Ухвала суду № 97673474, 29.04.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 2215/2881/2012

6/683/39/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Крупської В.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Старокостянтинів заяву Товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2012 року у справі № 2215/2881/2012 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

23.04.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 2230/К. Вказаний договір укладено за результатами відкритих торгів (аукціону), які проводилися з метою продажу майна неплатоспроможного банку. Відповідно до даного договору банк відступає, а ТОВ ФК «Паріс» набуває права вимоги банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Таким чином ТОВ «ФК «Паріс» стало правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 002-22070-130408 від 13 квітня 2008 року, де боржником є ОСОБА_1 . А тому ТОВ «ФК «Паріс» просить замінити стягувача у справі №2215/2881/2012 з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Паріс», а саме замінити стягувача у виконавчому листі.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, у поданій заяві заявив клопотання щодо проведення розгляду справи у його відсутність.

ПАТ «Дельта Банк», який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направив, причини його неявки не повідомили.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Старокостянтиннівського районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2012 у справі № 2215/2881/2012 задоволено позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З останнього на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 6 135 грн 04 коп., а також 214 грн 60 коп. понесених судових витрат. Рішення набрало законної сили 19 листопада 2012 року.

23.04.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 2230/К. Даний договір укладено за результатами відкритих торгів (аукціону), які проводилися з метою продажу майна неплатоспроможного банку. Результати визначеного аукціону було оформлено протоколом електронного аукціону № UA-ЕА-2020-03-23-000001-b від 13.04.2020 року. До складу лоту, що виставлявся на вказані відкриті торги, увійшов кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 18889 беззаставними кредитними договорами.

Відповідно до п. 1 укладеного договору банк відступає, а новий кредитор, тобто ТОВ ФК «Паріс», набуває права вимоги банку до: позичальників фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами тощо), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 2 договору новий кредитор в день укладення цього договору , але в будь-якому випадку не пізніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

Таким чином ТОВ «ФК «Паріс» стало правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 002-22070-130408 від 13 квітня 2008 року, де боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується копією Витягу з додатку № 1 до договору № 2230/К про відступлення прав вимоги від 23.04.2020 року.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Результат аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 грудня 2020 року (справа № 0910/2-103/2011, провадження № 61-13311св20).

Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 рокуу справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числіна предмет їх нікчемності.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Ураховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України).

У матеріалах цієї цивільної справи немає відомостей про наявність судових рішень про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 23 квітня 2020 року № 2230/К.

Висновок про те, що договір про відступлення прав вимоги на користь фізичної особи є оспорюваним (а не нікчемним) правочином, міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20).

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «ФК «Паріс»» посилалося на те, що до товариства перейшло право вимоги до боржника, що є підставою для заміни стягувача у виконавчих листах.

Таким чином, підставою для заміни стягувача, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подану заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 260, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача у справі № 2215/2881/2012 від 06 листопада 2012 року, а саме: стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс».

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», місце знаходження: вул. Велика Васильківська, 77-А, Печерський район, м. Київ; код ЄДРПОУ 38962392.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», місце знаходження: вул. Щорса, 36 б, м. Київ; код ЄДРПОУ 34047020.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: