Постанова № 9764851, 20.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.05.10Справа №2а-559/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Майсак О.І.,

при секретарі: Слонімець Т.І.,

за участю: представника позивача Галькевича А. К. (довіреність № б/н від 02.02.2010 року); представника відповідача Лінніка О.В. (довіреність № 3888/9/10-0 від 02.12.2009 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»до Державної податкової інспекції у Нахімовського районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення № 000001234/0 від 19.01.2010 року,

встановив:

Дочірнє підприємство “Зовнішекономсервіс” фірма маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовського районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення № 000001234/0 від 19.01.2010 року. Вказує, що 19.01.2010 року відповідачем було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства “Зовнішекономсервіс” фірма маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено акт № 58/10/23-423/24865093/3 від 19.01.2010 року. На підставі вказаного акту ДПІ у Нахімовському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012340/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 456347,00 грн. Позивач вважає що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, та підлягає скасуванню.

Просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 000001234/0 від 19.01.2010 року.

Ухвалою від 02 березня 2010 року відкрито провадження у адміністративній справі 2а-559/10/2770. Ухвалою від 03 березня закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Ухвалою від 29 квітня 2010 року провадження по справі було зупинено до 20 травня 2010 року та витребувано від позивача письмові докази щодо реєстраційних документів контрагентів та договірних відносин з приводу правочинів, на підставі яких заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити. Вказує, що 19.01.2010 року відповідачем було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства “Зовнішекономсервіс” фірма маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено акт № 58/10/23-423/24865093/3 від 19.01.2010 року. На підставі вказаного акту ДПІ у Нахімовському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012340/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 456347,00 грн., за вказаним рішенням відшкодуванню з бюджету підлягає 0, 00 грн. Позивач вважає що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, та підлягає скасуванню. Порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість регулюється пунктом 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядком бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72 із наступними змінами та доповненнями. На виконання ухвали суду надано письмові докази по справі.

Представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що найголовнішим є те, що проведення зустрічних перевірок постачальників підприємства за ланцюгом постачання до виробника або імпортера обумовлено необхідністю встановлення факту сплати ПДВ до Державного бюджету України. На запити ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя щодо проведення зустрічних перевірок, відповідей на час складання акту не надійшло, отже факт надходження податку до бюджету підтвердити неможливо. Через відсутність даних про результати проведених податковими органами планових або позапланових перевірок також не можна стверджувати про правомірність та своєчасність ведення податкового обліку та, відповідно, правильність нарахування та сплати податків до бюджету контрагентом позивача. Також, не має можливості відстежити ланцюг постачання до виробника або імпортера через те, що невідомо чи є контрагенти ДП «Зовнішекономсервіс»ВАТ «СМЗ»виробниками проданого товару, чи посередниками, чи імпортерами. Отже, наявна інформацію щодо контрагентів ДП «Зовнішекономсервіс»ВАТ «СМЗ»ставить під сумнів, що операції, на оформлення яких платник отримав від них податкові накладні, відповідають цілям господарського обороту, а не направлені на безпідставне отримання податкової вигоди у вигляді бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Також вказує, що в ході проведення перевірки, з врахуванням інформації наданої іншими ДПІ, не встановлений факт надмірної сплати до бюджету сум ПДВ, заявлених до відшкодування, отже відсутнє джерело відшкодування ПДВ.

Згідно пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»зареєстровано розпорядженням від 15.05.1997 року Севастопольською міською державною адміністрацією. ДП «Зовнішекономсервіс»перереєстровано Севастопольською міською державною адміністрацією 19.04.2009 року, перереєстровано від 07.06.2007 року. Дочірнє підприємство «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БКП-ГРУП», зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.04.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (том 2 а.с.119), знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва (том 2 а.с.117), код ЄДРПОУ 32979261. ТОВ «БКП-ГРУП»е платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 36761020 про реєстрацію платника податку на додану вартість (том 2 а.с.118).

16 лютого 2009 року між позивачем та ТОВ «БКП-ГРУП»укладено договори № 5/09 (том 2 а.с.9-11) та № 4/09 (том 2 а.с.17-19) про виготовлення та поставку запасних частин та обладнання згідно специфікації вказаних в додатках до договорів. Отримання товару за умовами договорів підтверджено прибутковим ордером № 318 від 17.06.2009 року (том 2 а.с.27), прибутковим ордером № 328-329 від 01.07.2009 року (том 2 а.с.28), наказом-накладною №36 від 07.07.2009 року (том 2 а.с.29), прибутковим ордером № 291-305 від 17.06.2009 рок (том 2 а.с.30), прибутковим ордером № б/н від 24.06.2009 року (том 2 а.с.31), наказами-накладними № 35 від 06.07.2009 року, № 35 від б/д (том 2 а.с.32, 33), прибутковими накладними № 528 від 07.10.2009 року (том 2 а.с.34), № 319 від 17.06.2009 року (том 2 а.с.35), № 512-517 від 29.09.2009 року (том 2 а.с.36), наказом-накладною № 50 від 05.10.2009 року (том 2 а.с.37), прибутковим ордером № 257-258 від 25.05.2009 року (том 2 а.с.38), наказом-накладною № 39 від 06.07.2009 року (том 2 а.с.39), прибутковим ордером № 286-290 від 17.06.2009 року (том 2 а.с.40), наказами-накладними № 33 від 02.07.2009 року (том 2 а.с.41), № 46 від 18.09.2009 року (том 2 а.с.42), № 46 від б/д (том 2 а.с.43), прибутковими ордерами № 306-317 від 17.06.2009 року (том 2 а.с.44), № б/н від б/д (том 2 а.с.45), наказом-накладною № 34 від 01.07.2009 року (том 2 а.с.46), прибутковим ордером № 330 від 02.07.2009 року (том 2 а.с.47), наказом-накладною № 39 від 06.07.2009 року (том 2 а.с.48), прибутковим ордером № 449-454 від 05.08.2009 року (том 2 а.с.49), наказом-накладною № 47 від 08.10.2009 року (том 2 а.с.50), прибутковим ордером № 455 від 05.08.2009 року (том 2 а.с.51), наказом-накладною № 47 від 08.10.2009 року (том 2 а.с.52), прибутковим ордером № 461-468 від 05.08.2009 року (том 2 а.с.53), наказами-накладними № 46 від 18.09.2009 року (том 2 а.с.54), № 46 від б/д (том 2 а.с.55), прибутковими ордерами № 456-460 від 05.08.2009 року (том 2 а.с.56), № 492 від 02.09.2009 року (том 2 а.с.59), № 500-505 від 02.09.2009 року (том 2 а.с.60), прибутковим ордером № 493-499 від 21.09.2009 року (том 2 а.с.62), прибутковим ордером № 500-505 від 10.09.2009 року (том 2 а.с.63).

На підтвердження довгострокового співробництва з вказаним контрагентом, представником позивача надано суду та досліджено у судовому засіданні договір № 20/М (том 2 а.с.86-87) від 16 жовтня 2007 між позивачем та ТОВ «БКП-ГРУП», який укладено щодо постачання майна вказаного у специфікаціях, згідно додатків к договорам (том 2 а.с.88-91).

Відповідно до письмових пояснень ТОВ «БКП-ГРУП», наданих на адресу ДПІ у Оболонському районі міста Києва (Том 1 а.с.22), постачальником реалізованої продукції за договорами з Дочірнім підприємством «Зовнішекономсервіс»- фірмою маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»е Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустар-М», відповідно до договорів № 6/09 та № 7/09 від 19.02.2009 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустар-М», зареєстровано Виконачим комітетом Запорізької міської Ради 12.02.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (том 2 а.с.141), знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва (том 2 а.с.143), код ЄДРПОУ 34867324, е платником податку на додану вартість (Том 2 а.с.114-115).

