Постанова № 9764189, 08.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2009 року <Час проголошення >№ 2а-6059/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі судового засідання Остапенка Д.О., за участю представників сторін:

від позивача: Доскоча Руслана Анатолійовича

від відповідача: не зявився

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»

простягнення штрафних санкцій в сумі 41226,33 грн. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»про стягнення суми штрафу 41226,33 грн. за невиконання нормативу робочих місць, призначених за працевлаштування інвалідів у 2008 році.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до статті 20 названого Закону підприємства (обєднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичної особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

На думку позивача, товариством з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»у 2008 році зазначені приписи законодавства порушено, оскільки не працевлаштовано одного інваліда. Адміністративно-господарські санкції за непрацевлаштування інваліда підлягали сплаті субєктом господарювання до 15 квітня 2009 року. У звязку із несплатою відповідачем зазначених санкцій добровільно утворилась заборгованість у розмірі 41013,00 грн. та пеня за порушення строків сплати у розмірі 213, 33 грн. (разом складає 41226,33 грн.), яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки виклики направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою. Зазначена адреса відповідає адресі, внесеної до відповідного державного реєстру, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 20.10.2009.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до частини першої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, в судове засідання не зявився, про зміну адреси суд не повідомив та заперечень на позовну заяву не надав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1434.

Згідно звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ за 2008 рік, середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 16 осіб. Водночас у вказаному звіті у рядку за кодом 02 зазначено, що підприємством не працевлаштовано жодного інваліда, в той час, коли вказана чисельність інвалідів, які повинні працювати згідно нормативу складала одну особу. У рядку за кодом 05 звіту зазначений розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника в розмірі 41013,00 грн. При цьому у рядку за кодом 06 даного звіту підприємством самостійно визначено суму штрафних санкцій за нестворені робочі місяця для інвалідів в розмірі 41013,00 грн.

Як підтверджується матеріалами справи виконання нормативу працевлаштування інвалідів або своєчасного та повного надходження адміністративно-господарської санкції до Державного бюджету України не було. Відповідно до листа Дніпровського районного центру зайнятості від 12.05.2009 №1962-08/26 відповідач не інформував центр зайнятості про вакансії для інвалідів.

Статтею 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини третьої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини пятої названої статті вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»визначено, що до виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Статтею 20 зазначеного Закону встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частинами третьою та четвертою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина пята статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Відповідно до частини восьмої статті 20 названого Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Міністерством праці та соціальної політики України за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, розмір середньої річної заробітної плати у товаристві з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»становить 41013,00 грн.

Відтак, наданий позивачем розрахунок розміру штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць із розрахунку середньої річної заробітної плати та пені у сумі 213,33 грн. обґрунтовано складає 41226,33 грн.

Враховуючи всі наведені обставини суд вважає позовні вимоги заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник»(02094, м.Київ, пров.Червоногвардійський, 2, код ЄДРПОУ 32592491) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік, у розмірі 41226,33 грн. (сорок дну тисячу двісті двадцять шість гривень 33 копійки) шляхом перерахування на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова