Постанова № 9764018, 08.12.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2008 року 14:07 № 14/267

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Руденко Н.В., за участю представників сторін:

від позивача: Тимошенко Галини Сергіївни

від відповідача: Радченка Андрія Олеговича

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у м.Броварах Київської області

до державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»

простягнення заборгованості у сумі 3727,70 грн. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 грудня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області звернулось з позовом до державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»про стягнення заборгованості у сумі 3 727 грн. 70 коп. по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що суму страхових внесків до Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області в розмірі 3 727 грн. 70 коп. у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідачем не сплачено.

Відповідач письмових заперечень суду не подав, а заявив клопотання про зупинення провадження у справі в звязку з тим, що наказом Державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»№100 від 04.06.2008 «Про ліквідацію філії №12 «Броварський оптовий ринок»державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»створено комісію по ліквідації філії та приймання-передачі майна з балансу філії №12 «Броварський оптовий ринок»на баланс державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області звернулось з позовом до Державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»про стягнення заборгованості у сумі 3 727 грн. 70 коп. за по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити та сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цим Законом.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Філія №12 «Броварський оптовий ринок»є відокремленим підрозділом державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»відповідно до наказу державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС» №42 від 20.12.2006 та не має статусу юридичної особи. Зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 17 січня 2007 року за №03012984.

Заборгованість філії №12 перед Управлінням Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області по страховим внескам становить 3 727 грн. 70 коп. Заборгованість виникла в наслідок нарахованих та не сплачених в повному обсязі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень, травень та червень 2008 року. Нараховані страхові внески підтверджуються поданими відповідачем розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті виникла 21.04.2008.

Для стягнення боргу позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату недоїмки за №Ю-812 від 04.07.2008 яка була отримана відповідачем 06.07.2008, що підтверджується повідомленням про вручення.

За посиланням позивача 24.01.2008 в газеті «Урядовий курєр»опубліковано оголошення про порушення господарським судом міста Києва справи №15/97-б про банкрутство державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС». Введена процедура розпорядження майном.

Заборгованість по страховим внескам відповідача виникла 21.04.2008, тобто після порушення справи про банкрутство. Таким чином, строк виконання зобовязання відповідача перед позивачем виник після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошові зобовязання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

Згідно з абзацом 24 зазначеної статті мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Тобто, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Це стосується також і правових наслідків дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, які визначені статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи з положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зазначені приписи Закону підлягають застосовуванню до конкурсної заборгованості.

У випадку, якщо поширити дію мораторію і на поточну заборгованість, то тоді така заборгованість не буде підлягати оплаті в процедурах розпорядження майном та санації боржника.

Це призведе до того, що після порушення справи про банкрутство жоден з контрагентів не буде співпрацювати з боржником, оскільки за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги під час провадження справи про банкрутство, боржник не буде розраховуватись. Такі обставини в подальшому матимуть наслідком припинення підприємницької діяльності самого боржника, що в свою чергу зумовлює банкрутство боржника і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

У звязку з чим, законодавець звільнив поточні зобовязання боржника від будь-яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Такі вимоги погашаються в процедурі банкрутства без будь-яких обмежень, що встановлені Законом для вимог конкурсних кредиторів, і лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять у категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому статтею 23 цього Закону, з наступним включенням до реєстру вимог кредиторів.

Отже, у випадку невиконання боржником грошових зобовязань, що мають поточний характер, такі вимоги підлягають задоволенню у позовному провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки та суми фінансових санкцій, страхувальник узгоджує її з органом Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Оскільки відповідач не оскаржував надіслані позивачем вимоги ні в адміністративному, ані в судовому порядку, борг по вимогам вважається узгодженим.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 даного Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Згідно із статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу із відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після утримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з частиною шостою статті 20 наведеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Згідно пунктом 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, платники, зазначені в підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач регулярно подавав встановлену звітність де самостійно визначав суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, але не сплачував їх.

У відповідності до пункту 8.1 вказаної Інструкції, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з урахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про оплату недоїмки і протягом 10 днів після її отримання не сплатив визначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 днів після отримання вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду в установленому законом порядку звертається і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу виконавчої служби. У вказаних випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу відомо про суму заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області, оскільки зазначена сума є у звітності, яку регулярно подавав відповідач, проте відповідач самостійно не сплатив грошові кошти відповідно до вимог позивача.

Розмір недоїмки підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті. Доказів сплати зазначеної суми суду не надано.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»(місто Київ, вулиця Хрещатик, 24, код 34532280) на користь Управління Пенсійного фонду України у м.Броварах Київської області (місто Бровари, вулиця Незалежності, 11, р/р №256033011028 у Головному управлінні Ощадбанку у місті Києві та Київський області, МФО 322669, код 20577500) 3727, 70 грн. (три тисячі сімсот двадцять сім гривень 70 копійок).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова