Постанова № 9767787, 01.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року справа №2а-14484/09/0570

зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Міронової Г.М., суддів: Яманко В.Г., Радіонової О.О., при секретарі Сухоцькій Д.Ю., за участю представника позивача Білецької О.О. згідно довіреності, представника відповідача -2 Коростильова С.В. згідно довіреності, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року у адміністративній справі № 2-а-14484/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Державної податкової інспекції у м. Суми та Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання дій щодо проведення перевірки та складання акту неправомірними, визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001612304 від 24.04.2009 р.,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом та просив суд визнати дії посадових осіб Державної податкової адміністрації у м. Суми щодо проведення планової перевірки ТОВ «КСІ-У» 03.04.2009р. та складання акту від 13.04.2009 року неправомірними, визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001612304 від 24.04.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інспекторами Державної податкової адміністрації у м. Суми проведена планова перевірка структурного підрозділу товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» на підставі якої винесено рішення № 0001612304 від 24.04.2009 р. про застосування штрафних санкцій за порушення ст.ст. 1, 2, п.п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вважає, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Суми не було надано копію наказу про проведення перевірки із зазначенням підстав її проведення. Щодо порушень, вказаних в акті перевірки, то позивач зазначає, що перевіркою було встановлено, що в залі гральних автоматів знаходяться гральні автомати з купюро приймачами у справному стані, які згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» належать до реєстраторів розрахункових операцій. Але, як зазначає позивач, вищевказані гральні автомати, не здійснюють функцій реєстрацій розрахункових операцій при наданні послуг, а такі апарати надають лише послуги, та самі розрахунки здійснюються безпосередньо через єдиний фіскалізований реєстратор розрахункових операцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року позов було задоволено. Визнані неправомірними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Суми щодо проведення планової перевірки за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» порядку проведення розрахунків за товари (послуги) 03.04.2009 р.

Визнано протиправним рішення № 0001612304, прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 24.04.2009 р., про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3400 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що дане судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача -2 Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області наполягав на задоволенні апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Відповідач 1, Державна податкова інспекція у м. Суми, до суду не зявився, був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, пояснень сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, постанову суду скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до направлення № 325699/1617 від 03.04.2009 року та № 325565/1617 від 30.03.2009 року, виданих Державною податковою інспекцією у м. Суми, інспекторам у м. Суми доручено провести планову перевірку ТОВ «КСІ-У» з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995 р. № 265\95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 р. № 98\96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

03.04.2009 р. ДПІ у м. Суми проводились перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У», за результатами якої складено акт, зареєстрований в податковому органі за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання № 2605/18/19/23/33792358/517 від 03.04.2009 року та в податковому органі за місцем державної реєстрації субєкта господарювання № 0158/05/15/23/33792358 від 13.04.2009 року.

Перевіряючи законність та обґрунтованість перевірки, проведеної ДПІ у м. Суми 03.04.2009 року колегія суддів встановила наступне.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до зазначеної норми Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

Актом перевірки за № 2605/18/19/23/33792358/517 від 03.04.2009 року встановлені порушення ст. ст. 1, 2, п.п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки податковим органом винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001612304 від 24.04.2009 року на суму 3400 грн.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Таким чином, колегія суддів погоджується із застосуванням судом першої інстанції приписів Законів України «Про державну податкову службу в Україні» та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, згідно ч. 1, 2 статті 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. Органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні »,посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дотримувався при проведенні усіх вищенаведених приписів, а тому судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання дій щодо проведення перевірки податковим органом неправомірними, тому в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів вважає доречним звернути увагу на ч.7 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де, зокрема, зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Стосовно визнання недійсними рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 2 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Одним із видів автоматів з продажу послуг є гральний автомат. Однак закон вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (п. 3 ст. 3 Закону), відповідно гральні автомати, які не забезпечують реалізації фіскальних функцій не включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 11 вказаного Закону терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Відповідно до змін, внесених у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 N 803), термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесено на 31 грудня 2006 року.

Тобто, з 01.01.2007 року суб'єкти господарювання, які надають послуги гральних автоматів мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року N 614, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно абзацу третього статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг)…

Таким чином, аналіз наведених положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Порядку свідчить про необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій саме при здійсненні розрахункової операції, і колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем забезпечено проведення реєстрації розрахункових операцій шляхом проведення готівкових коштів через РРО.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно наданого під час апеляційного перегляду справи представником позивача листа виробника та реалізатора спеціального грального обладнання, призначеного для здійснення ігорного бізнесу, корпорації «Флінт і К», установка фіскального реєстратора на ігровий автомат неможлива по наступним причинам: перед з`єднанням двох апаратів (фіскальний реєстратор та системна плата автомата) через RS-232 необхідно зрівняти навантаження між їх сигнальними землями перед підключенням. А це є технічно неможливим на даний момент, т.я. апаратна та програмна частини автомату не дозволять це зробити; мікроконтроллер автомату не дозволяє правильно та стабільно працювати зі стороннім програмним забезпеченням та периферією т.я. ПЗ автомату розроблялось спеціально для «КСІ Україна» компанією «Флінт і К». Програма написана на ассамблері та захищена від зовнішніх дій та несанкціонованих підключень сторонніх пристроїв. Тому будь-яке втручання в програний код тягне за собою вихід із строю автомату та порушення авторських прав розробників; системна плата не дозволяє також використовувати фіскальний реєстратор у звязку з відсутністю додаткових com і USB портів. До єдиного com - порту приєднується пристрій купюроприймач.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи частини 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте ухвалив судове рішення з частковим порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 2-а-14484/09/0570 скасувати.

Визнати протиправним рішення № 0001612304, прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 24.04.2009 р., про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3400 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий: Г.М.Міронова

Судді:В.Г. Яманко

О.О. Радіонова