Рішення № 97665209, 10.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року м. Київ № 640/11867/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Новохацької В.В. (ордер серії КС №696862 від 29.05.2020 року), представника відповідача 1 Галась О.М. (довіреність від 04.01.2021 року №15/2-7вих-21), представника третьої особи Кутєпова О.Є. (довіреність від 09.12.2020 року №15/1/2-1412-20), вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Київської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора

третя особа Офіс Генерального прокурора

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідач 1: Прокуратура Київської області, Відповідач 2: Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Офіс Генерального прокурора, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області від 17.04.2020 №105к, згідно з яким ОСОБА_1 , звільнено з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області та органів прокуратури з 22.04.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 2 від 02.04.2020 №37 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області та в органах прокуратури для забезпечення виконання функцій прокуратури. В разі реорганізації, ліквідації вказаного відділу на рівнозначну посаду в прокуратуру Київської області та органах прокуратури;

- стягнути з прокуратури Київської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23.04.2020 року включно по день ухвалення судового рішення.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що станом на призначену дату атестації (05.03.2020) і дотепер не створено прокуратуру Київської області та уповноважених органів для забезпечення проведення атестації прокурорів Київської області (саме кадрової комісії Київської обласної прокуратури).

В свою чергу, підставою звільнення у оскарженому наказі від 17.04.2020 року № 150к визначено рішення кадрової комісії № 2 про неуспішне проходження позивачем атестації. При цьому, протокол №2 до рішення підписано В. Касько , протокол № 4 Г. Мамедовим . Водночас наказом від 07.02.2020 року № 77 Головою першої комісії з атестації прокурорів призначено В. Трепака . Разом з тим, іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивачем складено 05.03.2020 року у складі 1 групи кадрової комісії № 1, в якій Головою комісії призначено В.Чумака , який і мав підписувати рішення та протоколи щодо атестації позивача.

Позивачем звернуто увагу, що відповідно до підпункту 7 пункту 22 розділу II Закону України «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункту 4 Порядку роботи кадрових комісій перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур визначає Генеральний прокурор. Пунктами 5, 12 вказаного Порядку передбачено, що підписують рішення і протоколи засідань комісії Голова та члени комісії.

Таким чином, на переконання позивача, кадровою комісією з атестації прокурорів № 2 рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора прийнято незаконно. З огляду на зазначене, посилання в наказі про звільнення позивача з посади на наявність рішення неуповноваженого органу про неуспішне проходження, є протиправним.

Крім того, звільняючи позивача з посади відповідачем 1 порушено приписи статті 40 Кодексу законів про працю України.

Зокрема, позивач звертає увагу на відсутність факту ліквідації чи реорганізації Генеральної прокуратури України та прокуратури Київської області під час його звільнення та відсутності підстав для звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 06.07.2020 року.

Через канцелярію суду 30.06.2020 року відповідачем 1 подано відзив на позов.

Відповідач 1 проти позову заперечує та звертає увагу суду на те, що робота кадрових комісій передбачена Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджено Генеральним прокурором на виконання пунктів 9, 11 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

На переконання відповідача 1, рішення кадрової комісії щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 прийнято із дотриманням процедури, встановленою вказаним Порядком, як і оскаржуваний наказ Прокурора області.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову.

Через канцелярію суду 06.07.2020 року третьою особою подано відзив на позов, який суд розуміє як пояснення щодо позову.

Так, Офісом Генерального прокурора зазначено, що відповідно до положень Порядку проходження прокурорами атестації, мінімально допустимою кількістю балів, які набрано прокурором за результатами тестування для успішного складання іспиту становить 70 балів, в той час, як позивачем набрано 50 балів, результати про що підтверджено власним підписом ОСОБА_6 .

Крім того, під час проведення тестування кожен з учасників атестації міг обрати комп`ютер самостійно.

Зокрема, результати іспиту до кадрової комісії не оскаржено. Під час проходження тестування позивачем будь-яких звернень від останнього до членів комісії не було, відповідних актів не складалося.

