Постанова № 97671343, 15.06.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3030/21 2-а/335/79/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Шулякова Ю.К., представника відповідача Одинець Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови серії ЗП № 00381-ун від 16.03.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до головного державного інспектора відділу нагляду у агропромислового комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Лілії Олександрівни.

Ухвалою судді від 22.03.2021 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із ненаданням суду документів, що підтверджують сплату судового збору, надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 31.03.2021 зазначений адміністративний позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі, встановлено відповідачеві строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.04.2021 було задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача та замінено головного державного інспектора відділу нагляду у агропромислового комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О. на Головне управління Держпраці у Запорізькій області, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЗП № 00381-УН від 16.03.2021, винесену головним державним інспектором відділу нагляду у агропромислового комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 93 КУпАП, оскільки нормативно-правових актів з питань охорони праці він не порушував. Протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, не відповідає приписам ст. 256 КУпАП.

06.04.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача, у якому відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування свої заперечень відповідач зазначив, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, її зміст відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 93 КУпАП, підтверджується зібраними уповноваженою особою відповідача доказами. До відзиву відповідачем додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, позивач та його представник звернулись до суду з клопотанням про виклик свідків, яке було судом задоволено.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.05.2021 було допитано свідка ОСОБА_2 17.05.2021 суд допитав свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 24.05.2021 суд повторно допитав свідка ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27.05.2021 були витребувані докази.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами та витребувані судом докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані критерії одночасно є вимогами для суб`єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (постанова Пленум Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чиє підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Оцінка доказів особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 93 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об`єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Зазначена норма є бланкетною.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, єдиний порядок організації охорони праці в Україні встановлені Законом України «Про охорону праці», статтею 44 якого передбачено, що за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об`єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Пунктом 4.13 Правил безпеки при виробництві та споживані продуктів розподілення повітря, затверджених 12.04.1988 Держгіртехнаглядом СРСР, передбачено, що в процесі експлуатації обладнання необхідно слідкувати за герметичністю апаратів, машин та комунікацій. У разі виявлення витоків газоподібних або рідких продуктів розділення повітря робота обладнання має бути припинена і витоки ліквідовані. При невеликих витоках, коли виключається небезпека для обслуговуючого персоналу та можливість виникнення аварійних ситуацій, тимчасова робота обладнання може бути допущена з дозволу керівника цеху при умові розроблення заходів, що забезпечують безпеку персоналу, зебезпечення необхідного контролю за вмістом кисня у повітрі в місцях можливого перебування обслуговуючого або ремонтного персоналу, наявності в місяцях підвищеної небезпеки знаків безпеки згідно ДСТУ 12.4.026-76.

Судом встановлено, що у зв`язку із настанням групового нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 03.02.2021 з працівниками Комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі за текстом – КНП «ОІКЛ» ЗОР) - лікарем-анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії – ОСОБА_6 (загинула), лікарем-анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії - ОСОБА_3 (травмований), братом медичним відділення анестезіології та інтенсивної терапії - ОСОБА_4 (травмований), згідно наказу першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 05.02.2021 № 236р (т. 1 а.с. 40-41) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці, за результатами якого 17.02.2021 складений акт № 29/4 (т. 1 а.с. 43-56) та припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду № 29/4 (т. 1 а.с. 57-61).

Згідно зазначеного акта, посадовими особа відповідача за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) виявлено низку порушень вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці. Зокрема, в п. 10 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта (т. 1 а.с. 51) зазначено, про виявлення порушень вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та абз. 2 п. 4.13 НПАОП 0.00-1.65-88, а саме: за наявності витоків газоподібних продуктів розділення повітря (кисню) (гнучкі шланги, за допомогою яких медичне обладнання під`єднано до киснепровіду в боксованих палатах відділення анестезіології та інтенсивної терапії мають чисельні місця з`єднань по довжині, що підтверджується фотознімками) робота обладнання (апаратів ШВЛ, кисневих масок та іншого) не була призупинена і витоки не були ліквідовані. В результаті порушення вищезазначених вимог законодавства настала смерть працюючої особи та завдано шкоду здоров`ю працюючої особи.

04.03.2021 головним державним інспектором відділу нагляду у агропромислового комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О. складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «ОІКЛ» ЗОР ОСОБА_1 11.02.2021 о 13 год. 30 хв. порушив абз. 2 п. 4.13 Правил безпеки при виробництві та споживані продуктів розподілення повітря, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.1988 НПАОП 0.00-1.65-88, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», чим допустив правопорушення, передбачене ст. 93 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме: за наявності витоків газоподібних продуктів розподілення повітря (кисню) (гнучкі шланги, за допомогою яких медичне обладнання під`єднано до киснепровіду в боксованих палатах відділення анестезіології та інтенсивної терапії мають чисельні місця з`єднань по довжині) робота обладнання (апаратів ШВЛ, кисневих масок та іншого) не була призупинена і витоки не були ліквідовані. До протоколу додані витяг з акта № 29/4 від 17.02.2021, витяг з припису № 29/4 від 17.02.2021.

16.03.2021, розглянувши вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, головний державний інспектор відділу нагляду у агропромислового комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О., дійшов висновку, що завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «ОІКЛ» ЗОР Черкаський В.В. вчинив «порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, а саме: за наявності витоків газоподібних продуктів розподілення повітря (кисню) (гнучкі шланги, за допомогою яких медичне обладнання під`єднано до киснепровіду в боксованих палатах відділення анестезіології та інтенсивної терапії мають чисельні місця з`єднань по довжині) робота обладнання (апаратів ШВЛ, кисневих масок та іншого) не була призупинена і витоки не були ліквідовані, абз. 2 п. 4.13 НПАОП 0.00-1.65-88, чим порушена ст. 13 Закону України «Про охорону праці», що є порушенням ст. 93 Кодексу України про адміністративні правопорушення». З урахуванням вищевикладеного, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Позивач та допитані за його клопотанням свідки ОСОБА_3 , який працює лікарем-анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії, ОСОБА_4 , який працює братом медичним відділення анестезіології та інтенсивної терапії, ОСОБА_5 , яка працює молодшою медичною сестрою у відділені анестезіології та інтенсивної терапії, суду пояснили, що зазначені в акті позапланового заходу державного нагляду (контролю), оскаржуваній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення гнучкі шланги, за допомогою яких медичне обладнання під`єднано до киснепровіду в боксованих палатах відділення анестезіології та інтенсивної терапії, мають чисельні місця з`єднань по довжині, оскільки довгими шлангами, які б могли забезпечити потребу пацієнтів у вільному переміщені палатами,у розпорядженні персоналу лікарні не було. Використання зазначених з`єднань жодним нормативним актом не заборонено. З`єднання на переконання позивача та свідків були герметичними. Медичний лейкопластир використовувався персоналом відділення не для герметизації з`єднань, а лише для їх додаткової фіксації.

Допитана судом у якості свідка головний державний інспектор відділу нагляду у агропромислового комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_2 , суду пояснила, що наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 93 КУпАП, встановлена нею на основі наступних доказів:

-акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці № 29/4 (т. 1 а.с. 43-56), в п. 10 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» (т. 1 а.с. 51) якого зазначено про виявлення порушень вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та абз. 2 п. 4.13 НПАОП 0.00-1.65-88, а саме: за наявності витоків газоподібних продуктів розділення повітря (кисню) (гнучкі шланги, за допомогою яких медичне обладнання під`єднано до киснепровіду в боксованих палатах відділення анестезіології та інтенсивної терапії мають чисельні місця з`єднань по довжині, що підтверджується фотознімками) робота обладнання (апаратів ШВЛ, кисневих масок та іншого) не була призупинена і витоки не були ліквідовані. В результаті порушення вищезазначених вимог законодавства настала смерть працюючої особи та завдано шкоду здоров`ю працюючої особи;

-припису про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду № 29/4 від 17.02.2021;

-посадової інструкції завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії (т. 1 а.с. 83-85);

-наказів директора КНП «ОІКЛ» ЗОР № 124-Адм від 18.11.2020 (т. 1 а.с. 74-75) та № 1 Адм від 04.01.2021;

-технічного висновку з причин пожежі, що сталася 03.02.2021 у КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради № 3 від 24.02.2021, складеного інженером Дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Запорізькій області (т. 1 а.с. 86-97), у якому заначено, що система подачі кисню у місці виникнення пожежі могла бути частково негерметичною;

-інших матеріалів спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 03.02.2021 о 03 год. 25 хв. у КНП «ОІКЛ» ЗОР.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що висновок про наявність витоків кисню з гнучких шлангів, за допомогою яких медичне обладнання під`єднано до киснепровіду в боксованих палатах відділення анестезіології та інтенсивної терапії, базується на ймовірному висновку, який міститься у технічному висновку з причин пожежі, що сталася 03.02.2021 у КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради № 3 від 24.02.2021, складеного інженером Дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Запорізькій області (т. 1 а.с. 90). Під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевірити наявність витоку кисню з гнучких шлангів було неможливо, оскільки обладнання вже було частково демонтовано, кисень в киснепровід відділення не подавався, приміщення відділення анестезіології та інтенсивної терапії було опечатано слідчим.

У зв`язку із вищенаведеним, дата 11.02.2021, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення як дата вчинення правопорушення, фактично є датою виявлення правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 суду повідомила, що оскаржувана постанова, протокол про адміністративне правопорушення, зазначені вище акт та припис від 17.02.2021 та інші матеріали спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 03.02.2021 о 03 год. 25 хв. у КНП «ОІКЛ» ЗОР, надсилались на адресу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, слідчими якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021082050000097 від 04.02.2021 за фактом групового нещасного випадку, що стався 03.02.2021 о 03 год. 25 хв. у КНП «ОІКЛ» ЗОР, для прийняття рішення про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, проте слідчий, який здійснює досудове розслідування повідомив, що позивач допитаний у якості свідка у кримінальному проваджені, питання щодо притягнення його до відповідальності буде вирішено після надходження висновків комплексної експертизи, призначеної у кримінальному проваджені.

Зазначені вище показання свідка підтверджуються інформацією, наданою слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на виконання ухвали суду від 27.05.2021 (т. 2 а.с. 1).

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.ч. 2, 3 ст. 77 КАС України).

Дослідивши доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, надані відповідачем докази, заслухавши пояснення його представників, показання свідка ОСОБА_2 , яка безпосередньо приймала участь у проведені позапланового заходу державного нагляду (контролю), була членом комісії із спеціального розслідування групового нещасного випадку КНП «ОІКЛ» ЗОР, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів, які б доводили поза розумним сумнівом наявність в діях (бездіяльності) позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 93 КУпАП.

Висновок особи, яка винесла оскаржувану постанову, про наявність витоків кисню в місцях з`єднання кисневих шлангів у відділені анестезіології та інтенсивної терапії КНП «ОІКЛ» ЗОР, ґрунтується на ймовірному висновку (припущеннях) інженера Дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Запорізькій області. Категоричних (однозначних) висновків спеціалістів (експертів) щодо наявності витоків кисню з численних з`єднань гнучких шлангів, за допомогою яких медичне обладнання під`єднано до киснепроводу в боксованих палатах відділення анестезіології та інтенсивної терапії, інши достовірних доказів на підтвердження зазначеної обставини, відповідачем суду не надано. Не надано суду й доказів того, що використання таких з`єднань у закладах охорони здоров`я заборонено нормативними актами.

При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22.10.2010 № 23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге та Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За вказаних обставин факт порушення позивачем вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об`єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, об`єктивними і беззаперечними доказами не доведений, що свідчить про фактичну відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 93 КУпАП, та протиправність рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вищезазначеною статтею.

Крім того, дійшовши висновку про порушення позивачем вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, яке призвело до смерті працюючої особи та завдало шкоди здоров`ю працюючої особи (т. 1 а.с. 51), головний державний інспектор відділу нагляду у агропромислового комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О. мала би, керуючись приписами ч. 2 ст. 9, ст. 253 та ч. 2 ст. 284 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення та передати матеріали прокурору або органу досудового розслідування, оскільки таке порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці містить ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 271 Кримінального кодексу України.

З урахуванням того, що факт порушення позивачем вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об`єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, об`єктивними і беззаперечними доказами не доведений, суд дійшов висновку про те, що рішення уповноваженої особи відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 93 КУпАП прийнято з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 245, 252, 253, 280, 284 КУпАП, у зв`язку з чим воно є протиправним і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За звернення до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, понесені позивачем витрати на сплату судового збору мають бути стягнені на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЗП № 00381-ун від 16.03.2021 - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЗП № 00381-ун від 16.03.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 93 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 93 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього адміністративного апеляційного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Держпраці у Запорізькій області, ЄДРПОУ 39833546, адреса: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25.

Суддя А.В. Стеценко