Ухвала суду № 9768151, 02.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року справа №2а-2989/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А., суддів: Геращенко І.В. Попова В.В.

при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С

за участю представників сторін:

від позивача Дзими О.Г.

від відповідача Зібаровського В.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі № 2-а-2989/10/0570 за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень,-

ВСТАНОВИЛА

Позивач - Державне підприємство «Донецьквантажтранс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (надалі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень №105660016460519 від 30.11.2009р. на суму 1152,26 грн., №105660016476632 від 30.12.2009р. на суму 1622,59 грн., №10566001640520 від 30.11.2009р. на суму 1486,06 грн., №105660016476630 від 30.12.2009р. на суму 2065,58 грн., №105660016460518 від 30.11.2009р. на суму 1212,03 грн., №105660016476631 від 30.12.2009р. на суму 1706,49грн. та зобов'язання внести зміни до особового рахунку підприємства шляхом виключення суми нарахованої пені в розмірі 9245,01грн.,

Постановою від 17 березня 2010 року Донецьким окружним адміністративним судом позовні вимоги були задоволені, вищевказані податкові повідомлення визнано недійсними, зобовязано відповідача внести зміни до особового рахунку підприємства шляхом виключення суми нарахованої пені в розмірі 9245,01грн.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити. Апеляційна скарга вмотивована невірним застосуванням судом норм матеріального права, а саме пп.16.1.1. п. 16.1., пп.. 16.3.3. п. 16.3. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон № 2181).

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, доводи відповідача вважав необґрунтованими, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міськради 25.12.2006р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за №735774 та внесений до ЄДРПОУ за кодом 34828840. Позивач знаходиться на податковому обліку в Державній податкової інспекції м. Донецька з 26.12.2006р. за №4642. Позивач зареєстрований з 12.01.2007р. в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість за №100011558 серії НБ №003463.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2009р. по справі № 2а-1413/09/0570, від 16.03.2009р. за № 2а-1453/09/0570, від 01.06.2009р. за № 2а-5472/09/0570 задоволено заяви позивача про розстрочення стягнення з нього податкового боргу.

На виконання вказаних рішень суду, ДП «Донецьквантажтранс» своєчасно та в установлені судом терміни сплачувало платежі погашаючи розстрочений податковий борг. Сплата розстроченого податкового боргу підтверджується платіжними дорученнями

№ 5582 від 30.11.2009р., яким позивач сплатив 12941,00 грн. розстроченого ПДВ згідно рішення суду № 2а-1453/09/0570;

№ 5919 від 30.12.2009р., яким позивач сплатив 12941,00 грн. розстроченого ПДВ згідно рішення суду № 2а-1453/09/0570;

№ 5581 від 30.11.2009р., яким позивач сплатив 16626,56 грн. розстроченого ПДВ згідно рішення суду № 2а-1413/09/0570;

№ 5918 від 30.12.2009р., яким позивач сплатив 16626,56 грн. розстроченого ПДВ згідно рішення суду № 2а-1413/09/0570;

№ 5583 від 30.11.2009р., яким позивач сплатив 13666,92 грн. розстроченого ПДВ згідно рішення суду № 2а-5472/09/0570;

№ 5920 від 30.12.2009р., яким позивач сплатив 13666,92 грн. розстроченого ПДВ згідно рішення суду № 2а-5472/09/0570;

Вказані доручення додані до матеріалів справи і з них вбачається, що призначенням платежів є саме сплата розстроченого податкового боргу.

Податковими повідомленнями №105660016460519 від 30.11.2009р. на суму 1152,26 грн., №105660016476632 від 30.12.2009р. на суму 1622,59 грн., №10566001640520 від 30.11.2009р. на суму 1486,06 грн., №105660016476630 від 30.12.2009р. на суму 2065,58 грн., №105660016460518 від 30.11.2009р. на суму 1212,03 грн., №105660016476631 від 30.12.2009р. на суму 1706,49 грн. відповідач повідомив позивача, що ним здійснено перерозподіл сум, що надійшли згідно вищевказаних платіжних доручень, зарахувавши вказані у таких податкових повідомленнях сплати в рахунок погашення податкового боргу та пені згідно з абз.2 п.п.16.3.3 п.16.3 ст. 16 Закону №2181, що обліковувалися на особовому рахунку позивача, шляхом виключення їх із сум, які направлялися на погашення розстроченого податкового боргу..

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача та щодо необхідності скасування спірних податкових повідомлень виходячи з наступного.

Згідно 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно ст. 361 ЦК України, право власності є речовим правом, а обєктами речових прав є, зокрема, і грошові кошти. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України

Кошти, які зберігаються на поточному банківському рахунку позивача, в силу вищевказаних норм, є його власним майном, яким він розпорядився, перерахувавши на сплату розстроченого податкового боргу. Таке волевиявлення власника відображено в платіжних дорученнях, в розділі «призначення платежу».

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи п.п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181.

Суд першої інстанції правомірно не узяв до уваги такі посилання відповідача.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів, вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів наявність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення про використання отриманих від позивача суми за іншим призначенням, відмінним від того, яке вказав позивач в платіжних дорученнях.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу, зарахування сплачених позивачем сум в погашення іншого податкового боргу та внесення в облікову картку позивача відповідних відомостей про нараховану пеню.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були дотримані норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі № 2-а-2989/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі № 2-а-2989/10/0570 за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень №105660016460519 від 30.11.2009р. на суму 1152,26 грн., №105660016476632 від 30.12.2009р. на суму 1622,59 грн., №10566001640520 від 30.11.2009р. на суму 1486,06 грн., №105660016476630 від 30.12.2009р. на суму 2065,58 грн., №105660016460518 від 30.11.2009р. на суму 1212,03 грн., №105660016476631 від 30.12.2009р. на суму 1706,49 грн. та зобовязання відповідача ввиключити з облікової картки позивача відомостей про нараховану пеню - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені у судовому засіданні 02 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 07 червня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийС. А. Малашкевич

Судді І. В. Геращенко

В.В. Попов