Рішення № 97669966, 15.06.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/837/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Черних О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Землюк А.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), до Миколаївської сільської ради Сумського району (с. Миколаївка, вул. Шевченка, 1, Сумського району, Сумської області) про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту належності правовстановлюючого документу

В С Т А Н О В И В :

Законний представник неповнолітньої позивачки звернулась до суду з вказаним позов, та свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , та після його смерті відкрилась спадщина, зокрема на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Кекинської (Миколаївської) сільської ради Сумського району площею 0,0184 га, 3,8462 га та 0,1325 га, право на які підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю серії III-СМ №033383 від 02.04.2002 року та серії I-СМ №001921 від 08.04.2002 року. Вказані Державні акти видані на ім`я « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_3 ». Виходячи з наведеного представник позивачки просить встановити факт належності померлому ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме державного акту серії III-СМ №033383 та серії I-СМ №001921 на право власності на земельні ділянки, та визнати за ОСОБА_2 право власності на вказані земельні ділянки

Законний представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилися, направила до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області до суду також не з`явився, направили до суду заяву в якій просили слухати справу в їх відсутність, проти задоволення заяви не заперечують.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 (а.с.6)

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований один в АДРЕСА_2 . Заповіт від його імені у Миколаївській сільській раді не посвідчувався, що підтверджується довідкою наданою Миколаївською сільською радою від 10.07.2018 (а.с.32)

ОСОБА_2 є спадкоємицею за законом після смерті батька ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_2 успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 ряд земельних ділянок за державними актами: серії I-СМ № 001923 площею 3,8473 га та 0,0184 га, серії III-СМ № 033382 га, серії СМ № 029330 площею 3,8475 га та 0,1325 га, 0,0184 га.(А.С.69-71)

Вказані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 зареєстровані в спадковому реєстрі ( а.с.72-79).

Однак згідно постанови державного нотаріуса від 24.04.2021 року за № 441/02-31 представнику позивача неповнолітньої особи ОСОБА_2 - матері ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 0,1325 га, 0,0184 га та 3,8462 га, за державними актом серії III-СМ 033383 та серії 1-СМ № 001921, оскільки в наданих правовстановлюючих документах на землю допущено помилку в написанні прізвища власника.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю від 02 квітня 2002 року, та від 08.04.2002 року виданих на підставі розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 66 від 28.02.2002 року, передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,1325 га, та 3,8646 га (яка складається з ріллі 3,8462 га та багаторічних насаджень 0,0184 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Кекінської (Миколаївської) сільської ради Сумського району Сумської області. Дані акти зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - Державний акт III-СМ № 033383 за № 123 та Державний акт № I-СМ 001921 за № 688. (а.с.8-9).

В зазначених державних актах III-СМ № 033383 від 02.04.2002 року та № I-СМ 001921 від 08.04.2002 року допущено помилку в написанні прізвища власника, а саме вказано, ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_3 .

Свідоцтво про смерть видано на ім`я ОСОБА_3 Серія НОМЕР_2 (а.с.7).

Таким чином, допущена помилка в написанні прізвища заявника « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 » перешкоджає ОСОБА_2 в реалізації права на розпорядження власністю.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 Цивільно-процесуального кодексу України У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно з пунктами 10, 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до пункту 3.1. Листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Отже, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 володів спадковим майном на законних підставах, і враховуючи обставини справи та надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, так як рішення суду в такому разі буде підставою для належного оформлення за ОСОБА_2 права власності на дані земельні ділянки.

Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1261, 1296 ЦК України та ст. ст. 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), до Миколаївської сільської ради Сумського району (с. Миколаївка, вул. Шевченка, 1, Сумського району, Сумської області) про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , документу - державного акту на право приватної власності на землю від 08 квітня 2002 року серії I-СМ № 001921, на земельні ділянки площею 3,8462 га та 0,0184 га та державного акту на право приватної власності на землю від 02 квітня 2002 року серії III-СМ №033383, на земельну ділянку площею 0,1325 га, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Кекинської (на даний час Миколаївської) сільської ради Сумського району Сумської області, яківидані на ім`я ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Кекинської (на даний час Миколаївської) сільської ради Сумського району Сумської області площею 3,8462 га та 0,0184 га, право на які підтверджено державним актом на право приватної власності на землю від 08 квітня 2002 року серії I-СМ №001921 та на земельну ділянку площею 0,1325 га, право на яку підтверджено державним актом на право приватної власності на землю від 02 квітня 2002 року серії III-СМ № 033383.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Черних