось у не встановленні заглушки після засувок З-47, З-49 та не забезпеченні відкритості на свою пропускну здатність (були привідчинені) засувки З-44 і З-50 трубопроводу кисню інвентарний номер № 24114, заходиться у причинному зв`язку з настанням нещасного випадку з ОСОБА_3 .

Особами, які мали технічну можливість запобігти настанню нещасного випадку з ОСОБА_3 є посадова особа, до кола посадових обов`язків якої входить забезпечення задовільного технічного стану засувок на киснепроводі та начальник дільниці кисневого цеху ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 150-165).

Згідно з п. 4.1.1 Технологічної інструкції № 227-627-02 «Експлуатація повітророзподільної установки БР-2М» планова зупинка блока поділу передбачає порядок проведення таких операцій: попередити апаратника БВК і виконати наступні перемикання: перевести скиди азоту та кисню і БВК на блок КТК-35-3; закрити вентилі 3-70 і 3-70А подачі рідкого азоту на БВК; закрити вентилі А-2, К-3 скиду азоту і кисню з БВК на блок БР-2М; закрити вентиль 0-26 газоподібний азот на регенерацію; на лініях азоту і кисню на БВК встановити заглушки (т. 2 а. с. 40-41).

Відповідно до «Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря» (НПАОП 0.00-1.65-88), періодичний контроль стану трубопроводів повинен проводитися в такі терміни та включати:

а) контроль товщини стінок трубопроводів з вуглецевої сталі для вологого кисню незалежно від робочого тиску і для вологого повітря тиском понад 1,6 МПа (16 кгс/см2). Контроль повинен проводитися відповідно до вимог п. 12.17 цих Правил в такі строки: міжцехових трубопроводи - через 10 років з початку експлуатації і через кожні наступні 5 років не менше одного виміру на кожні 1000 м трубопроводу, внутрішньоцехові трубопроводи - через 5 років з початку експлуатації і через кожні наступні 5 років не менше одного виміру на кожному колекторі;

б) випробування на щільність технологічних трубопроводів продуктів розділення повітря (кисню, азоту, аргону), прокладених в будівлях цехів, - один раз на 5 років;

в) гідравлічні або пневматичні випробування на міцність киснепроводах з робочим тиском понад 6,4 МПа (64 кгс/см2), повітропроводів, азото- і аргонопроводів з робочим тиском понад 10 МПа (100 кгс/см2) - не менше одного разу на 8 років.

Випробування киснепроводів повинні проводитися в порядку, регламентованому СНиП 3.05.05-84. Для гідровипробувань на киснепроводах повинна застосовуватися вода з вмістом масла не більше 5 мг/л. Пневмовипробування та продування на киснепроводах повинні проводитися повітрям, або азотом з вмістом олії не більше 10 мг/м3;

г) перевірку стану внутрішньої поверхні трубопроводів вологого кисню - при ремонтах або відключенні трубопроводу, а також в разі проведення робіт, що представляють можливість доступу до внутрішньої поверхні.

д) вибіркову ревізію запірної арматури: на киснепроводах (незалежно від робочого тиску) і трубопроводах інших, газів з робочим тиском 10 МПа (100 кгс / см2) - не рідше одного разу на рік; на решті трубопроводах - не рідше одного разу на три роки;

е) ревізію регулюючої арматури і відсічних клапанів - не рідше одного разу на рік (п. 12.16 ).

Засувки, трубопроводи, арматура та прилади, виключені з технологічної схеми, повинні бути демонтовані або відключені заглушками (п. 4.56).

Перед розкриттям обладнання або трубопроводів, заповнених рідкими або газоподібними продуктами розділення повітря, необхідно: е) від`єднати обладнання або ділянку трубопроводу, що підлягають ремонту, як правило, заглушками від усіх трубопроводів, апаратів і машин, що знаходяться в роботі або під тиском. Заглушки можна не встановлювати, якщо відключення від вказаного обладнання та трубопроводів вироблено не менше ніж двома запірними органами (в тому числі клапанами примусової дії), і при наявності між ними відкритої арматури, з`єднаної з атмосферою, за винятком випадків, обумовлених в п 6.32 цих Правил (п. 17.1.6 (е)).

До виконання робіт на одній або обох триходових заслінках, пов`язаних з доступом в підводять до них трубопроводи, повинні бути встановлені заглушки (по ходу газу) перед обома триходовими заслінками або вжито інших заходів, що забезпечують безпеку персоналу (п. 17.2.7) (т. 3 а. с. 135-136).

Згідно з Посадовою інструкцією № ПІ 17.032 начальника дільниці блоку поділів повітря та рідких газів, посаду якого обіймав обвинувачений, зобов`язаний забезпечувати на дільниці дотримання правил і норм охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці», СТП «Система управління охороною праці на комбінаті» в актуальній редакції (п. 3.36) та несе відповідальність за недотримання діючої на комбінаті інструкції, наказів і розпоряджень, правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог нормативно-правових актів з охорони праці, охорони навколишнього середовища, пожежної безпеки, виробничої санітарії (п. 5.7) (т. 3 а. с. 138, 156-157).

Таким чином, факт порушення обвинуваченим приписів нормативно-правових актів з безпеки праці, а також причинний зв`язок між ними та загибеллю потерпілого повною мірою підтверджено матеріалами спеціального розслідування та висновком судового експерта, який при встановленні причинного зв`язку між діяннями обвинуваченого та настанням нещасного випадку здійснив ґрунтовний аналіз виявленого невиконання ним вимог з охорони праці та обставин, що сприяли настанню нещасного випадку, виходячи з місця цих причин та обставин у механізмі розвитку досліджуваної події.

Поза увагою захисту, який оспорює персональну відповідальність обвинуваченого за настання нещасного випадку, залишилися суттєві для правильного розуміння механізму даного злочину положення, згідно з якими причини, які призводять до створення аварійної обстановки являють собою дії або бездіяльність суб`єкта, випадкове явище або їх комбінацію, які були такими, що ініціюють розвиток причинного зв`язку і що зумовили його безповоротність аж до настання шкідливих наслідків, зокрема, нещасного випадку. Настанню шкідливих наслідків завжди передує настання порушення (невиконання) вимог нормативних актів з охорони праці або інших небезпечних обставин, які є необхідною передумовою настання шкідливих наслідків.

Такі наслідки мають причинно-наслідковий зв`язок з діями конкретних осіб у тому випадку, коли фактичні їх діяння є невідповідними (суперечать вимогам нормативно-правових актів, нормативних актів підприємства або інших нормативних вимог), ці діяння призвели до виникнення таких обставин, за яких настання небажаних шкідливих наслідків могло відбутися з великим ступенем вірогідності й така небезпечна подія настала.

Контроль за організацією та порядком ведення робіт покладається на особу відповідальну за безпечне ведення робіт, яка визначена нормативними документами (посадовими інструкціями), оскільки вона повинна забезпечити безпечні умови праці та дотримання всіма працівниками заходів і правил безпеки та вимог нормативних документів з охорони праці безпосередньо на відповідній дільниці незалежно від особистої присутності такої особи на місці проведення відповідних робіт.

Небажані шкідливі наслідки мають причинно-наслідковий зв`язок з діями (бездіяльністю) конкретної посадової особи у тому випадку, коли нормативними документами у конкретній ситуації передбачені конкретні дії такої особи з метою виявлення невідповідних дій, наявності або можливості виникнення того чи іншого небезпечного фактору, прийняття відповідних корегувальних дій, запобіжних заходів, але такі дії посадовою особою не були вчинені, при цьому настання небажаних шкідливих наслідків могло відбутися з великим ступенем вірогідності і така небезпечна подія настала.

Виявлені при спеціальному розслідуванні нещасного випадку системні порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою та непритягнення до кримінальної відповідальності інших посадовців, причетних до організації робіт, під час яких загинув потерпілий, на чому наголошує сторона захисту, не виправдовує діянь обвинуваченого, що призвели до порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, внаслідок яких стався нещасний випадок на виробництві.

