Ухвала суду № 97664687, 14.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 червня 2021 року Справа № 580/3867/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. розглянуто у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі № 580/3867/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м. Київ, 02002)

третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (вул. Якова Самарського, 12-А, м. Дніпро, 49044, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41346335)

про визнання протиправними та скасування постанов у ВП № 61761769, прийнято ухвалу.

14.06.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову виконавця В.Л.Дорошкевич про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2020 ВП № 61761769;

- визнати протиправною та скасувати постанову виконавця В.Л.Дорошкевич від 08.04.2020 ВП № 61761769 про арешт коштів боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову виконавця В.Л. Дорошкевич від 08.04.2020 ВП № 61761769 про арешт майна боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову виконавця В.Л. Дорошкевич від 08.04.2020 ВП № 61761769 про стягнення з боржника основної винагороди;

- визнати протиправною та скасувати постанову виконавця В.Л. Дорошкевич від 07.05.2020 ВП № 61761769 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни судові витрати у сумі 908 грн – за подання адміністративного позову, 681 грн – за подачу заяви про поновлення строку звернення до суду, 681 грн – за подачу заяви про забезпечення позову.

14.06.2021 представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов ВП № 61761769:

- від 04.08.2020 про відкриття виконавчого провадження;

- від 08.08.2020 про арешт коштів боржника;

- від 08.08.2020 про арешт майна боржника;

- від 08.08.2020 про стягнення з боржника основної винагороди;

- від 07.05.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника.

У обґрунтування заяви зазначено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, а поновлення прав може бути істотно ускладненим.

Вирішуючи подану заяву, суд зазначає про таке.

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У заяві не зазначено про які саме права та інтереси позивача йдеться. Твердження про додаткові витрати є припущенням позивача та не підтверджено відповідними доказами.

Забезпечення позову – сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, зважуються обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті з огляду на формальність дотримання вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача у адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд наводить мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано з наданням відповідних доказів на підтвердження, що невжиття визначеного позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (у контексті існування оскаржуваних постанов більше року), за захистом яких він звернувся, так само не надано доказів щодо очевидних ознак протиправності акта ненормативного характеру.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (ЄДРСР 87389519) зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд зазначає, що до матеріалів заяви не надано доказів неможливості розпорядження коштами на рахунках позивача (не зазначено які саме рахунки), здійснення відрахування із рахунків на які виплачується заробітна плата, або неможливості користування майном (яким саме) з урахуванням умови у постанові від 08.04.2020: «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику». Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом (постанова ВС у справі № 756/1927/16-ц).

Думка, припущення позивача про ускладнення в майбутньому виконання рішення суду без підтвердних доказів не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірних правовідносинах, позаяк така позиція є суб`єктивним судженням позивача.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Суд дійшов висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, позаяк очевидні ознаки протиправності оскаржуваних постанов у ВП № 61761769 на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі судом не встановлено, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 6-19, 139, 150-154, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача, адвоката Галич Анастасії Сергіївни про забезпечення позову у справі № 580/3867/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Віри Леонідівни Дорошкевич, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправними та скасування постанов у ВП № 61761769.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова