Ухвала суду № 97650312, 15.06.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/116/21

2/703/503/21

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

про залишення позовної заяви без розгляду

15 червня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судового засідання Бондаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з централізованого опалення

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2021 року КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 борг з оплати послуги з централізованого опалення житла у сумі 36072 гривні 89 копійок, інфляційні втрати у сумі 1485 гривень 78 копійок, три проценти річних у сумі 1189 гривень 57 копійок, пені у сумі 1189 гривень 57 копійок, та судових витрат.

Ухвалою судді від 09 лютого 2021 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

09 березня 2021 року, у визначений вищевказаною ухвалою строк, відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив позовну заява КП «Смілакомунтеплоенерго» до нього про стягнення заборгованості за спожиту та неоплачену теплову енергію відізвати і залишити без розгляду.

Зазначені вимоги відповідач ОСОБА_1 обґрунтував тим, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 та ст.177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не доданий документ, що посвідчує службове становище і повноваження керівника юридичної особи, що підписав довіреність представнику позивача, так як довіреність підписана директором Работенком І.П., який на момент подачі позовної заяви уже не був директором КП «Смілакомунтеплоенерго»; у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказу у позовній заяві, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; до позовної заяви не додано копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Також, на думку відповідача, у позивача відсутня цивільна процесуальна правоздатність, а у представника позивача – цивільна процесуальна дієздатність. Крім того, на думку відповідача, позовна заява щодо вимог може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, однак до позовної заяви зазначених доказів не додано, в зв`язку з чим вважає, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача КП «Смілакомунтеплоенерго» у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з клопотанням, в якому просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання втретє не з`явився, звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи виключно з підстав введеного в держані карантину, спричиненого гострою респіраторною хворобою COVID-19. Будь-яких інших поважних причин не явки у судові засідання не повідомив.

Зазначені причини неявки відповідача у судове засідання визнані ухвалою суду не поважними, в зв`язку прийнято рішення проводити розгляд справи без участі відповідача.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Відповідно до п.1, 2 та 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Саме на вищевказані підстави для залишення позовної заяви КП «Смілакомунтеплоенерго» посилається у своєму відзиві відповідач ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд не вбачає підстав, передбачених ч.1 ст.257 ЦПК України, для залишення позовної заяви КП «Смілакомунтеплоенерго» без розгляду.

Так, згідно ч.1 ст.187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Під час відкриття провадження у цивільній справі за позовом КП «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуг з централізованого опалення встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї,згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, гарантії регламентовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду.

РішеннямиЄвропейського суду з прав людинивизначено, що правона доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі«Белле проти Франції»). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції», «Нун`єш Діаш проти Португалії»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справах «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії», «МіраґальЕсколано та інші проти Іспанії», «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).

Посилання відповідача на не зазначення позивачем у позовній заяві доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки є надмірним формалізмом.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, до позовної заяви не додано копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, оскільки вони не відповідають дійсності.

Так, позовна заява КП «Смілакомунтеплоенерго» містить обґрунтування заявлених вимог та перелік документів, які додані до позовної заяви, при цьому до позовної заяви додають документи, які, на думку позивача, підтверджують заявлені вимоги.

Приєднання до матеріалів позовної заяви документів, на які відповідач посилається у відзиві на позов, не є обов`язком позивача, та не позбавляють відповідача подати такі документи суду від свого імені, якщо вважає їх суттєвими для розгляду даної справи.

Крім того, згідно ст.46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ст.91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Так, до позовної заяви КП «Смілакомунтеплоенерго» додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18 листопада 2020 року, відповідно до якого, КП «Смілакомунтеплоенерго» зареєстровано 05 липня 2005 року, має код ЄДРПОУ НОМЕР_1 та не перебуває у процесі припинення.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність у позивача КП «Смілакомунтеплоенерго» цивільної процесуальної правоздатності не відповідають дійсності, в зв`язку з чим судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч.1 ст.47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно ч.3 ст.58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.

Згідно ч.3 ст.62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Позовна заява від імені позивач КП «Смілакомунтеплоенерго» підписана представником за довіреністю Лук`яненко Г.О. довіреність підписана директором Работенком І.П., який на момент подачі позовної заяви уже не був директором КП «Смілакомунтеплоенерго».

Як вбачається з копії довіреності від 23 січня 2020 року, яка додана до позовної заяви, КП «Смілакомунтеплоенерго», в особі директора Работенка І.П., уповноважив цією довіреністю начальника юридичного відділу підприємства – адвоката Лук`яненко Г.М., зокрема, на представлення інтересів КП «Смілакомунтеплоенерго», в тому числі пред`являти від імені КП «Смілакомунтеплоенерго» позовні заява, підписувати їх. Довіреність дійсна до 31 грудня 2020 року.

Позовна заява КП «Смілакомунтеплоенерго», яка підписана його представником, виготовлена 30 грудня 2020 року та зареєстрована на підприємстві за №2073.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позов стверджує, що у представника позивача КП «Смілакомунтеплоенерго» – Лук`яненко Г.М. відсутня цивільна процесуальна дієздатність, оскільки довіреність підписана директором Работенком І.П., який на момент подачі позовної заяви уже не був директором КП «Смілакомунтеплоенерго».

Відповідно до ст.248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; 7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Статтею 249 ЦК України визначено наслідки скасування довіреності.

Отже, дія довіреності припиняється у випадках, визначених статтями 248, 249 ЦК України.

Однак, будь-яких доказів припинення дії довіреності виданої від імені КП «Смілакомунтеплоенерго» на ім`я ОСОБА_2 на час виготовлення позовної заяви матеріали справи не містять.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2020 року у справі №923/37/20 виклав правовий висновок, відповідно до якого, зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність у представника позивача КП «Смілакомунтеплоенерго» – Лук`яненко Г.М. цивільної процесуальної дієздатності не відповідають дійсності та не приймаються судом до уваги.

Згідно п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Отже, звернення КП «Смілакомунтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за з оплати послуги з централізованого опалення житла, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості, в наказному провадженню є його правом та в жодному разі не обов`язком, в зв`язку з чим доводи відповідача про відсутність у позивача права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства не приймаються судом до уваги.

При цьому, суд звертає увагу, що однією з вимог позивача є стягнення пені та розгляд даної вимоги у порядку наказного провадження не передбачено ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви КП «Смілакомунтеплоенерго» без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 4, 46, 47, 58, 62, 161, 187, 247, 257, 260, 294 ЦПК України, ст.91, 248, 249 ЦК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуги з централізованого опалення, без розгляду, - вімовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.В. Ігнатенко