Рішення № 97668593, 15.06.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1953/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Мішиної А. А., позивача ОСОБА_1 , відповідача - інспектора відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Рижука М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці справу адміністративного судочинства №233/1953/21 за позовом ОСОБА_1 до

Інспектора відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Рижука Микити Васильовича (85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Злагоди, 2),

Головного управління національної поліції в Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86)

«про визнання протиправними дій та скасування постанови»,

У С Т А Н О В И В :

29.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора відділу поліції №2 (м.Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Рижука М. В., ГУНП в Донецькій області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову серії ЕАН №4115436 від 24 квітня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити, пославшись на таке:

24 квітня 2021 року він у м. Костянтинівці від проспекту Ломоносова у напрямку вул. Олекси Тихого рухався на мопеді Grand Prix Viper EX20C (49,9 куб. см), який належить його дружині ОСОБА_2 . Проїхавши перехрестя вул. Ємельянова з вул. Маріупольскою він був зупинений патрульним автомобілем поліції. Після чого до нього підійшов співробітник патрульної поліції ОСОБА_3 та почав вимагати пред`явити йому документи, а саме водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, назвавши підставу для зупинки, що згідно з п.2.9.в ПДР України його т/з не зареєстрований в уповноваженому органі МВС.

На це він відповів, що буде виконувати законні вимоги співробітників поліції та не відмовляється пред`явити необхідні документи, та якщо поліцейські вважають, що він щось порушив, то мають розглядати справу про адміністративне правопорушення. На його слова інспектор ОСОБА_3 продовжував вимагати пред`явлення водійського посвідчення та свідоцтво про реєстрацію т/з, повідомивши йому, що відносно нього буде винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП. Тобто інспектор поліції ще до розгляду справи вже був впевнений у його вині, та, на його думку, поставився до нього упереджено та необ`єктивно.

Встановивши його особу за паспортом громадянина України, інспектор пішов до свого службового транспорту. Вважаючи, що інспектор пішов готуватися до розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно зі ст.278 КУпАП, він вирішив підійти до його службового транспорту, після чого між ним та напарником ОСОБА_3 . ОСОБА_4 зав`язалась бесіда, в яку втрутився інспектор ОСОБА_3 , який на його (позивача) зауваження, що поліцейські повинні доводити до відома громадянина нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються поліцейські заходи, сказав, що поліцейські не повинні цього робити, що є прямим порушенням ч.2 ст.31 ЗУ «Про Національну поліцію».

Також, через деякий час, інспектор ОСОБА_3 повідомив, що відносно нього винесена постанова про адміністративне правопорушення, після чого за допомогою принтера роздрукував постанову серії ЕАН №4115436 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та ознайомив з її змістом.

Таким чином, після зупинки його транспортного засобу, висловлення звинувачень у його бік, інспектор ОСОБА_3 одразу виніс постанову, не розглянувши справу по суті, як того вимагають норми статей 278-280 КУпАП; з правами, передбаченими статтями 268 КУпАП та 63 Конституції України, його не було ознайомлено. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, та взагалі з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Також зазначив, що у постанові невірно вказане місце розгляду справи та місце скоєння, а саме вказано адресу: АДРЕСА_1 , замість фактичного місця його зупинки, де найближчий будинок, на протилежному боці знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також не вірно вказано власника мопеду, яким є ОСОБА_2 , що, на його думку, підтверджує халатне ставлення відповідача до розгляду справи, який грубо порушив вимоги ст.ст.278,279 та 280 КУпАП, а також його право на захист, закріплене як ст.268 КУпАП, так и ст.ст.59,63 Конституції України.

Також, під час ознайомленням його зі змістом Постанови, поліцейські неодноразово його перебивали, вводили в оману своїми діями, також він дуже хвилювався через незаконні дії поліцейських, та наголосив їм, що в нього є клопотання, а також, що ніхто йому не роз`яснив права та обов`язки. Перебуваючи під моральним тиском з боку співробітників поліції, обурений грубим порушенням ними законодавства, у емоційно нестабільному стані, під час підпису у постанові за отримання копії поставив свій підпис у графі №8, на яку вказував інспектор поліції, за ознайомлення з його правами. Хоча саме перед тим він наголосив, що йому не роз`яснили права та обов`язки.

Рухаючись на мопеді Grand Prix Viper EX20C (49,9 куб.см) у межах населеного пункту м.Костянтинівки, територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, чинного законодавства України, не порушував з таких підстав:

Для розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейські встановили його особу за паспортом громадянина України.

Згідно з п.2.1 а ПДР України він мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, яке мав намір пред`явити після розгляду справи для заповнення даних у бланку постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст.34 ЗУ «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Тобто, ЗУ «Про дорожній рух» визначено, що мопеди підлягають державній реєстрації та обліку, лише, якщо вони використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Згідно зі ст.21 ЗУ «Про дорожній рух» автомобільні (позаміські) дороги загального користування поділяються на дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги державного значення поділяються на магістральні та інші.

У містах вулиці та дороги поділяються на магістральні вулиці та дороги, дороги та вулиці місцевого значення.

Згідно із ст.15 ЗУ «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.

Тобто, автомобільні дороги державного значення можуть бути виключно за межами населених пунктів, у свою чергу, згідно з п.1.10 ПДР населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.

Інспектор, не бажаючи почути його, та заздалегідь переконаний у його вині, не міг об`єктивно з`ясувати обставини справи, що є грубим порушенням всебічного розгляду справи. Навіть не розглянувши справу, позбавивши його всіх гарантованих законом прав, в тому числі і щодо реалізації права на захист, одразу виніс постанову.

При відсутності жодних доказів його провини, інспектор грубо порушив вимоги ст.252 КУпАП, не розглянувши об`єктивно в сукупності докази, взагалі упереджено поставився до нього, ухвалюючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності без будь-якого розгляду справи, вивчення доказів.

Також у порушення ст.283 КУпАП в оскаржуваній постанові відсутні обов`язкові зазначення технічного засобу (що є імперативною вимогою), яким здійснено фото або відеозапис. Таким чином в справі відсутні та не розглядалися будь-які докази, які б могли підтвердити правопорушення. Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, посадова особа не могла оцінити за власним переконанням за відсутністю будь-яких доказів, а тому є всі підстави вважати, що відповідач був упереджений та порушив вимоги ст.245 КУпАП.

Відповідач прийняв рішення з грубими порушеннями Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, не обґрунтовано, без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, не добросовісно та не розсудливо, а також з порушенням його прав на участь у процесі прийняття рішення.

У зв`язку з вищезазначеним, дії відповідача вважає протиправними, а постанову - незаконною, винесену з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, яка безумовно підлягає скасуванню.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав за наведених підстав, уточнивши його в частині вимог визнання протиправними дій відповідача - інспектора відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Рижука М. В., які полягають у тому, що відповідач фактично не провів розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушивши вимоги ст.ст.278-280 КУпАП, ст.ст.58,63 Конституції України. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - інспектор відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Рижук М. В. у судовому засіданні позов не визнав, пославшись на таке:

У відповідності до ч.3 ст.34 Закону України «Про дорожній рух», державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Позивач у порушення п.2.9.в ПДР України керував мопедом без номерних знаків, тож його було зупинено.

Після зупинки ОСОБА_1 було висунуто вимогу пред`явити водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, що він відмовився виконати, внаслідок чого його було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.126 КУпАП, при цьому передбачену нормами КУпАП процедуру притягнення до адміністративної відповідальності дотримано.

Відповідач - Головне управління національної поліції в Донецькій області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність представника (а.с.56), проти заявлених позовних вимог заперечив у поданому відзиві на позов (а.с.47-48), пославшись на таке:

В рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 №5-рп/2015 зазначено, що положення ч.1 ст.276 КУпАП в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення. Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч.ч.1,2 ст.258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Після рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» 14.07.2015 до ст.258 КУпАП внесено зміни, а саме, після частини першої доповнено новою частиною - другою, якою передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція), визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 1321, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідальність за порушення даних вимог передбачена ч.1 ст.126 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з цього, інспектор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і, вважає, правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Порушення, на які вказує позивач, інспектором допущено не було.

