Ухвала суду № 97678579, 15.06.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/92/2021 Справа № 641/4266/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Зелінська І.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна про визнання договору дарування недійсним,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває дана цивільна справа.

14.06.2021 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , та заборони відповідачу або особам, що діють від її імені здійснювати/ знімати реєстрацію місця проживання/перебування будь-яких осіб в зазначеній квартирі.

В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір дарування, відповідач же умисно приховала від позивача факт її особистих боргових зобов`язань перед ОСОБА_4 маючи намір в подальшому укласти з ОСОБА_4 договір іпотеки, таким чином ввівши позивача в оману.

У своєму клопотанні представник позивача зазначає, що оформлення на ім`я відповідача права власності на квартиру АДРЕСА_1 надало їй безперешкодну змогу укласти договір іпотеки від 15.06.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П., р.№907, укладений між іпотекодавцем ОСОБА_3 та іпотекодержателем ОСОБА_4 в забезпечення зобов`язання за договором позики від 15.06.2020 року.

Пунктом «б» ч. 2 договору позики встановлено, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 15.06.2021 року.

Пунктом 4.5.3 договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Представник позивача зазначає, що з 15.06.2021 року відповідач має всі можливості реалізувати зазначений пункт договору іпотеки від 15.06.2020 року шляхом передачі права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 .

Крім того, з моменту звернення позивача до суду з цим позовом, відповідач приводить до спірної квартири сторонніх осіб, які представляються «ріелторами» і повідомляють позивача про те, що на спірну квартиру є покупці, відповідач отримала завдаток і після 15.06.2021 року квартиру буде відчужено стороннім особам.

Тобто, відповідач має можливість та зобов`язана виконати до 15.06.2021 року умови договору позики по поверненню коштів. Відповідно обтяження (заборона відчуження), що накладено на спірну квартиру нотаріусом буде скасовано, а у відповідача з`явиться можливість відчуження спірної квартири іншим особам, що призведе до негативних наслідків для позивача та ускладнить в подальшому виконання рішення суду.

Крім того, відповідач, як законний представник спільної дитини, 11.06.2020 року звернулась до Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 та реєстрацію останньої за адресою: АДРЕСА_3 . До вищевказаної заяви подано перелік документів, серед яких надано згоду іншого законного представника дитини – ОСОБА_1 , однак сам позивач із заявою про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_5 до Департаменту реєстрації не звертався.

Представник позивача в обгрунтування клопотання зазначає, що у відповідача є всі необхідні інструментарії для здійснення скасування реєстрації місця проживання позивача в спірній квартирі, таким чином позбавивши останнього права власності на квартиру, а малолітню дитину – права користування житлом.

З метою виконання заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, з метою недопущення можливості виселення позивача та вселення сторонніх осіб до спірної квартири, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення просить забезпечити позов.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За правилами ч. 1ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник з приводу відновлення права власності позивача на житло. Заявник вважає, що оскільки відповідач уклала договір позики і в якості забезпечення виконання основного зобов`язання уклала договір іпотеки вказаної вище квартири, то в подальшому у разі невиконання вказаного зобов`язання, у ОСОБА_4 виникне право задовольнити свої, забезпечені іпотекою, вимоги шляхом звернення стягнення на квартиру. Таким чином, відповідач як власник квартири матиме об`єктивну можливість розпорядитися ним на власний розсуд у будь-який час, зокрема відчужити його.

Судом враховано існування між сторонами спору щодо вказаної квартири, у зв`язку з чим з метою дотримання балансу прав та законних інтересів сторін у справі, з урахуванням принципу співмірності, враховуючи наявну можливість подальшого відчуження спірної квартири, що може призвести до ускладнення розгляду справи та необхідності залучення для участі у справі третіх осіб, суд вважає, що саме такий захід як заборона відчуження квартири забезпечить дотримання гарантованих Конституцією та законами України прав та законних інтересів всіх зацікавлених осіб, забезпечить недопущення порушення прав третіх осіб на час розгляду справи у суді під час розгляду позовної заяви по суті та слугуватиме ефективним засобом забезпечення позову з урахування фактичних обставин справи та особливостей виниклих правовідносин.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза відновлення порушеного права позивача та невиконання чи утруднення виконання рішення суду та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони відчуження квартири.

Вимоги представника позивача про заборону відповідачу або особам, що діють від її імені здійснювати/ знімати реєстрацію місця проживання/перебування будь-яких осіб в зазначеній квартирі без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви в цій частині, оскільки представником позивача не доведено, що не застосування даного виду забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній цивільній справі.

Керуючись ст.ст.149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Відповідно до п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації- АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації – АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: приватний нотаріус ХМНО Лавінда Н.О. –м. Харків, вул. Сумська, 80.

Суддя -І. В. Зелінська