Ухвала суду № 9767876, 04.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року справа №2а-17555/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Блохіна А.А.

при секретарі судового засідання Дворніковій К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Рябошапка Д.С. довір. від 28.12.2009 року № 05/1-5861

від відповідача Радченко А.В. довір. від 28.05.2010 року № 18129/10/10-2, Руденко Є.О. довір. від 01.06.2010 року № 18496/10/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 14.12.2009 року

у справі № 2а-17555/09/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз”

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсним податного повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товарство по газопостачанню та газифікації звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 08.10.2009 року № 000124132210/0/32366/10-15-16-23/5 про зобовязання сплатити штраф в розмірі 50% в сумі 2070769 грн. 55 коп. за затримку на 423-584 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року у справі № 2а-17555/09/0570 (суддя Смагар С.В.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Зазначає, що штраф на підставі п.п. 17.1.7 п 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" застосовується якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Наполягає на тому, що чинним законодавством, зокрема, п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковому органу надане право змінювати призначення платежу, визначеному платником, та зараховувати кошти в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

В основу податкового повідомлення рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 29.09.2009 року № 1000/10-15-16-23/5-03361081 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 09.07.2007 року по 28.09.2009 року.

За результатами перевірки встановлене порушення ВАТ по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 4141539 грн., в тому числі по деклараціям по податку на додану вартість за грудень 2007 року, березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року в розмірі 3926160 грн. та по податковим повідомленням рішенням в розмірі 215379 грн.

Як свідчать матеріали справи, згідно платіжних доручень від 29.01.2009 року № 436, від 12.02.2009 року № 795, від 27.05.2009 року № 2961, від 11.06.2009 року № 3188, від 16.06.2009 року № 3317, № 3316, від 26.06.2009 року № 3561, від 08.07.2009 року № 3754, від 10.07.2009 року № 3870, від 14.07.2009 року № 3917, від 16.07.2009 року № 3978, № 3977, № 3976, від 22.07.2009 року № 4089, від 30.07.2009 року № 4300, від 13.08.2009 року № 4545, № 4809, від 28.08.2009 року № 4809, від 10.09.2009 року № 4965 товариство сплачувало поточні платежі по податку на додану вартість за грудень 2008 року, за квітень липень 2009 року, суми податкового боргу на підставі рішень ДПА в Донецькій області про розстрочення суми податкового боргу по податку на додану вартість від 29.01.2009 року № 2/24-113, від 30.06.2009 року № 106/24-113, від 29.05.2009 року № 101/24-113 та 5% штрафних санкцій згідно уточненого розрахунку по податку на додану вартість за липень 2009 року.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на правомірність його дій в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 якого визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України затверджена Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції стосовно субєктів господарювання у сфері оподаткування, у тому числі, щодо повноти та своєчасності надходжень платежів до бюджету.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.

З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що обовязковою істотною умовою для застосування фінансових санкцій на підставі цієї норми Закону є несплата платником податків у встановлені строки узгодженого податкового зобовязання, при цьому розмір фінансових санкцій визначається з суми погашеного податкового боргу.

Як зазначалось раніше, позивач здійснював поточні платежі за деклараціями по податку на додану вартість, суми розстроченого податкового боргу за рішеннями податкового органу, сплачував суми нарахованих штрафних санкцій за уточнюючим розрахунком, та податковий орган зараховував ці платежі в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше, на підставі п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податків у платіжному документі, зараховувати платежі в рахунок погашення податкового боргу та не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та не звільняє від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Тобто податковий орган при здійсненні перевірки повинен був встановити, за якою декларацією виникли податкові зобовязання та їх суму, строк сплати, та термін прострочення.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган при перевірці не використовував податкові декларації, на підставі яких у платника податку виникли податкові зобовязання, не враховував суму сплаченого податкового зобовязання за кожний податковий період, граничні строки їх сплати за кожним платіжним дорученням, а зазначив, що суми зараховані в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що сплата поточних платежів по відповідному податку згідно податкових декларацій, рішень про розстрочку платежів та погашення нарахованих штрафних санкцій за уточнюючим розрахунком не є підставою для висновку про погашення суми податкового боргу з порушенням граничних строків сплати такого боргу та для нарахування фінансових санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність вищевказаних дій в розумінні пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються, тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 1, 4, 5, 7, 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року у справі № 2а-17555/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року у справі № 2а-17555/09/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 04.06.2010 року проголошений повний текст ухвали.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді А.А.Блохін

С.А.Малашкевич