З огляду на це не встановлення досудовим слідством особи відповідальної за забезпечення задовільного технічного стану засувок на кисне проводі, як однієї з умов безпечного проведення вогневих робіт, не спростовує вини підсудного, адже саме незабезпечення ним відкритості на всю пропускну здатність засувок З-44 і З-50 трубопроводу кисню та наявності заглушки на киснепроводі після засувок 3-47, 3-49 призвело до створення локальної високої концентрації кисню у приямку в момент підпалювання ОСОБА_4 пальника апарату плазмового різання та стало складовими комплексу причин, що мали наслідком загибель потерпілого. Водночас дотримання обвинуваченим зазначених норм дозволило б запобігти нещасному випадку.

Критичні зауваження захисту щодо якості експертного дослідження та достовірності його висновків є неспроможними. Експертиза проведена науковим співробітником Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, який має вищу освіту, кваліфікацію експерта за відповідною спеціальністю, стаж експертної роботи з 2011 року. З огляду на це суд констатує відсутність будь-яких розумних сумнівів щодо його компетентності.

Експертом досліджено всі надані йому об`єкти, що були достатніми для відповідних висновків, які містять вичерпні відповіді на поставлені перед ним питання. Порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення й проведення експертизи та обставин, що виключали участь експерта у справі, відсутні.

Експертний висновок чітко викладений, має однозначний, конкретний характер, достатньо обґрунтований та узгоджується з іншим матеріалами справи, що виключає сумніви щодо його правильності. Розглянута експертом модель причинності нещасного випадку не має внутрішніх суперечностей, вона підтверджується всіма фактичними даними про обставини досліджуваної події, у повній мірі відповідає всім обставинам кримінального провадження. Причинні зв`язки, що випливають з указаної моделі, суд вважає встановленим фактом.

Разом з тим, виходячи з результатів судово-експертного дослідження причин нещасного випадку, суд вважає недоведеним обвинувачення підсудного у незабезпеченні задовільного стану засувок на кисне проводі, тобто, словами автора обвинувального акту, «у нещільному закритті засувки З-47». При цьому виключення даної обставини з пред`явленого підсудному обвинувачення не впливає на загальний висновок суду щодо його винуватості у настанні нещасного випадку з потерпілим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини, доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 272 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, за місцем роботи – позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в спеціалізованих медичних установах м. Маріуполя не перебуває, є пенсіонером за віком, має хронічне захворювання хребта. Зважаючи на це, суд погоджується з пропозицією прокурора щодо виду та міри покарання, на яке заслуговує підсудний та яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд не знаходить підстав для застосування до підсудного положень статті 75 КК України, згідно з якими в разі якщо суд при призначенні передбачених цією нормою виду та міри покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Захист вважає підставами достатніми для звільнення обвинуваченого від покарання відсутність у нього судимості, задовільний стан його психічного та наркологічного здоров`я, захворювання хребта, позитивні відгуки про нього за місцем роботи та проживання, тобто обставини, що характеризують будь-яку законослухняну людину, спосіб життя якої відповідає загальновизнаним нормам, та які взято судом до уваги при визначенні підсудному близької до мінімальної міри покарання, але не є достатніми для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Ключовим для такого висновку є ставлення винної особи до вчиненого нею злочину. Каяття, на якому наголошує захисник, означає, що особа безумовно визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, бажає виправити наслідки вчиненого, демонструє готовність понести заслужене покарання. Однак, у цій справі суд подібної поведінки з боку обвинуваченого не побачив.

Підсудний не намагався будь-яким чином допомогти потерпілій оговтатись від пережитого, якимось чином компенсувати перенесені страждання, чи полегшити душевний біль. Навпаки потерпіла в судовому засіданні зазначила, що поведінка обвинуваченого як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду не свідчила про наявність такого каяття. Підсудний вибачився лише один раз, для протоколу. Жодного разу не підійшов за межами судового засідання та не намагався поговорити по-людськи, але відразу після першого судового засідання звернувся з проханням зменшити суму позову. Намагався перекласти вину на лікарів, керівництво, видаючи себе жертвою обставин.

Така поведінка обвинуваченого не свідчить про каяття обвинуваченого та з урахуванням конкретних обставин справи (тяжкість злочину, наслідки, трагічні обставини нещасного випадку, болісна смерть потерпілого) не дають підстав для звільнення обвинуваченого від покарання, яке за даних обставин було б вкрай несправедливим.

Потерпілою ОСОБА_1 подано цивільний позов щодо компенсації моральної шкоди, на відшкодування якої вона просила стягнути 200 000 грн. з обвинуваченого та 100 000 грн. з ПрАТ «ММК ім. Ілліча». На обґрунтування заявлених вимог потерпіла вказувала, що в шлюбі з померлим перебувала з 1998 року, дітей не має. Працював тільки чоловік, організаційні та побутові проблеми були на ньому. Потерпілий залишався живим протягом доби, помирав у муках, вона все це бачила, оскільки була поряд з ним. Протягом трьох місяців після смерті чоловіка від інфаркту померли його батьки. Жити не бачила сенсу, без роботи без підтримки, стан її був жахливим. Важко було адаптуватися, фізичне та психологічне здоров`я похитнулася. Досі не може влаштуватися на роботу.

Обвинувачений не визнав цивільний позов, вважав його необґрунтованим. Представник цивільного відповідача ПрАТ «ММК ім. Ілліча» також заперечував проти позовних вимог потерпілої, посилаючись на відповідальність посадових осіб, діяння яких стали причиною нещасного випадку. Підприємство вжило всіх заходів щодо забезпечення знань і вмінь, в тому числі з охорони праці, для безпечної роботи потерпілого на підприємстві. Потерпілий мав стаж роботи на підприємстві 21 рік, з ним були пройдені навчання та інструктажі з охорони праці, а також проведено всі необхідні медичні обстеження. Під час прийому на роботу всі працівники попереджаються про те, що робота на підприємстві пов`язана з підвищеною небезпекою.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За загальними правилом, передбаченим частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела, а відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої стати 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у ПрАТ «ММК ім. Ілліча» особою, що зобов`язана їх дотримуватись, а саме начальником дільниці кисневого цеху ОСОБА_2 , який виконував трудові обов`язки, відшкодовується роботодавцем, а не безпосередньо винним.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Беручи до уваги глибину душевних страждань потерпілої у зв`язку з трагічною загибеллю чоловіка, на повному утриманні якого вона знаходилась, і суттєвість пов`язаних із цим змін у її життєвих обставинах, суд, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, вважає вимогу про стягнення з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн. обґрунтованою.

Стаття 118 КПК України передбачено, що процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги представника потерпілого, несе останній, а згідно з ч. 1 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Таким чином, з обвинуваченого на користь потерпілої підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 7500 грн., які підтверджуються: договором про надання правової допомоги від 14.08.2020 року (т.3 а.с.146-149), ордером на надання правової допомоги № 1021392 від 14.08.2020 року та свідоцтвом представника потерпілої про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 1 а. с. 23, 24), розрахунком вартості послуг адвоката за договором від 14.08.2020 року (т. 3 а. с. 150), актом прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 14.08.2020 року на загальну суму 7500 грн. (т. 3 а. с. 151), звітом про надання послуги за Договором від 14.08.2020 року(т. 3 а. с. 152).

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на проведення судової експертизи в розмірі 13892,40 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на два роки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 7500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи № 5372/11456 від 25.06.2020 року в розмірі 13892,40 грн. (балансовий рахунок: «Надходження до загального фонду державного бюджету»; код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження»; призначення платежу: за висновок експерта № № 5372/11456 від 25.06.2020 року).

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя : Мирошниченко Ю. М.