19 лютого 2009 року між ТОВ «БКП-ГРУП»та ТОВ «Індустар-М»укладено договори № 7/09 (том 3 а.с.1-6) та № 6/09 (том 3 а.с.25-30) про постачання продукції згідно специфікації вказаних в додатках до договорів. Отримання товару за умовами договорів ТОВ «БКП-ГРУП»підтверджено податковими та видатковими накладними (Том 2 а.с. 144-249).

19.01.2010 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку “Зовнішекономсервіс”фірма маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за періоди: червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року. За наслідками перевірки складено акт № 58/10/23-423/24865093/3 від 19.01.2010 року (том 1 а.с.10-15). На підставі вказаного акту ДПІ у Нахімовському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012340/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 456347,00 грн. (том 1 а.с.16).

На підставі наданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період червень 2009 року (том 1 а.с.25) розрахунку до неї, позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року у сумі 203234,00 грн. (том 1 а.с.30). За період липень 2009 року (том 1 а.с.33) розрахунку до неї, подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за період липень 2009 року у сумі 518 028 грн. (том 1 а.с.38). За період серпень 2009 року (том 1 а.с.40) розрахунку до неї, подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за період серпень 2009 року у сумі 701355,00 грн. (том 1 а.с.44). За період вересень 2009 року (том 1 а.с.46) розрахунку до неї, подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за період вересень 2009 року у сумі 427936,00 грн. (том 1 а.с.51).

Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168) а саме пункт 1.8 статті 1 встановлено, що бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.7. Закону № 168 порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 Закону № 168 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно пункту 7.7.2., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період (п. 7.7.3 п. 7 стаття 7 Закону № 168).

Аналіз зазначених норм Закону № 168 дозволяє зробити висновок про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений так і про нарахований податок на додану вартість. Бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у звязку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником. Пріоритетному застосуванню, щодо норм Закону, регулюючих порядок визначення сум бюджетного відшкодування, мають спеціальні норми пункту 7.7. статті 7 Закону № 168, а не лише термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8. статті 1 цього ж Закону.

Також суд зазначає, що у червні, липні та вересні 2009 року працівниками Державної податкової інспекції Нахімовського району в місті Севастополі були здійснені перевірки даних податкових декларацій позивача.

Як вбачається зі змісту довідок (том 1 а.с.64-72, а.с.73-84, а.с.85-98), складених за результатами зазначених перевірок, порушень податкового законодавства не встановлено, заявлені підприємством суми бюджетного відшкодування з урахуванням направлених запитів на проведення зустрічних перевірок підтверджені.

За результатами перевірки даних податкової декларації за червень 2009 року працівниками відповідача складений акт № 1561/10/23/423/24865093/109 від 27.08.2009 (том 1 а.с.54-63), проте цим актом наявність порушень формування податкового кредиту також не встановлена, підставою для його оформлення стало відсутність даних за зустрічними перевірками.

Щодо стверджень відповідача про те, що у зв'язку з неможливістю провести зустрічні перевірки контрагентів позивача по ланцюгу щодо встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, суд зазначає. Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України обовязок доказування обставин, що свідчать про незаконність операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, покладається на податкові органи.

Фактів порушення контрагентами позивача свої податкових зобовязань судом не встановлено, не можливість відповідача встановити кінцевих виробників та посилання на відсутність факту надходження ПДВ у Державний бюджет України не є підставою для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу. Сума бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договорів постачання та купівлі-продажу. Відносини позивача з контрагентами з приводу правочинів, на підставі яких заявлено відшкодування з бюджету податку на додану вартість, підтверджено у судовому засіданні письмовими доказами у повному обсязі.

За таких обставин позовні вимоги дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірми маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення № 000001234/0 від 19.01.2010 року скасуванню.

Постанову складено у повному обсязі 25 травня 2010 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя № 0000012340/0 від 19.01.2010 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м. Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу та зовнішньоекономічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 5 А, код ЄДРПОУ 24865093, р/р 2600200015560 в СФ «Державний експортно-імпортний банк України»МФО 384986) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддяпідпис