Рішення № 97670171, 10.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 668/314/15-ц

н/п 2/766/5482/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,

встановив:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 6 листопада 2014 року належний позивачу автомобіль Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_2 . ОСОБА_2 керував належним відповідачеві трактором ЮМЗ-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом 2ПТС-4, реєстраційний номер НОМЕР_3 та, здійснюючи буксирування транспортного засобу САЗ-3502, реєстраційний номер НОМЕР_4 , трос якого не був обладнаний сигнальними щитками або прапорцями, у порушення п.п.16.11, 23.1, 23.3 Правил дорожнього руху, на перехресті вулиць 200-річчя Херсона і Блюхера у м. Херсоні, рухаючись по другорядній дорозі, не надав переваги в русі автомобілю Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок зазначеного автомобіль останнього здійснив наїзд на трос і зазнав механічних пошкоджень. Вина ОСОБА_2 встановлена постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 24 листопада 2014 року. Оскільки на момент скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з позивачем та виконував трудові обов`язки, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована не була. Позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця» 45 943,69 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, 7 457,78 грн у рахунок втрати товарної вартості автомобіля та 557,70 грн витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 12 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Одеська залізниця» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування майнової шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля 45 943,69 грн., в рахунок відшкодування втрати товарної вартості автомобіля 7 457,78 грн, витрат понесених на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 557,70 грн, судових витрат у розмірі 550,00 грн, а всього 54 509,17 грн, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 13 жовтня 2015 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 лютого 2015 року в частині відшкодування майнової шкоди змінено,розмір стягнутого з ДП «Одеська залізниця» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди зменшено з 45 943,69 грн до 44 898,32 грн, розмір втрати товарної вартості автомобіля збільшено з 7 457,78 грн до 8 167,94 грн, розмір загальної суми зменшено з 54 509,17 грн до 54 173,96 грн. В решті рішення районного суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 року 2015 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 13 жовтня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 червня 2016 року визначено головуючого у цивільній справі та матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 2 серпня 2016 року замінено первісного відповідача ДП «Одеська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 01071315) на належного - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40075815).

Розпорядженням в.о.керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області №994/17 від 03 березня 2017 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №668/314/15-ц та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03 березня 2017 року вказану справу розподілено судді Хайдаровій І.О.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2017 року заяву представника відповідача про відвід судді Хайдаровій І.О. задоволено, справу направлено до канцелярії для повторного автоматизованого розподілу між суддями.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2017 року визначено головуючого у цивільній справі та матеріали вищевказаної справи передані у провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинській В.Е.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинської В.Е. від 27.06.2018 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

22 травня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла в провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області 28 листопада 2019 року задоволено заявлений самовідвід судді Прохоренко В.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2019 року зазначена цивільна справа передана до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. В останнє судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні за необгрунтованістю. В останнє судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив суд закінчити розгляд справи без його участі.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні вважав позов таким, що задоволенню не підлягає. В останнє судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності третьої ососби та його представника, позовні вимоги не визнає.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого 03 червня 2014 року, транспортний засіб Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності позивачеві ОСОБА_1 (а.с.5 т. 1).

06 листопада 2014 року близько 14 год. 25 хв. ОСОБА_2 , керуючи трактором ЮМЗ-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом 2ПТС-4, реєстраційний номер НОМЕР_3 , буксуючи транспортний засіб САЗ-3502, реєстраційний номер НОМЕР_4 , трос якого не був обладнаний сигнальними щитками або прапорцями, у порушення п.п.16.11, 23.1, 23.3 Правил дорожнього руху, на перехресті вулиць 200-річчя Херсона і Блюхера у м. Херсоні, рухаючись по другорядній дорозі, не надав переваги в русі автомобілю Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль останнього здійснив наїзд на трос і зазнав механічних пошкоджень.

З наказу про прийом на роботу Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 Одеської залізниці Державної адміністрації Залізничного транспорту Одеська залізниця вбачається, що ОСОБА_2 прийнятий з 05.09.2008 року на посаду тракториста 3 розряду.

Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 24 листопада 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.(а.с. 7 т. 1).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження про визначення вартості матеріального збитку від 08 грудня 2014 року №Вє-479, проведеного Херсонською торгово-промисловою палатою, вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 45943,69 грн, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику легкового автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 53401,47 грн. (а.с.11-32 т. 1).

За складання висновку про вартість ремонту транспортного засобу, позивач сплатив Херсонській Торгово-промисловій палаті України 557,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 02 грудня 2014 року №949 (а.с. 34 т. 1).

З повідомлення Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області «Держсільгоспінспекція» від 23 січня 2015 року № 05-11/85/103 вбачається, що трактор колісний ЮМЗ-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстровано у Держсільгоспінспекції в Херсонській області за Херсонським БМЕУ-4 Одеської залізниці (а.с.55 т. 1).

Відповідно до прибуткового касового ордеру від 01 грудня 2014 року №0000000410 позивачем сплачено аванс на замовлення запчастин, що підлягають заміні вході відновлювального ремонту в сумі 12 000 грн. (а.с.53 т.1), а також відповідно до прибуткового касового ордеру від 26 грудня 2014 року №0000000436 (а.с.54 т.1) здійснено кінцевий розрахунок за ремонт автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в сумі 34 031,58 грн. Загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, згідно вищевказаних прибуткових касових ордерів та акту виконаних робіт №А-2К-000000000000112 від 26.12.2014, становить 46031,58 грн.

В ході розгляду справи за клопотанням відповідача та третьої особи (а.с.95-96 т.1), які заперечували розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, визначеного у висновку №Вє-479 від 8 грудня 2014 року, була призначена судова автотоварознавча експертиза. Згідно висновку №246 судової автотоварознавчої експертизи з визначення матеріальної шкоди, спричиненого власнику автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 28 вересня 2015 року Херсонським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.125-147 т.1), вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 53 066,26 грн, в тому числі розмір втрати товарної вартості автомобіля становить 8167,94 грн.

02 серпня 2016 року позивач подав до матеріалів справи заяву про зміну розміру позовних вимог, у якій з урахуванням висновку судової авто-товарознавчої експертизи від 28 вересня 2015 року №246, просив стягнути з ДП «Одеська залізниця» на свою користь 44898,32 грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ДТП від 06 листопада 2014 року та 8167,94 грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок втрати товарної вартості автомобіля, а також понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження - 557,70 гривень.

Заявою від 08 серпня 2016 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м.Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» (м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 40081200), як правонаступника ліквідованого Державного підприємства «Одеська залізниця», 53066,26 грн., з яких: 44898,32 гривень - відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у дорожньо-транспортній пригоді від 06 листопада 2014 року, 8167,94 гривень - відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок товарної вартості зазначеного автомобіля, а також просив стягнути 557,70 гривень - відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, необхідно мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.

У відповідності до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Така особа відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).

Вина ОСОБА_2 у порушенні вимог п.п.16.11, 23.1, 23.3 ПДР України та скоєнні ДТП від 06 листопада 2014 року, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача, встановлена постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 24 листопада 2014 року у справі №648/5420/14-п, яка набрала законної сили, та яка в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковою для суду при розгляді даної справи.

У зв`язку із тим, що постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 24.11.2014 року встановлено порушення ОСОБА_2 вимог п.23.3 ПДР України, а саме буксирування транспортного засобуСАЗ-3502,реєстраційний номер НОМЕР_4 , трос якого не був обладнаний сигнальними щитками або прапорцями, аргументи відповідача щодо необхідності встановлення вказаних обставин, про що також зазначається в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року, судом відхиляються.

Судом не приймаються аргументи відповідача та третьої особи про грубу необережність в діях позивача, який, як стверджує сторона відповідача, проігнорував вимоги Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не вибрав безпечну швидкість, з урахуванням виїзду трактора з причепом з другорядної дороги, оскільки зазначені обставини не були підтвердженні в ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами, а за діючим в Україні цивільним законодавством питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про грубу необережність позивача. Порушень Правил дорожнього руху позивачем під час керування автомобілем судом не встановлено, а технічна неможливість уникнути зіткнення, у конкретній обстановці, не може розглядатися як груба необережність потерпілого.

У ході розгляду справи представником третьої особи було подане клопотання про призначення у справі судової автотехнічної експертизи, у задоволенні якого судом відмовлено.

При цьому, суд також враховує, що до матеріалів справи надано відповідь від 29 грудня 2014 №02/4896 Херсонського будівельно-монтажного експулатаційного управління №4 Служби будівельно-монтажних роюіт і цивільних споруд Державного підприємства "Одеська залізниця" на адвокатський запит від 17 грудня 2014 року №68, відповідно до якої відповідач зазначає про те, що винним у скоєнні ДТП від 6 листопада 2014 року є Решетнюк С.М . Вказана відповідь на адвокатський запит підписана начальником Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4, ОСОБА_4 .

Аргументи відповідача з приводу того, що позивач не довів розмір заподіяної йому майнової шкоди, суд відхиляє як необґрунтовані, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З експертного висновку №246 від 28.09.2015 року судової автотоварознавчої експертизи з визначення матеріальної шкоди, спричиненого власнику автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість майнової шкоди становить 53066,26 грн, розмір втрати товарної вартості автомобіля становить 8167,94 грн, різниця між розміром збитку, визначеним у висновку №Вє-479, пов`язана, в тому числі, із неврахування комплексу робіт із збиранням та розбиранням, та відсутністю довідкової бази, що регламентує кількість і вартість матеріалів для фарбування (а.с.125-147 т.1). В результаті експертного органолептичного огляду автомобіля, наданого позивачем на огляд експерту, а саме його складових: капота, крила переднього правого, торпеди (панелі приладів), двох щіток, важелів щіток очисника, трапеції приводу склоочисника, експертом слідів відновлювального ремонту не вбачалось, а отже, зроблено висновок, що дані складові піддавались заміні.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження проведення ним відновлювального ремонту автомобіля та заміни деталей автомобіля, зокрема панелі приладів, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки наявними в матеріалах справи документами, а саме, актом виконаних робіт, приходними касовими ордерами, а також висновком експертизи від 28 вересня 2015 року №246, підтверджено відновлення транспортного засобу на спеціалізованому підприємстві для даної моделі автомобіля та проведення заміни його пошкоджених складових: капота, крила переднього правого, торпеди (панелі приладів), двох щіток, важелів щіток очисника, трапеції приводу склоочисника.

При цьому суд зазначає, що в супереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України будь-яких доказів на підтвердження вказаних заперечень відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

В ході розгляду справи судом встановлено, що винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху є працівник відповідача - третя особа Решетнюк С.М. , дії якого перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із настанням ДТП від 06 листопада 2014 року, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача. Обставини щодо наявності в діях водія ОСОБА_1 грубої необережності чи вини у скоєнні ДТП, судом не встановлено, посилання відповідача та третьої особи на вказані обставини спростовуються матеріалами справи. Суд також зазначає, що обсяг і характер пошкоджень, спричинених автомобілю позивача саме під час ДТП від 06 листопада 2014 року, були встановлені і перевірені судом у ході розгляду справи, зокрема на підставі висновку судової автотоварознавчої експертизи від 28 вересня 2015 року №246 (а.с.125-147 т.1), який взято судом за основу визначення вартості заподіяної позивачеві шкоди, а також письмових доказів та пояснень сторін. Будь-яких доказів, які б свідчили про неналежність чи недопустимість вказаних доказів відповідачем та третьою особою, які заперечували розмір позовних вимог, суду не надано.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме відповідач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються її заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

За положеннями ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем та третьою особою обставин, на які вони посилались як на підставу своїх заперечень проти позову.

Позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 550,00 гривень на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 557,00 гривень, а всього 1107,00 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 77, 81, 86, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.1166, 1172, 1187, 1192 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця (до зміни назви - Тверська), буд. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) 53066,26 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у дорожньо-транспортній пригоді від 06 листопада 2014 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця (до зміни назви - Тверська), буд. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 550,00 гривень та за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 557,00 гривень, а всього 1107,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду в порядку ст.355 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 14.06.2021 року.

Суддя С.І. Майдан