Ухвала суду № 97660680, 14.06.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3432/21

Провадження № 6/202/176/2021

УХВАЛА

Іменем України

14 червня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

за участю секретаря Ситника С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку-,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2021 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича в якому останній просить вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м, житловою площею 46,6 кв.м, технічний опис майна: в житловому будинку літ. А-9 квартира № 249 складається з: 1-коридор, АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2007 року, зареєстрованому в реєстрі за № 1449.

В обґрунтування заяви зазначає, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 65341183 з примусового виконання виконавчого напису № 1762, вчиненого 24.06.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 , що належит на праві власності ОСОБА_1 та передано в іпотеку АТ КБ «Приватбанк». За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги АК КБ «Приватбанк», шляхом перерахування коштів у загальному розмірі 550531,36 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.05.2019 року складає 14 451 200,60 гривень.

Виконавцем було встановлено, що боржник, належне йому, нерухоме майно не зареєстрував. А тому звернути стягнення за виконавчим написом на вказану квартиру, не надається можливим. До теперішнього часу боржник ніяких заходів щодо повернення в натурі грошових коштів не здійснив, заборгованість не погашена. Своїми діями боржник систематично порушує вимоги законодавства та ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим документом, умисно не виконує вимоги виконавчого напису та перешкоджає в його примусовому виконанні.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду до суду не надходило.

У відповідності до вимог ч. 11 ст. 440 ЦПК України, інші сторони – заінтересовані особи в судове засідання не викликались.

Вивчивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. 24.06.2019 року видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1762, яким остання запропонувала звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та передано в іпотеку АТ КБ «Приватбанк». За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги АК КБ «Приватбанк», шляхом перерахування коштів у розмірі: заборгованість за кредитом – 73 091,07 доларів США; заборгованість за відсотками – 112 557,83 доларів США; комісія – 17 800,00 доларів США; пеня – 347082,46 доларів США, що всього становить 550531,36 доларів США та за курсом НБУ станом на 10.05.2019 року складає 14 451 200,6 гривень.

Відповідно до Постанови від 06.05.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.У. відкрито провадження № 65341183, з виконання виконавчого напису № 1762, виданого 24.06.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М.

Частинами 10-11 ст.440 ЦПК України визначено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Частинами 3 та 4 даної статті встановлено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року по справі № 905/361/19 зробила правовий висновок, що у разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.

Таким чином, приватний виконавець зобов`язаний довести до відома боржника постанову про відкриття виконавчого провадження та про можливість добровільного виконаннявідповідного рішення – виконавчого напису, шляхом надсилання рекомендованим поштовим відправленням. Лише у разі невиконання боржником рішення суду добровільно приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання, зокрема й звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Разом з тим, до подання приватного виконавця не долучено доказів направлення ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням постанови про відкриття виконавчого провадження № 65341183 від 06.05.2021 року, за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а тому суд не може встановити факт того, що ОСОБА_1 вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень.

Оскільки, державним виконавцем не надано доказів щодо обізнаності боржника про відкриття виконавчого провадження, отже й не підтверджено, що перед зверненням до суду з даним подання в порядку примусового виконання виконавчого напису, ОСОБА_1 надано можливість виконати рішення у добровільному порядку, а останній ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань, умисно не виконує вимоги виконавчого напису та перешкоджає в його примусовому виконанні.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приватним виконавцем не доведено обставин, що підтверджують передбачені чинним законодавством підстави, які б свідчили про можливість звернення стягнення на нерухоме майно боржника, зокрема, обізнаність боржника про виконавче провадження та можливість добровільного виконання рішення.

Враховуючи наведене, з метою уникнення обмеження прав боржника - ОСОБА_1 , суд доходить до висновку про необхідність відмовити у задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 440 ЦПК України, ЗУ Про виконавче провадження, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в 15-ти денний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Мачуський