Рішення № 97652657, 14.05.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2182/20

Провадження № 2/202/224/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря - Калантаєнка Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Філії «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про стягнення заробітної плати

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, за результатами розгляду якого просив суд зобов`язати відповідачів здійснити йому виплату середнього заробітку з травня 2019 року по день ухвалення рішення судом. Заявлена вимога обґрунтована невиплатою відповідачами на користь позивача середнього заробітку на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП України, під час перебування відповідача на строковій військовій службі.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином. Причину неявки суду не повідомили, відзиву, заяв, заперечень до суду не надано, у зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

18.05.2020 цивільну справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

14.05.2021 ухвалено рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У відповідності до копії трудової книжки позивач працевлаштований дорожнім робочим 4-го розряду Філії «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Згідно витягу з наказу командира військової частини А3750 від 25.07.2019 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків кулеметником першого взводу другої роти охорони.

У відповідності до довідки № 104 підписаної 04.06.2020 начальником Філії «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Джаліловим Р.Г., ОСОБА_1 дійсно працює у філії «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та займає посаду дорожнього робітника. Заборгованість по заробітній платі з травня 2019 року по травень 2020 року становить 56 194, 33 грн.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) № 103 підписану 04.06.2020 начальником Філії «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Джаліловим Р.Г. середньоденна заробітна плата складає 265,37 грн.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, та організацій незалежно від форми власності.

Статтею п. 3 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про Збройні Сили України» - трудові відносини працівників Збройних Сил України - регулюється законодавством про працю.

Згідно ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби.

Частиною 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (об`єднані міські) військові комісаріати, а також інші, визначені цією статтею органи та установи.

Згідно із ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII був затверджений Указ Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», який набрав чинності з дня його опублікування 18.03.2014.

Таким чином, з 18.03.2014 в Україні почав діяти особливий період.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Указом Президента України від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 15.01.2015 № 113-VII, який набрав чинності 20.01.2015, оголошено проведення часткової мобілізації та доручено Кабінету Міністрів України перевести національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду.

Рішень про переведення національної економіки України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.

У відповідності до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року N 911-VIII) частину третю статті 119 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, судом встановлено, що позивач під час роботи у відповідача за трудовим договором був призваний на військову службу зі збереженням за ним робочого місяця і середнього заробітку на весь час військової служби за контрактом, - згідно ст.119 КЗпПУ.

Така сама норма матеріального права передбачена і в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу» (ст. 39).

Зі змісту вищезазначених положень законодавства України вбачається встановлення відповідних гарантій та пільг, до яких в тому числі віднесено збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Із урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку про існування правових підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічні за змістом висновки про наявність правових підстав для стягнення з роботодавця на користь працівника середнього заробітку за час проходження військової служби викладені Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 753/12569/18 (провадження № 61-9583св19), від 09 червня 2020 року у справі № 385/993/17 (провадження № 61-37424св18).

Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 111).

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 КЗпП України, - для виплати заробітної плати.

Відповідно до статті 115 КЗпП та статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 4, 11, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Філії «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (49000, м. Дніпро, вул. Магаданська, буд. 46, код ЄДРПОУ: 35112137), Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ: 31950828), про стягнення заробітної плати, - задовольнити.

Зобов`язати Філію «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (49000, м. Дніпро, вул. Магаданська, буд. 46, код ЄДРПОУ: 35112137), Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ: 31950828) виплатити ОСОБА_1 середній заробіток, збережений за ним за основним місцем роботи, за період проходження військової служби з травня 2019 року по 14.05.2021.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.О. Кухтін