В свою чергу, доводи позивача про порушення відповідачем 2 статті 40 Кодексу законів про працю України останній вважає безпідставними, оскільки звільнення прокурорів врегульовано спеціальним законодавством, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість його застосування прямо передбачено у спеціальному законі.

Враховуючи вищевикладене, третя особа просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У підготовче засідання 06.07.2020 року прибули представники позивача, відповідача 1 та третьої особи.

З огляду на те, що представником позивача не отримано пояснення третьої особи до початку підготовчого засідання, остання просить відкласти підготовче засідання з метою ознайомлення із пояснення третьої особи та надання правової позиції щодо пояснень.

Судом клопотання представника позивача задоволено та відкладено підготовче засідання на 29.07.2020 року.

Через канцелярію суду 21.07.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 24.07.2020 року представником позивача подано відповідь на пояснення.

У підготовче засідання 29.07.2020 року прибули представники позивача, відповідача 1 та третьої особи.

Судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та встановлено строк Офісу Генерального прокурора для подання витребуваних доказів до 21.08.2020 року.

Судом оголошено про перерву у підготовчому засіданні до 31.08.2020 року.

Через канцелярію суду 26.08.2020 року Офісом Генерального прокурора подано пояснення з додатками.

У підготовче засідання 31.08.2020 року прибули представники позивача, відповідача 1 та третьої особи.

Представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Представниками відповідача та третьої особи заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою ознайомлення із долученими представником позивача додатковими доказами.

Судом клопотання представників відповідача та третьої особи задоволено. Призначено наступне підготовче засідання на 16.09.2020 року.

У підготовче засідання 16.09.2020 року прибули представники позивача, відповідача 1 та третьої особи.

Представником третьої особи подано суду пояснення для долучення до матеріалів справи.

Судом поставлено на вирішення питання щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення адміністративної справи до розгляду по суті.

Присутні у залі судового засідання представники сторін проти закриття підготовчого провадження не заперечують.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.11.2020 року.

У судове засідання 05.11.2020 року прибули представники відповідача 1 та третьої особи. У зв`язку з першою неявкою позивача та його представника судом відкладено розгляд справи на 02.12.2020 року.

У судове засідання 02.12.2020 року прибули представники сторін.

Заслухавши вступне слово представника позивача, судом оголошено перерву на цій стадії до 27.01.2021 року.

Через канцелярію суду 25.01.2021 року Офісом Генерального прокурора подані письмові пояснення.

У судове засідання 27.01.2021 року прибули представники відповідача 1 та третьої особи. З огляду на неявку представника позивача та подане останньою клопотання про відкладення розгляду справи, судом відкладено судове засідання на 10.03.2021 року.

Через канцелярію суду 10.03.2021 року позивачем подані заперечення на пояснення Офісу Генерального прокурора.

У судове засідання 10.03.2021 року прибули представники сторін. Представником відповідача 1 та представником третьої особи заявлені клопотання пор відкладення розгляду справи з метою ознайомлення із наданими у судовому засіданні представником позивача запереченнями на пояснення Офісу Генерального прокурора.

Судом клопотання представників відповідача 1 та третьої особи задоволено та відкладено розгляд справи на 31.03.2021 року.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 31.03.2021 року зважаючи на перебування судді на лікарняному справи, призначені до слухання на 31.03.2021 року знято з розгляду.

Судом призначено дату наступного судового засідання на 10.06.2021 року, про що сторін повідомлено у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

У судове засідання 10.06.2021 року прибули представники сторін.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 10.06.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

В порядку, встановленому пунктом 10 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області та органів прокуратури ОСОБА_1 подано заяву про намір пройти атестацію та переведення до Офісу Генерального прокурора.

Згідно із затвердженим 20.02.2020 року головою першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур графіком, 05.03.2020 року ОСОБА_1 складено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Рішенням кадрової комісії № 2 від 02.04.2020 року №37 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» не допущено до проходження наступних етапів атестації, оскільки за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрано 50 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, та визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.

14.04.2020 року Офісом Генеральної прокуратури скеровано до Прокуратури Київської області рішення кадрової комісії № 2 від 02.04.2020 року №37.

Наказом Прокурора області від 17.04.2020 року №150к звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 22.04.2020 року.

Вважаючи наказ Прокурора області від 17.04.2020 року №150к протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 1 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України) Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

25.09.2019 року набрав чинності Закон України від 19.09.2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі також - Закон №113).

Підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу І Закону №113 внесено зміни до таких законодавчих актів України: у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

1) статтю 32 доповнити частиною п`ятою такого змісту:

"Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус";

2) статтю 40 доповнити частиною п`ятою такого змісту:

"Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус".

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України від 14.10.2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (із змінами і доповненнями, в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Закон №1697).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 16 Закону №1697 незалежність прокурора забезпечується: особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, порядок звільнення прокурора з посади визначено спеціальним законодавством, в той час, як трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Вказану правову позицію неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 року у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 року у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 року у справі № 813/150/16.

З огляду на встановлене, умови та наслідки, передбачені статтею 40 КЗпП України у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, не підлягають застосуванню в силу Закону №113.

Крім того, щодо питання ліквідації, реорганізації або скорочення штату Прокуратури Київської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 3 пункту 20 розділу І Закону №113 у статті 8 (Закону України "Про прокуратуру") у назві слова "Генеральна прокуратура України" замінено словами "Офіс Генерального прокурора".

Пунктом 3 розділу ІІ Закону №113 встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 27.12.2019 року № 358 "Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора", юридичну особу "Генеральна прокуратура України" перейменовано в "Офіс Генерального прокурора" без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Днем початку роботи Офісу Генерального прокурора згідно з наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 року № 351 визначено 02.01.2020 року.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 28.12.2019 року проведено реєстраційні дії, згідно з яким назву "Генеральна прокуратура України" змінено на назву "Офіс Генерального прокурора", код ЄДРПОУ залишився незміннім.

Зокрема, відповідно до наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 року №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 року. При цьому прокуратуру Київської області, зокрема, перейменовано в Київську обласну прокуратуру без зміни коду ЄДРПОУ, що свідчить про відсутність ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, станом на час звільнення з посади.

В той же час, доказів скорочення посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Київської області, а також ліквідації вказаного підрозділу станом на дату звільнення позивача з посади, суду не надано.

Разом з тим, згідно з оскаржуваним наказом Прокурора області від 17.04.2020 року №150к позивача звільнено з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697, відповідно до змісту якої, прокурор звільняється у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури (що кореспондується із частиною першою статті 40 КЗпП України), проте зазначивши в якості підстави рішення Кадрової комісії №2.

Так, підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ Закону №113 встановлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Пунктом 6, абзацом 1 пункту 7, пункту 9 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Суд звертає увагу, що Закон №113 є спеціальним законодавством в спірних правовідносинах, водночас, із змісту положення частини четвертої статті 40 КЗпП України, висновується, що підстави, передбачені пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України встановлюються законом, що регулює їхній статус, яким є Закон №1697.

Разом з тим, на момент звільнення позивача з посади, пунктом 9 частини першої статті 51 Закону №1697 (зокрема, ні його Перехідними положеннями, ні Прикінцевими положеннями) не передбачено звільнення прокурора з посади в разі прийняття рішення кадровою комісією про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Крім того, суд зазначає, що Законом №113 не внесено змін або доповнень до пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697.

Враховуючи викладене, позивача звільнено на підставі Закону №113, який не регулює статус прокурора, що, на переконання суду, може свідчити про протиправність прийнятого Генеральним прокурором оскаржуваного наказу від 21.12.2019 року №2136ц, яким ОСОБА_7 звільнено з відповідної посади прокурора.

Разом з тим, доказів оскарження, або втрати чинності, або визнання неконституційним Закону №113 на момент проходження позивачем атестації учасниками справи суду не надано, з огляду на що, суд не може посилатися на вказаний висновок як на одну з підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним оскаржуваного наказу Прокурора області від 17.04.2020 року №150к.

