Рішення № 97658804, 26.05.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. справа № 300/272/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.,

секретар судового засідання Пиріг Х.І.,

за участю: представника позивача Синиці Я.Л.,

представника відповідача Гавадзина М.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Ольга» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2021 фермерське господарства «Ольга» (надалі – позивач, ФГ «Ольга») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №003992/0706 від 01.12.2020 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

У строк, встановлений судом, позивач усунув вказані недоліки, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 26.10.2020 було проведено фактичну перевірку діяльності ФГ «Ольга», за результатами якої складено акт за №276/09/06/РРО/22170659 від 04.11.2020 року. На підставі даного акту неправомірно та з порушенням, на переконання позивача, норм чинного законодавства контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 за №003992/0706. Вказаним рішенням застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за зберігання пального без наявності ліцензії в сумі 500 000 грн. Позивач просив суд прийняте Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 за №003992/0706 визнати протиправним та скасувати.

02.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за №3132/6/09-19-20-01 від 01.04.2021, в якому представник Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області проти задоволення позовних вимог заперечив. Вважає, що оскаржуване рішення контролюючим органом прийнято правомірно. Так, контролюючим органом проведено фактичну перевірку позивача, за результатом якої виявлено факт порушення вимог чинного законодавства України. Зокрема згідно даних Реєстру акцизних накладних ФГ «Ольга» у вересні 2020 року отримало пального загальною масою 220 858,41 кг та загальним обсягом 408 867,67 л. та зберігало його без відповідної ліцензії. Згідно з статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (надалі – Закон №481/95-ВР) за вказане порушення до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 500 000 грн. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

28.04.2021 на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про виклик в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так як вони можуть повідомити обставини, які слід з`ясувати у справі. З ініціативи суду на вирішення також поставлено питання про виклик в якості свідка ОСОБА_3 – голови фермерського господарства «Ольга».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 викликано для допиту у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 12.05.2021 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Суду пояснив, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області протиправно, на його переконання, прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №003992/0706 від 01.12.2020 року. Вважає, що таке рішення ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб ДПС, оскільки контролюючим органом факту наявності резервуарів та зберігання пального в них не встановлено. Зазначив, що ФГ «Ольга» за вересень 2020 року дійсно придбало пальне загальним обсягом 408 867,67 л., яке використовувалось позивачем в власній господарській діяльності. Додаткова зазначив, що на підставі проведеної перевірки на голову ФГ «Ольга» - ОСОБА_3 посадовими особами відповідача було складено протокол за №75 від 04.11.2020 про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.164 Кодекс України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП). Проте постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.01.2021 справа №345/4216/20 постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.12.2020 щодо визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні зазначеного правопорушення було скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Відтак оскаржуване рішення вважає прийнятим неправомірно, а тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 за №003992/0706.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у поданому відзиві на позов. Суду пояснив, що податковим органом відповідно до положень чинного законодавства України правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначив, що за результатами проведеної 26.10.2020 року фактичної перевірки контролюючим органом встановлено факт зберігання позивачем значних обсягів пального без наявності ліцензії. Зазначені обставини підтверджуються власноруч написаним поясненням голови ФГ «Ольга» - ОСОБА_3 та даними Реєстру акцизних накладних. Звернув увагу суду, що на письмову вимогу від 26.10.2020 документів фінансово-господарської діяльності, що стосуються приймання, використання та місць зберігання пального, позивачем в ході перевірки та станом на дату закінчення перевірки не надано, що підтверджується відповідними актами. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що позивачем за вересень 2020 року дійсно придбано пальне загальним обсягом 408 867,67 л., проте використовувалось воно виключно для власної господарської діяльності. Зазначив, що резервуари для зберігання пального на території ФГ «Ольга» відсутні. Документи на вимогу представників контролюючого органу надав. Крім того звернув увагу суду, що позивачем оформлено ліцензію на право зберігання пального в подальшому.

Свідок ОСОБА_2 суду показав, що працює головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області та проводив перевірку ФГ «Ольга». Вказав, що ОСОБА_3 до зазначеної перевірки посадових осіб відповідача було допущено без зауважень, направлення на перевірку вручено останньому під підпис. Документи фінансово-господарської діяльності, що стосуються приймання, використання та місць зберігання пального, в ході перевірки позивачем не було надано. Показати резервуари ОСОБА_3 відмовився, мотивуючи це відсутністю на робочих місцях працівників господарства у зв`язку з карантином. Звернув увагу суду, що пояснення від 26.10.2020 писав особисто ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_1 суду показав, що працює головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області та з свідком ОСОБА_2 проводив перевірку ФГ «Ольга». Пояснив, що згідно даних Реєстру акцизних накладних ФГ «Ольга» у вересні 2020 року отримало значні обсяги пального, однак наявні засоби та трудові ресурси не давали змоги позивачу використовувати пальне у таких обсягах без використання резервуарів (ємкостей) для його зберігання. Ліцензію на зберігання пального на дату перевірки ФГ «Ольга» не отримувало. Вказав, що його та свідка ОСОБА_2 головою ФГ «Ольга» до перевірки допущено. Документи фінансово-господарської діяльності господарства ОСОБА_3 не надав, при цьому вказавши, що такі знаходять в бухгалтера, який у відрядженні і по прибутті останнього їх буде подано. Проте вказані документи позивачем так і не надано, про що складено відповідні акти. Свідок ОСОБА_1 також підтвердив суду, що пояснення від 26.10.2020 написані особисто ОСОБА_3 .

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова представників позивача і відповідача, показання свідків, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «Ольга» зареєстроване як юридична особа 30.03.1993, основний вид діяльності 01.11 – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Вказана обставина підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як слідує з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, на підставі направлень на перевірку від 26.10.2020 за №123 та №124, виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, та наказу відповідача від 26.10.2020 за №1288, проведено фактичну перевірку Фермерського господарства «Ольга», за результатами якої складено Акт (довідку) фактичної перевірки №090384 від 04.11.2020 (реєстраційний номер №276/09/06/РРО/ НОМЕР_1 ).

Вказаним актом перевірки №090384 від 04.11.2020 зафіксовано допущене позивачем порушення, а саме зберігання пального без наявності ліцензії.

Судом встановлено, що 04.11.2020 посадовими особами податкового органу відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП прийнято постанову про адміністративне правопорушення за №75, якою встановлено, що головою ФГ «Ольга» ОСОБА_3 допущено правопорушення зберігання пального без наявності ліцензії на право такого зберігання.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.01.2021 у справі №345/4216/20 постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.12.2020, щодо визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, було скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2020 податковим органом згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» прийнято податкове повідомлення-рішення за №003992/0706, яким застосовано суму штрафних санкцій до позивача в розмірі 500 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач, з метою захисту свої порушених прав, звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Податковий кодекс України (надалі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суд зазначає, що у направленнях на перевірку від 16.10.2020 за №123 та №124 виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області міститься запис: «Мені, ОСОБА_3 , пред`явлено службове посвідчення та направлення, вручено копію наказу, дата та час – 26.10.2020 року, 16:40 год.». Зазначені направлення ОСОБА_3 були підписані.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави перевіряти дотримання відповідачем порядку призначення, проведення і оформлення результатів перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення, так як позивач не вказує на будь-які такі порушення відповідних процедур, крім правомірності і обґрунтованості змісту висновків, сформованих внаслідок неповного дослідження, відображення і фіксації усіх обставин, яким перевіряючими надано неналежну правову оцінку.

Суд зазначає, що згідно з підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, контролюючий орган має право провести фактичну перевірку в разі наявності інформації, яка свідчить про можливе порушення платником податків законодавства щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідно до Реєстру акцизних накладних, ФГ «Ольга» у вересні 2020 року за адресою с. Мостище Калуського району Івано-Франківської області отримувало через пересувні акцизні склади значні обсяги пального в загальній кількості 408 867,67 л., при цьому акцизний склад не реєструвало та ліцензію на право зберігання пального не отримувало.

За приписами п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Суд приймає до уваги те, що згідно ст. 15 Закону №481/95-ВР зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відтак для здійснення такого виду господарської діяльності як зберігання пального позивач зобов`язаний отримати відповідну ліцензію. Річна плата за ліцензії на право зберігання пального становить 780 гривень.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Відповідно до Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 05.08.2015 (в редакції станом на 02.07.2020), видача ліцензій на зберігання пального віднесено до повноважень територіальних органів ДФС.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Відповідальність за порушення норм цього Закону визначена статтею 17 Закону №481/95-ВР. Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії – 500 000 грн.

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", 17.05.2019 зареєстровано Державну податкову службу України як юридичну особу.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 31.07.2019 зареєстровано юридичну особу Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 визначено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Таким чином, на дату проведеної фактичної перевірки – 26.10.2020, як і на дату прийняття оскаржуваного рішення, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області було органом ліцензування зберігання пального до повноважень яких належить контроль за дотриманням законодавства з питань ліцензування зберігання пального.

Як встановлено в судовому засіданні та визнається сторонами, позивач після проведення фактичної перевірки контролюючим органом оформив ліцензію на зберігання пального, для здійснення такого зберігання в подальшому. Відтак, станом на дату проведення перевірки зберігання пального здійснювалось ФГ «Ольга» за відсутності ліцензії.

Також статтею 15 вищенаведеного Закону передбачено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб`єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

З системного аналізу даної норми слідує, що суб`єкти господарювання, які отримують пальне для власних потреб та зберігають його для використання в господарській діяльності, зобов`язані отримувати відповідну ліцензію в органах ДПС. Виключенням є підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємства, установи та організації системи державного резерву; суб`єкти господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів.

Суд констатує, що під жодну із зазначених категорій позивач не підпадає.

Як вже зазначено судом вище, посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, 26.10.2020 проведено фактичну перевірку Фермерського господарства «Ольга», за результатами якої складено Акт (довідку) фактичної перевірки №090384 від 04.11.2020 (реєстраційний номер №276/09/06/РРО/ НОМЕР_1 ). Вказаним актом встановлено порушення, а саме зберігання пального без наявності ліцензії.

В письмових поясненнях, копія яких досліджена судом в якості належного письмового доказу та містяться в матеріалах справи, голова ФГ «Ольга» ОСОБА_3 зазначив, що для обробки землі позивачем здійснено закупівлю пального. Придбане пальне зберігається в резервуарах на території підприємства.

Так, посадовими особами відповідача при проведенні перевірки позивача було встановлено факт придбання пального ФГ «Ольга» значних обсягів пального. Вказане не заперечується позивачем. Натомість позивач заперечує факт зберігання, оскільки придбане пальне використовувалось ним у господарській діяльності.

Суд звертає увагу позивача на те, що суб`єкти господарювання, які отримують пальне для власних потреб та зберігають його для використання в господарській діяльності, зобов`язані отримувати відповідну ліцензію в органах ДПС. Винятком є встановлений законодавством України вичерпний перелік суб`єктів господарювання, до якого позивач не відноситься.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_3 про відсутність резервуарів для зберігання пального та зазначає, що ФГ «Ольга» у вересні 2020 року отримало пального загальним обсягом 408 867,67 л. Дана обставина визнається сторонами. На переконання суду, зберігання такого об`єму пального в баках сільськогосподарської техніки, як на це вказує свідок, без наявності резервуарів (ємкостей) є неможливим.

Одночасно суд приймає до уваги, що наявність резервуарів для зберігання пального, підтверджується власноруч написаними поясненнями ОСОБА_3 від 26.10.2020 року.

Таким чином, свідчення ОСОБА_3 суд до уваги не приймає, як такі що спростовуються показаннями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , його особистими поясненнями від 26.10.2020 та іншими матеріалами справи.

Суд відхиляє, як безпідставне, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №160/93/19, так як обставини вказаної справи є відмінними від обставин даної адміністративної справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно встановлено факт зберігання пального ФГ «Ольга» без наявності ліцензії на право такого зберігання.

З приводу посилання представника позивача на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06.01.2021 у справі №345/4216/20, то суд зазначає наступне.

Так в зазначеному рішенні апеляційний суд не оцінював чи підлягає господарська діяльність ФГ «Ольга» ліцензуванню, а тільки констатував, що обставини здійснення господарської діяльності не встановлено ні в протоколі, ні в матеріалах справи. Таким чином Івано-Франківським апеляційним судом не встановлено факт відсутності зберігання пального позивачем, а тільки встановлено, що такий факт є недоведеним.

Одночасно суд зазначає, що підставою прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є факт зберігання значних обсягів пального за відсутності ліцензії на право такого зберігання та неможливість зберігання такого пального, без наявності резервуарів (ємкостей).

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно з ст.139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

На підставі статей 19, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 16, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ст.ст. 62, 75, 80, 81 Податкового кодексу України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: фермерське господарство «Ольга», код ЄДРПОУ 22170659, вул. Робітнича, 44, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, 77331;

відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Рішення суду складене в повному обсязі 14.06.2021 року.

Суддя Гундяк В.Д.