Постанова № 9764071, 05.08.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2009 року 15:21 № 14/340

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:

від прокуратури: Розума Сергія Миколайовича

від територіального управління: Теличко Юлії Миколаївни

від відповідача: не зявився

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві

до приватного підприємства «Дідович О.Я.»

простягнення штрафних санкцій На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва позовом до приватного підприємства «Дідович О.Я.»про стягнення штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено у встановлений строк суму штрафних санкцій, визначених постановою про застосування фінансових санкцій територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки виклики направлялися відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві, але поштова кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Відповідач до суду не зявлявся, заперечень проти позову до суду не надавав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва позовом до приватного підприємства «Дідович О.Я.»про стягнення штрафних санкцій.

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві 24.09.2007 було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки було складено акт №057016 від 24.09.2007. На підставі зазначеного акту територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві було винесено постанову про застосування фінансових санкцій №034863 від 06.11.2007. Винесеною постановою до відповідача було застосовано фінансові санкції у сумі 1700 грн. за порушення положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме на час проведення перевірки у водія автобуса, що здійснює регулярні пасажирські перевезення були відсутні ліцензійна карта та тимчасовий реєстраційний талон.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що зазначена постанова в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржена. Штрафна санкція у встановлений законодавством строк до Державного бюджету України відповідачем не сплачена. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Аналізуючи викладені вище обставини та пояснення сторін в їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, документами для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190, Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, здійснює відповідно до законодавства державний нагляд за забезпеченням перевізниками безпеки автомобільних перевезень.

Головавтотрансінспекція має право: перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів; розглядати у передбачених законом випадках і порядку справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання та притягувати до відповідальності винних осіб у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Стаття 238 Господарського кодексу України встановлює, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Положеннями статті 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено обов'язок представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва органами прокуратури України в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються між ними або з державною.

Як свідчать матеріали справи станом на день розгляду спору сума фінансових санкцій згідно з постановою про їх застосування відповідачем не сплачена. При цьому фінансових санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовано з дотриманням всіх принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідачем здійснювалися регулярні пасажирські перевезення без ліцензійної карти та тимчасового реєстраційного талону.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 37, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Дідович О.Я.»(АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету штраф у сумі 1700 гривень (одна тисяча сімсот гривень) шляхом перерахування на р/р №31117106700011 в УДК у Шевченківському районі міста Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код платежу 21081100.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова