Рішення № 97664230, 07.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/421/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Шестаковій А.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Жданової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області про визнання протиправним та нечинним рішення від 26.12.2012 року № 353 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози",

встановив:

Звернувшись до суду позивач зазначає, що рішенням Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області № 353 від 26.12.2012 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області, що розроблена командитним товариством "Нові технології".

Вважає зазначене рішення Нижньосірогозької селищної ради протиправним та нечинним з моменту його прийняття, у зв`язку із порушенням відповідачем при його прийнятті вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV, оскільки до оскаржуваного рішення не застосовувалась процедура впровадження регуляторного акту.

З врахуванням викладеного, позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області № 353 від 26.12.2012 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози";

- стягнути з Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою від 15.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 03.03.2021 року.

01.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що Нижньосірогозька селищна рада рішенням № 353 затверджує технічну документацію, зміст якої вона не уповноважена змінювати на власний розсуд, оскільки не є оцінювачем. Рішення №353 вичерпується його виконанням - затвердженням і оприлюдненням. Оскаржуване рішення не є регуляторним актом, селищна рада в спірних правовідносинах діє не як регуляторний орган, а як розпорядник земель комунальної власності та виступає замовником у договірних відносинах із суб`єктами оцінювачами. Цим рішенням селищна рада не справляє жодного регуляторного впливу на господарські та адміністративні правовідносини, не встановлює жодних нових норм права. Отже, позивач, по суті, оскаржує рішення про затвердження результатів робіт за господарсько-правовим договором, а не рішення регуляторного органу.

Оскаржуване рішення не містить інших правових норм, окрім саме затвердження нормативної грошової оцінки, воно не є регуляторним актом, процедура його прийняття не порушувалась, чинні норми права не змінювались, сама технічна документація пройшла державну експертизу землевпорядної документації (що підтверджується висновком Головного управління Держкомзему від 21.12.2012 року), відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам і за висновками державної експертизи оцінюється позитивно (погоджується).

03.03.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що рішенням Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області № 353 від 26.12.2012 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози" стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, власників земельних ділянок та землекористувачів, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правого акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб є ознакою нормативності.

03.03.2021 року відкладено підготовче засідання на 29.03.2021 року.

29.03.2021 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 30.04.2021 року.

30.04.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 31.05.2021 року.

У судовому засіданні позивач наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Відповідно до рішення Нижньосірогозької селищної ради Херсонської ради Херсонської області "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози Нижньосірогозька селищна рада Нижньосірогозького району Херсонської області" від 26.12.2012 № 353 сесія селищної ради вирішила затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози Нижньосірогозька селищна рада Ннжньосірогозького району Херсонської області, розроблену командитним товариством Науково - впроваджувальна фірма "Нові технології".

10.11.2020 року між ОСОБА_1 (Орендарем) та Нижньосірогозькою селищною радою (Орендодавцем) укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Нижньосірогозької селищної ради, який посвідчений приватним нотаріусом Солоцьким Дмитром Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за № 1817 (номер запису про державну реєстрацію іншого речового права 39106013).

Предметом зазначеного Договору оренди від 10.11.2020 є Споруда №1 (один) - майданчик для розміщення спортивних, торгівельних та побутових об`єктів загальною площею 11386 кв. м, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 6523855100:01:001:0328, площею 1.1386 га (11386 кв.м).

Відповідно до умов Договору оренди від 10.11.2020 Орендар щомісяця компенсує витрати по сплаті селищною радою земельного податку під об`єктом оренди не пізніше 10 числа місяця, наступного за завітним місяцем, пропорційно до річної суми (п. 12 змінюваних Умов Договору, п. 10 незмінюваних Умов Договору).

18.11.2020 року позивачем отримано повідомлення Нижньосірогозької селищної ради №137 із розрахунком земельного податку відповідно до умов Договору оренди окремого індивідуального визначеного майна, який за листопад та грудень становив 1293,06 грн.

27.11.2020 року зазначену суму земельного податку позивачем (орендарем) сплачено на відповідні реквізити.

04.01.2021 року позивачем сплачено земельний податок за січень 2021 року в розмірі 780,00 грн.

05.02.2021 року позивачем сплачено земельний податок за лютий 2021 року в розмірі 780,00 грн.

Листом Нижньосірогозької селищної ради від 20.01.2021 за вих. № 14/02-28/700 із посиланням на Договір оренди від 10.11.2020 та відповідні його умови надано розрахунок річного розміру земельного податку, який склав 9310,28 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, КАС України поділяє рішення суб`єкта владних повноважень на нормативно-правові акти та індивідуальні акти.

На підставі пунктів 18, 19 частини 1 статті 4 КАС України, нормативно-правовим актом є акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Фактичним предметом спору у справі, що розглядається є правомірність прийнятого відповідачем рішення від 26.12.2012 № 353 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози".

З огляду на назву та зміст рішення, ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози.

За правилами статті 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Рішення Нижньосірогозької селищної ради від 26.12.2012 № 353 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози" є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (серед інших - на платників податку з плати за землю, орендарів земельних ділянок державної та комунальної власності, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, також оскаржене рішення розраховано на довгострокове та неодноразове застосування.

В даному випадку, оскаржене рішення Нижньосірогозької селищної ради відповідає критерію загальнообов`язковості, оскільки не містить персоніфікованого переліку осіб, до яких воно застосовується, а передбачає коло осіб, для яких воно має загальнообов`язковий характер - платники земельного податку; платники державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; платники орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тощо.

Крім того, висновки про віднесення рішень суб`єкта владних повноважень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель до нормативно-правових актів у подібних правовідносинах дійшла також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.05.2018 по справі № 461/8220/13-а.

Таким чином, рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 15.11.2016 по справі № 821/299/16, Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, справа № 2-а-6907/11/2120).

Відповідно до пункту 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) нормативна грошова оцінка є базою оподаткування земельним податком.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, рішення від 26.12.2012 № 353 визначає базову величину, яка має безпосередній вплив на формування вартості оренди земельних ділянок, котрі знаходяться у користуванні позивача з огляду на те, що останній є платником земельного податку.

Відповідно до частини 2 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають, в тому числі особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Отже, оскільки оскаржуване рішення є нормативно-правовим регуляторним актом, тому воно підлягає правовій оцінці на предмет дотримання процедури його прийняття, що визначена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року № 1160-IV.

Статтею 4 Закону № 1160-IV передбачено, що одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 1160-IV, громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

За змістом частин 1-4 статті 7 Закону № 1160-IV, регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

На підставі частин 1, 2 статті 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

За правилами частин 1-4 статті 9 Закону № 1160-IV, кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Згідно з частиною 5 статті 9 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Відповідно до частин 6-8 статті 9 Закону № 1160-IV строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

За змістом частини 5 статті 12 Закону № 1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

На підставі частин 2, 5 статті 13 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Отже, проект регуляторного акту, який орган готує або розглядає має бути внесений до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, затвердженого цим регуляторним органом. Аналіз регуляторного впливу та проект регуляторного акта, в подальшому і сам регуляторний акт мають бути в установленому порядку оприлюднені.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у справі № 803/417/18 від 06 березня 2019 року.

Вимоги Закону № 1160-IV при прийнятті рішення № 353 від 26.12.2012 року відповідачем не дотримано.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № ПН5642 від 05.02.2021 року.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача, у сумі 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 14.01.2021 року, додаткову угоду № 1 від 27.01.2021 року до договору про надання правової допомоги від 14.01.2021, прайс-лист, звіт № 1 про виконану роботу за договором про надання правничої допомоги від 14.01.2021 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/1624, звіт № 2 про виконану роботу за договором про надання правничої допомоги від 14.01.2021 року.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відповідно до п. 4.2, 4.4 договору № про надання правничої допомоги від 14.01.2021 року сторони погодили вартість наданих послуг Адвоката, які визначені в прайс-листі, яких погоджений сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Сторони можуть домовитись про сплату Адвокатові гонорару успіху при позитивному для Клієнта вирішення спору, розмір та порядок сплати якого визначаються додаткової угодою.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 27.01.2021 року до договору про надання правничої допомоги від 14.01.2021 року сторони домовились, що Клієнт сплачує Адвокатові гонорар в розмірі 10000,00 грн. у разі отримання позитивного для клієнта судового рішення у справі.

Відповідно до додатку до договору про надання правничої допомоги від 14.01.2021 (прайс-лист) вартість послуг складає:

написання позовної заяви - 4000-5000 грн.,

написання відповіді на відзив - 4000-5000 грн.,

заяви з процесуальних питань - 1000-3000 грн.;

участь в судовому засіданні (1 год.) - 1500 грн.;

написання апеляційної або касаційної скарги (відзиву на апеляційну або касаційну скаргу) - 4000-5000 грн.;

адвокатський запит - 500 грн.;

усна консультація - 300 грн.;

правовий аналіз документів - 1000-1500 грн.;

аналіз судової практики з подібних правовідносин - 1000 грн.;

гонорар адвоката (гонорар успіху) - 10000 грн.

Відповідно до звіту № 1 про виконану роботу за договором про надання правничої допомоги від 14.01.2021 року перелік виконаної роботи та її вартість складає:

правовий аналіз документів - 1000 грн.;

аналіз судової практики з подібних правовідносин - 1000 грн.;

усна консультація щодо правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем - 300 грн.;

складання позовної заяви - 5000 грн. (3 год. 30 хв.);

складання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката - 1500 грн. (1 год. 30 хв.);

витрати на копіювання та друкування документів - 154,36 грн.

Відповідно до звіту № 2 про виконану роботу за договором про надання правничої допомоги від 14.01.2021 року перелік виконаної роботи та її вартість складає:

правовий аналіз відзиву - 1000 грн.;

усна консультація - 300 грн.;

складання відповіді на відзив у справі № 540/421/21 - 5000 грн.;

складання заяви про відкладення слухання справи та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи - 1000 грн.;

складання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката - 1000 грн.;

витрати на копіювання та друкування документів - 78 грн.

Таким чином, витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у сумі 10232,36 грн. (складання позовної заяви - 5000 грн., складання відповіді на відзив - 5000 грн., витрати на копіювання та друкування документів - 232,36 грн.) підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Окремо суд зауважує, що поняття "гонорар успіху" не закріплено на законодавчому рівні. Проте, як вбачається зі ст.27 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 р., адвокат зобов`язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги, адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.

Тобто, згідно наведених правил адвокатської етики, адвокат не потребує додаткового фінансового стимулу для належного виконання взятих на себе та оплачених клієнтом зобов`язань з представництва.

Більш того, суд звертає увагу, що встановлення в договорі додаткових стимулів для досягнення результатів, які є очікуваними та передбачуваними, суд не вважає необхідним та розумним.

На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат щодо "гонорару успіху" за досягнення мети представництва в суді по справі № 540/421/21.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Нижньосірогозької селищної ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Нижні Сірогози" № 353 від 26.12.2012 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26432760, вул. Садова, 7, смт. Нижні Сірогози, Херсонська область, 74701) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26432760, вул. Садова, 7, смт. Нижні Сірогози, Херсонська область, 74701) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10232 (десять тисяч двісті тридцять дві) грн. 36 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 червня 2021 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 109020000