Рішення № 97677570, 11.06.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1668/20

Номер провадження 2/341/330/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. за участю:

секретаря судового засідання Фрик Т. В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянув матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Бурштинської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом заявою до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів, в якій просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей разом з нею; стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 7500,0 грн на кожну дитину до досягнення кожним з дітей повноліття.

Позов обґрунтований тим, що проживання дітей з позивачкою відповідає їхнім інтересам, фактично вони і проживають з матір`ю, а відповідач більшість часу протягом року проводить за кордоном, оскільки офіційно працевлаштований працівником іноземної фірми. Останнім, зокрема, обґрунтовуються і позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дітей.

У судовому засіданні 11.06.2021 позивачка та її представниця просили позов задовольнити повністю.

Відповідач та його представник у судовому засіданні 11.06.2021 позовні вимоги в частині визначення місця проживання дітей з матір`ю визнали та не заперечували проти їхнього задоволення.

Водночас, заперечили проти задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дітей у заявленому позивачкою розмірі. Зазначили, що ОСОБА_3 згідний сплачувати аліменти, проте у розмірі, що не перевищує по 2600,0 грн щомісячно на кожну дитину, оскільки реальний дохід не дозволяє сплачувати більше. Додатково відповідач зазначив, що піклується про літню маму, яка проживає сама, а головне – він постійно бере участь в утриманні дітей і не планує припиняти цього робити у майбутньому.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, надавши їм правову оцінку, заслухавши сторін, а також допитавши відповідача за його бажанням на підставі статті 234 ЦПК України, суд установив наступні фактичні обставини у межах спірних правовідносин.

Сторони є батьками трьох спільних дітей, а саме: ОСОБА_5 , 2008 року народження, ОСОБА_6 , 2005 року народження, що підтверджується свідоцтвами про народження (а. с. 9, 10) і визнається сторонами, а також повнолітнього ОСОБА_7 , 2000 року народження.

Рішенням Галицького районного суду від 04.06.2019 шлюб між сторонами розірвано.

На цей час, неповнолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фактично проживають у квартирі в АДРЕСА_1 , яка є спільною сумісною власністю сторін. Позивачка зареєстрована і також проживає за вказаною адресою, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 15.10.2020 та відміткою про місце реєстрації у її паспорті.

ОСОБА_3 на підставі трудового договору від 18.02.2021 (а. с. 30) працює водієм вантажного автомобіля у ТзОВ «ЕУПОЛТРАНС» (Республіка Польща). Як пояснив сам відповідач у судовому засіданні близько семи місяців на рік він відсутній в Україні та працює за кордоном.

Таким чином, суд установив, що визначення місця проживання дітей саме з позивачкою, яка постійно перебуває за місцем проживання, відповідатиме інтересам неповнолітніх дітей.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Приписами статей 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на викладене та зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог у частині визначення місця проживання двох неповнолітніх дітей з позивачкою, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі по 7500,0 грн на кожну дитину щомісячно, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до змісту частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років на рівні 2395,0 грн.

Частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З огляду на викладені положення норм чинного законодавства, суд під час вирішення спору в частині стягнення аліментів ураховує об`єктивні потреби дітей, матеріальне становище відповідача та його дохід, наявність на утриманні відповідача непрацездатної матері, а також його сумлінне ставлення до виконання батьківських обов`язків щодо утримання дітей, зважаючи на таке.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що з березня 2021 року працює на підставі трудового договору від 18.02.2021 водієм вантажного автомобіля у ТзОВ «ЕУПОЛТРАНС» (Республіка Польща). За три місяці роботи він заробив близько однієї тисячі Євро та подав відповідні документи для отримання наступного розрахунку, який очікує отримати у розмірі близько 2000 Євро. Таким чином, відповідач погодився, що під час безпосереднього виконання трудових обов`язків він отримує близько 1000,0 Євро на місяць. Проте зауважив, що в силу специфіки роботи за кордоном він працює близько шести-семи місяців на рік. У період, коли трудові обов`язки не виконує, йому оплата не здійснюється.

Крім того, відповідач зазначив, що з вересня 2019 року, тобто після розлучення, постійно бере участь в утриманні неповнолітніх дітей, а саме: щомісяця виділяє дітям кошти на вивчення іноземної мови у сумі по 1200,0 грн; щомісяця перераховує на персональні картки дітей по 1200,0 грн на їхні особисті потреби; неодноразово придбавав дітям одяг та взуття; синові ОСОБА_9 придбав телефон за 5000,0 грн, а також купує йому ліки.

Викладені вище показання відповідача щодо участі в утриманні дітей протягом останнього часу позивачка визнала та погодилась з такими.

Стосовно періодичності і тривалості роботи за кордоном позивачка зазначила, що відповідач раніше постійно працював близько восьми місяців на рік.

Також, суд установив, що відповідно до пункту 1 параграфу 4 трудового договору відповідача з ТзОВ «ЕУПОЛТРАНС» (Республіка Польща) працівник за виконання трудових обов`язків отримує гарантовано місячний оклад у розмірі не менше мінімальної заробітної плати. Водночас, цим же параграфом передбачено добові на харчування та інші відрядні доплати.

Сторони у судовому засіданні погодились, що розмір мінімальної заробітної плати у Республіці Польща становить суму еквівалентну близько 14900,0 грн.

Таким чином, оцінюючи показання відповідача та умови трудового договору, суд дійшов висновку, що під час виконання трудових обов`язків він отримує дохід близько 1000,0 Євро на місяць з урахуванням доплат до гарантованої суми місячного окладу.

Отже, оскільки відповідач ще календарний рік на підставі нового трудового договору не працював, проте специфіка роботи йому відома, то він передбачає, що його середньомісячний дохід за рік становитиме близько 500 Євро з розрахунку шести місяців роботи на рік. Також, просив взяти до уваги непередбачуваність через поширення корона вірусної інфекції.

Суд вважає за необхідне взяти до уваги вказані показання.

При цьому, суд не бере до уваги посилання сторони позивачки на витяг з інтернет мережі щодо суб`єкта господарювання «Трасіс» (Литва) (а .с. 14) та дані щодо середнього місячного заробітку працівників у розмірі 1025 Євро, оскільки відповідач там не працює з осені 2020 року. Докази того, що фірма «Трасіс» і ТзОВ «ЕУПОЛТРАНС» є однією юридичною особою і працівники двох працедавців отримують середній дохід в означеному розмірі, відсутні.

Своєю чергою, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що навіть за умови отримання відповідачем середньомісячного доходу на фірмі «Трасіс» у розмірі 1025,0 Євро на місяць та виконання трудових обов`язків протягом восьми місяців на рік, як стверджує позивачка, дохід ОСОБА_3 на місяць протягом року становив би близько 667 Євро (8000 Євро/12 місяців), що еквівалентно близько 22000,0 грн згідно з офіційним курсом НБУ станом на 11.06.2021.

Згідно з частиною п`ятою статті 183 СК України той із батьків дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на двох дітей - однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, навіть за умови, якщо взяти до уваги розрахунки позивачки, а гарантований законодавством розмір стягуваних аліментів становить третину доходу, то на утримання двох дітей підлягали б стягненню кошти у сумі близько 7300,0 грн.

Згідно з приписами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги установленні обставини у справі, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд під час визначення розміру стягуваних аліментів у цій справі враховує таке:

- середньомісячний дохід відповідача протягом року буде становити близько 20000,0 грн;

- відповідач не надав доказів реального рівня його доходу (відомість про заробітну плату, довідку працедавця про доходи тощо);

- проблема господарської діяльності у зв`язку з епідемією коронавірусу залишається;

- відповідач бере участь в утриманні непрацездатної літньої матері;

- відповідач з осені 2019 року бере активну участь в утриманні неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і не планує припиняти брати участь в їх утриманні, окрім сплати призначених аліментів.

Підсумовуючи усе викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині, а саме про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 3500,0 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка звільнена від сплати судового збору згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує судовий збір з відповідача.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Бурштинської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів задовольнити частково.

Визначити місце проживання неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з позивачкою ОСОБА_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3500,0 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Визначений розмір аліментів щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнення розпочати з 21 жовтня 2020 року і здійснювати до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 840,80 грн судового збору, які перерахувати на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 червня 2021 року.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Бурштинської міської ради, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 4, м. Бурштин Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357466.

СуддяМ. Р. Мергель