Ухвала суду № 97650313, 15.06.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/116/21

2/703/503/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду

15 червня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судового засідання Бондаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з централізованого опалення,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2021 року КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 борг з оплати послуги з централізованого опалення житла у сумі 36072 гривні 89 копійок, інфляційні втрати у сумі 1485 гривень 78 копійок, три проценти річних у сумі 1189 гривень 57 копійок, пені у сумі 1189 гривень 57 копійок, та судових витрат.

Ухвалою судді від 09 лютого 2021 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

09 березня 2021 року, у визначений вищевказаною ухвалою строк, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про захист прав споживачів, який просив прийняти до спільного розгляду щ первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом КП «Смілакомунтеплоенерго», який є відповідачем за зустрічним позовом, у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з клопотанням, в якому просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 , який є позивачем за зустрічним позовом, у судове засідання втретє не з`явився, звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи виключно з підстав введеного в держані карантину, спричиненого гострою респіраторною хворобою COVID-19. Будь-яких інших поважних причин не явки у судові засідання не повідомив.

Зазначені причини неявки відповідача за первісним позовом у судове засідання визнані ухвалою суду не поважними, в зв`язку прийнято рішення проводити розгляд справи без участі відповідача за первісним позовом.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, якщо вони виникають з одних правовідносин або в разі, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно ч.3 ст.193 ЦПК України, вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Станом на 15 червня 2021 року питання щодо прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до КП «Смілакомунтеплоенерго» про захист прав споживачів до спільного розгляду з первісним позовом КП «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з централізованого опалення, не вирішено з об`єктивних причин, оскільки позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судові засідання тричі не з`явився, з клопотанням про розгляд вказаного питання та зустрічного позову без його участі не звертався.

Згідно ч.3 ст.2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Згідно ч.5 ст.223, п.3 ст.257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Під час судового розгляду встановлено, що заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи виключно з підстав введеного в держані карантину, спричиненого гострою респіраторною хворобою COVID-19, були подані ним до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області особисто через канцелярію суду.

Крім того, в Смілянському міськрайонному суду Черкаської області будь-які обмеження щодо прийняття участі особами, які є сторонами у справі, у судових засідання, відсутні.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість прийняти участь у судових засіданнях у вищевказаній справі.

Отже, неявка в судові засідання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , який належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, та його неодноразове звернення до суду з заявами про відкладення розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду зустрічного позову, що в свою чергу призвело до безпідставного затягування розгляду справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті виниклого спору.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про час, день і місце судових засідань, повторно не з`явився до суду, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, враховуючи розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення зустрічної позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача за зустрічним позовом у судове засідання.

Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 44, 193, 223, 247, 257, 260, 294 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про прийняти до спільного розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про захист прав споживачів з первісним позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з централізованого опалення, та об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про захист прав споживачів, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з зазначеними у позовній заяві вимогами.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Т.В. Ігнатенко