Факт вчинення правопорушення підтверджується постановою (серія ЕАН №4115436 від 24.04.2021). Позивач отримав копію оскаржуваної постанови, про що свідчить його підпис. При цьому, жодних письмових зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань до постанови позивач під час її прийняття не надав.

Отже, вимоги позивача, викладені в позовній заяві, вважає безпідставними.

Не визнання позивачем вини у вчиненні адміністративного правопорушення розцінює як спосіб уникнути відповідальності.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора відділу поліції №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Рижука М. В. та ГУНП в Донецькій області відмовити у повному обсязі

З`ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п.8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, статті 124-1 - 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) (ч.2). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (ч.3). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ч.4). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення <…> правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) (ч.6).

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За вимогами ст.279 КУпАП, якою врегульований порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ст.283 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Оскаржуваною постановою «про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі» серії ЕАН № 4115436, винесеною інспектором відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Рижуком Микитою Васильовичем, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 за порушення п.2.4.а ПДР України за таких обставин:

24.04.2021 о 15:08:57 в місті Костянтинівка, вул. Єлецька,47, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Grant Prix без номерних знаків та не надав документи для перевірки, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).

За вимогами Правил дорожнього руху України:

п. 2.4.а - на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;

п. 2.1. - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з такого:

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тож, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення за оскаржуваною постановою, відповідачем наданий суду відеофайл із записом, на якому зафіксований рух керованого позивачем автотранспортного засобу та аудіо файл із записом спілкування поліцейського з позивачем після зупинки керованого останнім транспортного засобу.

Даючи оцінку цим доказам, суд виходив з такого:

По-перше, з цього відеозапису вбачається, що відповідачем - інспектором відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Рижуком М. В. при розгляді справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимог ст.ст.278-280 КУпАП, а саме: не вирішене питання, чи має клопотання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не вирішені ці клопотання; не представлена посадова особа, яка розглядає дану справу; ОСОБА_1 як особі, яка бере участь у розгляді справи, не роз`яснені його права і обов`язки; не з`ясовано, чи підлягає особа притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність.

По-друге, частиною 3 ст.283 КУпАП передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Постанова, що оскаржується, у порушення ст.ст.251,255,283 КУпАП не містить посилання на будь-які докази (пункт 7), зокрема на технічний засіб, яким здійснені вищезгадувані записи.

Верховний Суд у Постанові від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Тож у відсутність в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис та аудіо запис правопорушення, ці відеозаписи є неналежними доказами.

Таким чином оскаржувана постанова не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин суд дістає висновку про недоведеність відповідачем правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною 3 статті 286 КУпАП передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тож позов має бути задоволений частково: оскаржувана постанова – скасована із закриттям провадження у справі.

В частині вимог визнання протиправними дій інспектора відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Рижука М. В. у задоволенні позову належить відмовити, оскільки частина 3 статті 286 КУпАП не наділяє місцевий загальний суд як адміністративний правом визнавати дії суб`єкта владних повноважень протиправними за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат при ухваленні рішення, судом врахована та обставина, що при зверненні з позовом до суду у дійсні справі позивачем 28.04.2021 за квитанцією 0.0.2107006593.1 було сплачено судовий збір в сумі 454 грн 00 коп. (а.с.21), а також ту обставину, що позов є обґрунтованим.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Донецькій області, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.271,286, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до

Інспектора відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Рижука Микити Васильовича (85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Злагоди, 2),

Головного управління національної поліції в Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86; ЄДРПОУ 40109058)

«про визнання протиправними дій та скасування постанови» задовольнити частково.

Постанову «про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі» серії ЕАН № 4115436, винесену інспектором відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Рижуком Микитою Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу у сумі 425 грн скасувати; справу про адміністративне правопорушення закрити.

В частині вимог визнання протиправними дії інспектора відділу поліції №2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Рижука Микити Васильовича у задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

На рішення суду до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: