Постанова № 9764878, 25.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.05.10Справа №2а-658/10/2770

15 год. 41 хв.

каб. № 1

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю представників:

позивача Мокін Олександр Іванович, довіреність б/н від 21.01.2010;

відповідача Луговської Анни Василівни, довіреність № 344/10-004 від 22.06.2009;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт"доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополяпро визнання рішення про застосування штраних (фінансових) санкцій протиправним та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройпласт»(далі ТОВ “Стройпласт”) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя (далі ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000380220/0 від 31.08.2009.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В ході судового розгляду позивач в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся з заявою про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000380220/0 від 31.08.2009 на суму 8293, 44 грн. за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до положень статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право уточнити позовні вимоги в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Оскільки уточнення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, суд визнав можливим заявлене клопотання задовольнити.

В ході судового розгляду позивач на уточнених позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні за вих..№1433/9/10-0 від 30.03.2010, вважає, їх такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України з огляду на наступне. Посилаючись на норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185-94/ВР від 23.09.1994 р., позивач робить висновки про віднесення застосованих до нього штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності до категорій адміністративно-господарських санкцій та про протиправність їх нарахування шляхом винесення податковим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вважає, що вказана думка не заснована на законі ( а.с. 22-23).

Ухвалою від 10.03.2010 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 31.03.2010, зясував відсутність можливості регулювання спору між сторонами, справа призначена до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки № 28/22-006/33712974 від 06.05.2009 ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було складено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000380220 від 31.08.2009 року, яким позивачу були застосовані штрафні санкції на суму 8293, 44 грн. за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185-94-ВР.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Стройпласт» (надалі - Продавець) та ТОВ «Профлист» (надалі - Покупець) (Росія) уклали Контракт № 196-Е від 27.08.2008 р., згідно якого Продавець обов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити вироби із ПВХ в асортименті, по цінах та на умовах, вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту. Загальна вартість контракту складає 2 800 000,00 євро.

На виконання умов Контракту, Продавець здійснив відвантаження Товару на адресу Покупця - нерезидента по наступній митній декларації: № 123000001/8/006387 від 28.11.2008 р. фактурною вартістю 227 596,43 грн. (курс НБУ 6,7418), що складає 33 759,00 дол. США.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94 - ВР від 23.09.1994 р. виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Враховуючи відсутність висновків Мінекономіки про продовження термінів розрахунків за операцією, законодавчо встановлений граничний строк надходження валютної виручки за Контрактом № 196-Е становив 27.05.2009 р.

ТОВ «Профлист» здійснило сплату на адресу ТОВ «Стройпласт» на загальну суму 30 559,0 дол. США наступними платежами:

-м/о від 07.04.09 р. на суму 1 000,00 дол. США (7 700,00 грн.);

-м/о від 05.05.09 р. на суму 2 200,00 дол. США (16 940, 00 грн.);

-м/о від 28.05.09 р. на суму 5 000,00 дол. США (38 095, 00 грн.);

-м /о від 19.06.09 р. на суму 6 500, 00 дол. США (49 513, 10 грн.);

-м/о від 08.07.09 р. на суму 5300, 00 дол. США (40439, 00 грн.);

-м/о від 15.07.09 р. на суму 3 300, 00 дол. США (25 167, 12 грн.);

-м/о від 31.07.09 р. на суму 10 459, 00 дол. США (80513, 38 грн.).

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону № 185/94 - ВР порушення резидентами строків, передбаченого статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, в ході перевірки встановлено порушення ст.1 Закону в частині порушення законодавчо встановленого строку надходження валютної виручки з дати митного оф ормлення товару, що експортується.

Перевіркою встановлено також, що ТОВ «Стройпласт» звернулося до Арбітражного суду Московської області з позовною заявою про стягнення 983012.75 руб РФ з ТОВ «Профлист» вих. від 20.05.09р.).

Арбітражним судом Московської області винесена ухвала від 11.06.2009 р. по справі А41-20150/09 про прийняття позовної заяви (заяви) і підготовку справи до судового розгляду. Справа була призначена до слухання на 10.09.09 р.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.04.94 р. № 185/94 - ВР, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торговельно-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла в результаті недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контракту терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, припиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

З урахуванням вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків, згідно пред'явленим до даної перевірки документам, склало:

- 1 день в сумі 30559,0 дол. США (235 304,30 грн.) з 27.05.09 р. по 28.05.09 р.;

- 13 днів в сумі 25559,0 дол. США (197 209,30 грн.) з 29.05.09 р. по 10.06.09 р..

З урахуванням вимог ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в валюті», ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийнято рішення про застосування (фінансових) санкцій від 31.08.09 №0000380220, яким застосовано до ТОВ «Стройпласт» санкції у сумі 8293,44 грн.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 1108-У від 31.05.2007 р. було доповнено частину другу статті 4 Закону № 185/94 - ВР наступним чином: після слів «у разі прийняття» слідує доповнення словами «до розгляду».

Тобто якщо перша редакція Закону передбачала можливість неоднакового тлумачення положень цієї норми, вносячи непорозуміння у те, що є прийняттям судом позовної заяви: прийняття повної заяви канцелярією суду чи прийняття позовної заяви до провадження суддею, то новою редакцією чітко кваліфіковано обставину, в разі виникнення якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, припиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У зв'язку з викладеним, посилання ТОВ «Стройпласт» на застарілу судову практику -Постанову ВСУ від 18.03.2003 р., Ухвалу ВАСУ від 24.01.2007 р., Рекомендації Президії ВГСУ від 17.12.2004 р. не заслуговують на увагу.

До того ж, необхідно зазначити, що Рішенням Арбітражного суду Московської області від 02.02.2010 р. у справі № А41-20150/09 за позовом ТОВ «Стройпласт» до ТОВ «Профлист» (Покупець) про стягнення заборгованості за Контрактом № 196-Е від 27.08.2008 р. встановлено, що позивачем в ході судового розгляду було заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог, а саме позивач просив стягнути тільки суму відсотків за користування чужими грошовими коштами, від стягнення суми основного боргу ТОВ «Стройпласт» відмовився у зв'язку зі сплатою суми основного боргу відповідачем.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено; у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, цей Закон передбачає єдину підставу для звільнення від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки, а саме: прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором. Отже, врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатись як підстава для звільнення від нарахування пені, включаючи випадки добровільної сплати боргу нерезидентом, в тому числі після порушення судом справи за позовом резидента. В такому випадку пеня повинна нараховуватись з моменту виникнення прострочення та до моменту погашення боргу.

Аналогічна позиція викладена у Листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 р. № 359/13/13-09 та у Постанові Вищого адміністративного суду України від 21.04.2009 р. № К-6937/07.

Згідно зі ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Виходячи зі змісту ст. 1 ГКУ, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відповідно до ст. 2 ГКУ учасниками відносин у сфері господарювання поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють, зокрема, контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі.

Статтею 4 ГКУ визначено, що не є предметом регулювання цього Кодексу: адміністративні та інші відносини управління за участю суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином, спірні правовідносини у справі не регулюються Господарським кодексом України, застосовані до позивача штрафні санкції за порушення норм валютного законодавства не є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні Кодексу.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.12.2007 р. № 23/395/06-АП та Ухвалі Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2010 р. у справі № 2а-646/09/2770 (а.с. ).

Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758. розробленим відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції), визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та в строки, визначені Законом або іншими законами України (п.п.2.2 п.2).

Згідно п.п 1.2 п.1 Порядку органи державної податкової служби України направляють платникам податків податкові повідомлення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які направляються відповідно до розділу 7 цього Порядку.

Відповідно до п.п.2.5 Порядку податкове повідомлення - письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення - рішення є однією з форм податкового повідомлення; податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків (п.п.2.6 п.2).

Згідно п.п. 2.7 п.2 Порядку рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції. Порядок складання, надсилання (вручення) суб'єктам господарювання податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, та їх обліку в податкових органах визначений окремим пунктом Порядку - 7, відповідно до якого податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма «С»).

Твердження позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій шляхом прийняття податкового повідомлення не відповідає матеріалам справи, у яких наявна копія рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 31.08.2009 р. № 0000380220.

Посилання позивача на п.2 ст.17 Регламенту МКАС при ТПП України не заслуговує на увагу, адже вказаний документ не є нормативно-правовим актом, має рекомендований характер, до того ж, у ньому йдеться про розуміння терміну подання позову, що не стосується спору у справі, а не про термін прийняття позовної заяви судом до розгляду.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000380220 від 31.08.2009 року є обґрунтованим та відповідаючим чинному законодавству України, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 31.05.2010.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.04.94 р. № 185/94 ВР, Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройпласт» - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

СуддяО.В. Гавура