З цих підстав судом відхиляються й доводи позивача про відсутність у Шостої кадрової комісії повноважень на проведення атестації прокурорів, а також некомпетентності членів кадрової комісії, оскільки порядок їх створення та повноваження визначено Законом №113.

З огляду на зазначене, виходячи з предмета та вказаних позивачем підстав позову, протиправність або правомірність прийнятого Прокурором області від 17.04.2020 року №150к, яким звільнено ОСОБА_1 з займаної посади прокурора, судом може бути встановлена через оцінку підстав виданого наказу.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113 атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 встанолвено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно із пунктами 11-14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі також - Порядок), положення якого застосовується судом в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 6, 9, 10 розділу І Порядку атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді.

Згідно з розділом ІІ Порядку, після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Аналогічні положення щодо обов`язку прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, містяться і в розділі II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113.

Так, згідно з пунктами 16-17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

З матеріалів справи та свідчень сторін судом встановлено, що на виконання вимог пунктів 9 та 10 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113 ОСОБА_1 08.10.2019 року подано заяву за встановленою формою Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, в якій позивачем підтверджено своє бажання пройти атестацію, вказано на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком, зокрема і щодо того, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї із підстав, передбачених пунктом 19 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113, його буде звільнено з посади прокурора.

Порядок роботи кадрових комісій затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 17.10.2019 року № 233 (далі також - Порядок №233 в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 1-4, 8, 19 Порядку №233 порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

Комісії забезпечують, зокрема проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.

Для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.

Для здійснення повноважень, передбачених абзацом четвертим пункту 2 цього Порядку, утворюється окрема комісія у складі семи осіб з числа працівників органів прокуратури, прокурорів та інших залучених осіб за їх згодою.

Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря.

Комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. У разі неявки члена комісії більше двох разів поспіль без поважних причин, такий член комісії підлягає заміні відповідно до пункту 19 цього Порядку.

Перелік і склад комісій затверджується наказами Генерального прокурора. У разі необхідності перелік і склад комісій може бути змінений Генеральним прокурором, у тому числі на підставі заяви члена комісії про вихід з її складу.

Зміна члена комісії, делегованого до її складу міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями, здійснюється за їх пропозицією у зв`язку зі зверненням Генерального прокурора про делегування кандидата у визначений ним строк. У разі ненадання кандидата для заміни у визначений строк, Генеральний прокурор призначає до складу комісії особу на власний розсуд.

Відповідно до пунктів 9, 11, підпункту 8 пункту 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, пункту 4 розділу І Порядку, пунктів 2-4 Порядку № 233, керуючись статтею 9 Закону №1697, наказом Офісу Генерального прокурора від 07.02.2020 року №77 з метою проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, у тому числі військових прокуратур регіонів України і об`єднаних сил, утворено першу кадрову комісію у такому складі: Трепак В.М. - голова комісії, Гнатів А.Я - член комісії, Яковлев А.А. - член комісії (секретар комісії), а також делеговані міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги та дипломатичними місіями: Дрозач С. - член комісії, Камєнєв М. - член комісії, Перникоза С. - член комісії.

Головою першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (відповідно до протоколу засідання першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.02.2020 року №1) 20.02.2020 року затверджено Графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, відповідно до якого проведення тестування, зокрема для ОСОБА_1 визначено на 05.03.2020 року в Групі 1.

Згідно з інформацією на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, 28.02.2020 року за наслідками спільного засідання двох кадрових комісій з атестації прокурорів регіональних прокуратур другу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур визначено відповідальною 05.03.2020 року за проведення тестування на знання і вміння застосувати закон. Зокрема, повідомлено про право прокурорів, які згідно з графіком проходитимуть тестування 3 і 5 березня 2020 року, звертатися із заявами до другої кадрової комісії відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації.

Наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 06.03.2020 року № 136, до складу другої кадрової комісії включено, окрім інших, Мамедова Г.А. , якого визначено головою вказаної комісії, а також Коріняк О.М. , яку визначено, секретарем комісії.

Відповідно до долученої до матеріалів справи Офісом Генерального прокурора копії Відомості про результати тестування на знання і вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 набрано 50 балів.

Згідно з копією протоколу засідання другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02.04.2020 року №4, вирішуючи питання порядку денного щодо ухвалення рішень стосовно переліку осіб, які за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, комісією встановлено, що станом на 02.04.2020 року заяви за результатами проходження зазначеного тестування осіб, згідно з переліком, зазначеним у додатку №1 до протоколу до другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, не надходили. Під час проведення тестування звернення від вказаних осіб (учасників атестації) до робочої групи та до членів комісії не надходили, відповідні акти не складалися.

Таким чином, на підставі пункту 5 розділу ІІ Порядку за результатами тестування осіб згідно з переліком (додаток №1 до цього протоколу) з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, які набрали менше 70 балів, ухвалено рішення про неуспішне проходження атестації одноголосно.

В свою чергу, керуючись пунктами 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, пунктом 6 розділу І, пункту 5 розділу ІІ Порядку, у зв`язку із тим, що прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набрав 50 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, рішенням Кадрової комісії №2 від 02.04.2020 року №37 не допущено останнього до проходження наступних етапів атестації та визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.

Дослідивши процедуру прийняття Другою кадровою комісією оскаржуваного рішення, що стало підставою для подальшого звільнення позивача з посади прокурора, суд дійшов висновку про її відповідність положенням Закону №113, Порядку та Порядку №233.

Судом враховується, що анонімне тестування позивача проводилося з використанням комп`ютерної техніки, та пов`язані можливі ризики технічної несправності останньої. Разом з тим, позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України щодо несправності комп`ютера, на якому позивач проходив анонімне тестування, або порушення комісією анонімності та конфіденційності відомостей про позивача під час проходження останнім спірного етапу атестації.

Зокрема, позивачем не заперечується та не спростовано твердження третьої особи щодо обрання кожним з прокурорів логіну, який в подальшому використовував для реєстрації в програмному забезпеченні для тестування, а також права вільного вибору комп`ютера.

Крім того, суд бере до уваги, що питання, які вирішувалися ОСОБА_1 за результатами обраного ним логіну НОМЕР_2 містяться у затвердженому Генеральним прокурором та облікованому на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора переліку тестових питань.

Позивачем не спростовано доводів Офісу Генерального прокурора щодо дотримання Другою кадровою комісією вимог Прядку щодо проведення детального інструктажу, у тому числі щодо дій у разі виникнення технічних проблем перед початком тестування для усіх учасників.

Окрім іншого, з матеріалів справи, а саме, роздруківки про деталі іспиту, долучено Офісом генерального прокурора до відзиву, судом встановлено, що позивачем достроково завершено тестування - за 20 хвилин до завершення загального часу тестування.

Результати складеного позивачем іспиту відображено членом робочої групи у відповідній відомості одразу після завершення тестування, достовірність яких підтверджено особисто позивачем власним підписом. Крім того, у колонці «Примітки» ОСОБА_1 жодного запису не здійснено.

Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Разом з тим, відомостей щодо подання позивачем заяв або скарг до Другої кадрової комісії під час або після проходження етапу атестації протокол Кадрової комісії №2 від 02.04.2020 року №4 не містить, зокрема доказів, які б спростовували встановлене позивачем не надано.

Згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113 прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Відповідно до пункту 6 розділу V розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Інші доводи позивача не спростовують висновків суду.

Отже, з огляду на встановлене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного наказу рішення кадрової комісії № 2 від 02.04.2020 №37 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора", та, як наслідок наказу прокурора Київської області від 17.04.2020 №105к, згідно з яким ОСОБА_1 , звільнено з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області та органів прокуратури з 22.04.2020 року.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи позивача та відповідача 1 та третьої особи щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач - 1 : Прокуратура Київської області (код ЄДРПОУ 02909996, адреса: 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2);

Відповідач - 2: Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15);

Третя особа: Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15).

Повне рішення складено 14.06.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна