Рішення № 97659697, 14.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5664/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина 3003) (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 25575799, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 7) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 08 квітня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина 3003) (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 25575799, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 7), в який позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 21 березня 2009 року по 30 листопада 2015 року від базового місяця березень 2009 року, з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року від базового місяця січень 2008 року, з 01 березня 2018 року по 31 липня 2019 року від базового місяця березень 2018 року та зобов`язати нарахувати і вплатити індексацію грошового забезпечення з 21 березня 2009 року по 30 листопада 2015 року від базового місяця березень 2009 року, з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року від базового місяця січень 2008 року, з 01 березня 2018 року по 31 липня 2019 року від базового місяця березень 2018 року.

Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині 3003 та наказом від 31.07.2019 року № 168 позивача було звільнено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення, у зв`язку з закінченням строку контракту. Так, у період з березня 2009 року по 31 липня 2019 року відповідач не проводив взагалі або проводив частково нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу.

Щодо визначення базового місяця індексації позивач зазначив, що до грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу, а з грудня 2015 року – від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка втратила чинність 01 березня 2018 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, та згідно з вказаною постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Таким чином, на думку позивача, нарахування індексації грошового забезпечення позивача повинно проводитися відповідачем з трьох призначень базових місяців: 1-й - з березня 2009 року – прийняття позивача на військову службу (21.03.2009); 2-й – з січня 2008 року та 3-й – з березня 2018 року.

До суду 11 травня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що згідно послужного списку позивача, він розпочав службу в управлінні Південного територіального командування ВВ МВС в березні 2003 року і проходив її до грудня цього ж року. Обчислення індексації грошового забезпечення позивачу розпочато наростаючим підсумком починаючи з березня 2009 року – дня зарахування його на службу. Також відповідач зазначив, що позивача було переведено для подальшого проходження служби до військової частини 3012 і виключено зі списків особового складу управління Південного територіального командування ВВ МВС. Військова частина 3012 та військова частина 3014, де в подальшому проходив військову службу позивача, є окремими юридичними особами і не підпадають під звернення з претензіями на їх дії до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України, та на підставі наказу начальника ПТрУ НГУ № 26 о/с від 17.12.2014 року ОСОБА_1 знову переведено до територіального управління.

Таким чином, відповідач зазначив, що з 22.12.2009 року по 16.12.2014 року позивач в управлінні Південного територіального командування ВВ МВС України, правонаступником якого є Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України, військову службу не проходив, відповідно, грошове забезпечення йому не нараховувалось та не виплачувалось.

Також відповідач зазначив, що на дату переводу позивача згідно особової картки на грошове забезпечення, оформленої військової частини 3014 базовим місяцем для проведення індексації визначено вересень 2014 року. Індексація за грудень 2014 року мала нарахована в сумі 309, 38 грн., де 154, 69 грн. є фіксованою сумою. Грошове забезпечення згідно особистої картки, складеної військовою частиною 3014 на день виключення зі списків частини складало 2334, 75 грн., де посадовий оклад складав 1020 грн., при зарахуванні до УПТрК ВВ МВС України грошове забезпечення склало 2590, 63 грн., різниця в 255, 88 грн. є меншою, ніж прогнозована індексація, тому вересень 2014 року має залишитись базовим для нарахування індексації. Сума підвищення грошового забезпечення у січні 2015 року перевищила суму виплати індексації, січень 2015 року вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін, індексація в січні 2015 року не виплачується. Починаючи з лютого 2015 року для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін розраховується наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. Грошове забезпечення позивача становило 2590, 63 грн. і розмір підвищується у січні 2015 року на 2214, 38 грн. (без врахування премії), крім того, позивачу належало 154, 69 грн. фіксованої величини суми індексації з вересня 2014 року. Сума індексації, яка виплачується у січні 2015 року становить 309, 38 грн. та оскільки сума підвищення грошового забезпечення (2214, 38 грн.) перевищує суму виплат індексації 309, 38 грн., грошовий дохід у січні 2015 року становить 4805, 21 грн. без врахування премії.

Крім того відповідач зазначив, що згідно поправок внесених до ПКМУ № 1078 09.12.2015 року, незважаючи на те, що у січні 2016 року грошове забезпечення позивача збільшилось за рахунок збільшення щомісячної премії, базовим місяцем вважається січень 2015 року. У свою чергу з 01 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ № 704, якою відбулося наступне підвищення посадових окладів, тому березень 2018 року стає базовим місяцем для нарахування індексації.

Таким чином, відповідач зазначив, що проаналізувавши особисті катки позивача за період проходження військової служби у Південному Одеському територіальному управлінні заборгованість з виплати індексації становить 24 350, 31 грн.

Позивач не надав суду відповідь на відзив.

На виконання ухвали суду відповідачем надано довідку про виплату індексації ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу начальника Південного територіального управління Національної гвардії України від 31.07.2019 року № 168, припинено контракт про проходження військової служби та виключено зі списків особового складу підполковника ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запис, з 31 липня 2019 року.

Суд встановив, що представник позивача направив адвокатський запит до начальника Південного Одеського Територіального управління Національної гвардії України з проханням повідомити чи виплачувалась позивачу за час проходження військової служби по день звільнення індексація грошового забезпечення, якщо виплачувалась, то зазначити періоди її сплати, а якщо не виплачувалась, то повідомити про причини її невиплати, та надати довідку про фактичне сплачене грошове забезпечення, копії грошового атестату та послужного списку.

На вказаний запит відповідачем надано відповідь листом від 16.11.2020 року № 3/32/2-3275, що відомості по 2017 рік здані до Центрального архівного відділу та право на отримання індексації у 2018 році, у позивача виникло у грудні 2018 році, додавши довідку про проведення індексації грошового забезпечення у 2018-2019 роках.

Суд встановив, що представник позивача з адвокатським запитом звернувся до Центрального архівного відділу Національної гвардії України з проханням надати особисті картки на грошове забезпечення позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2013 року, на який ним отримано відповідь листом від 07.12.2020 року № 790 з доданими особистою карткою № 237/89.

Також суд встановив, що позивач подав заяву до начальника Центрального архівного відділу Національної гвардії України з проханням надати копії особистих карток на грошове забезпечення за період з 01.01.2010 року по 31.12.2017 року та послужного списку, на яку отримав відповідь листом від 28.01.2021 року № 101, яким надіслано на адресу позивача копії особистих карток на грошове забезпечення за 2009 роки військової частини 3003, за 2010-2011 роки військової частини 3012, за 2011-2014 роки військової частини 3014, 2014-2016 роки військової частини 3003 стосовно нарахувань та виплат грошового забезпечення та копію послужного списку ОСОБА_1 .

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).

До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 21 березня 2009 року по 30 листопада 2015 року від базового місяця березень 2009 року, з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року від базового місяця січень 2008 року, з 01 березня 2018 року по 31 липня 2019 року від базового місяця березень 2018 року.

Відповідач заперечував щодо визначеного позивачем періоду нарахування індексації грошового забезпечення, посилаючись на те, що в період з 22.12.2009 року по 16.12.2014 року позивач не проходив військову службу в управлінні Південного територіального командування ВВ МВС України, правонаступником якого є Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України.

Оцінюючи надані сторонами докази, зокрема дослідивши послужний список позивача, суд встановив, що з 21.03.2009 року по 21.12.2009 року позивач проходив військову службу в управлінні Південного територіального командування ВВ МВС України. З 21.12.2009 року по 27.07.2011 року проходив військову службу у військовій частині 3012, та з 27.07.2011 року по 17.12.2014 року – у військовій частині 3014, та з 17.12.2014 року по 18.04.2019 року на різних посадах у Південному територіальному управлінні Національної гвардії України.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем доведено, що позивач не проходив військову службу у період з 22.12.2009 року по 16.12.2014 року в управлінні Південного територіального командування ВВ МВС України, правонаступником якого є Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України.

З огляду на те, що у період з 22.12.2009 року по 16.12.2014 року позивач не проходив військову службу в управлінні Південного територіального командування ВВ МВС України, правонаступником якого є Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України, відповідач не нараховував та не виплачував йому грошове забезпечення, відповідно, у відповідача було відсутній обов`язок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Тому, за вказаними встановленими обставинами суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність у ненарахуванні та виплати індексації грошового забезпечення у період з 22.12.2009 року по 16.12.2014 року та зобов`язання нарахувати та виплатити є безпідставними та не належать задоволенню.

Стосовно періоду з 21 березня 2009 року по 21.12.2009 року, суд зазначає, що відповідно до особистої картки № 237/89 на грошове забезпечення за 2009-2010 рік, за цей період відповідачем нараховувалось та виплачувалось індексація грошового забезпечення, що також доводить безпідставність позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність у ненарахуванні та невиплати індексації грошового забезпечення за цей період та зобов`язання її нарахувати та виплатити, а тому позовні вимоги у ці частині н належать задоволенню.

Стосовно періоду з 17 грудня 2014 року по 30 листопада 2015 року та з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, в редакції від 13.02.2014 року, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З 15 грудня 2015 року пункт 5 Прядку викладений в новій редакції, а саме: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

З наданих суду особистих карток та довідки про виплату індексації вбачається, що відповідачем не було в повному обсязі нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за вказаний період. Так, з особистої картки № 174/65 на грошове забезпечення за 2014-2015 роки вбачається, що позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у квітні, травні, липні, серпні 2015 року, та у грудні 2016 року (особиста катка на грошове забезпечення за 2016 рік), що й підтверджено відповідачем довідкою про виплату індексації.

Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 17 грудня 2014 року по 28 лютого 2018 року є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період 17 грудня 2014 року по 28 лютого 2018 року в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача, суд доходить висновку, що правомірні позовні вимоги позивача щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 17 грудня 2014 року по 28 лютого 2018 року в повному обсязі.

Однак, суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні позовної вимоги у встановленні базового місяця березень 2009 року за період з 21 березня 2009 року по 30 листопада 2015 року та базовий місяць січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, оскільки визначення цих обставин належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень визначати базовий місяць та суму індексації грошового забезпечення. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було. Отже, нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними. Так, враховуючи положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", встановлення місяця підвищення (базового місяця) належить до повноважень відповідача.

З таким правовим висновком погодився Верховний Суд, виклавши свою правову позицію у постанові по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року.

Так, у пп. 37, 38 постанови по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року Верховний Суд зазначив що у даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Суд вважає, що наведені висновки є релевантні до спірних правовідносин, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач, зібравши відповідну інформацію про виплату індексації грошового забезпечення, не звертався до відповідача із заявою з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період із зазначенням відповідних базових місяців.

Тому суд доходить висновку, що порушене питання не було предметом розгляду відповідачем до подачі позову, а отже відсутні правові підстави вважати, що відповідне право позивача було порушено.

Стосовно періоду з 01 березня 2018 року по 31.07.2019 року, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, зокрема довідками про виплату індексації грошового забезпечення та не заперечується відповідачем, що у період з грудня 2018 року по 31 липня 2019 року відповідачем нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») - березень 2018 року, як того просить позивач у позовній заяві.

Тому враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 31 липня 2019 року та зобов`язання здійснити таке нарахування та виплату є безпідставними та не належать задоволенню.

Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року, суд зазначає, що у задоволенні цих вимог слід відмовити, оскільки відповідно до п.1-1 Порядку № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. З огляду на те, що індекс споживчих цін у цей період не перевищив вищезазначений поріг індексації, відповідачем правомірно не нараховано індексації грошового забезпечення, а отже відсутні ознаки протиправної бездіяльності відповідача.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина 3003) (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 25575799, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 7) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина 3003) (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 25575799, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 7) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 17 грудня 2014 року по 28 лютого 2018 року в повному обсязі.

Зобов`язати Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина 3003) (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 25575799, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 7) нарахувати і вплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 17 грудня 2014 року по 28 лютого 2018 року в повному обсязі.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, з урахування п. 3 Розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко