Постанова № 9763929, 25.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2010 року           10:59           № 2а-5010/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі інвест"

простягнення податкової заборгованості в розмірі 985 296,93грн.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення податкової заборгованості в розмірі 985 296,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначений борг виник на підставі самостійно визначених позивачем сум земельного податку в податкових деклараціях № 131984 від 21.05.2009 та № 4318 від 28.01.2010.

Позивач просив суд стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 985269,93 грн. на користь держави на розрахунковий рахунок № 33217812700010, одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050200.

Представник відповідача до суду не прибув, відзиву на позов не надав.

Під час розгляду справи судом було виявлено порушення закону – Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в діях позивача, що стало приводом для постановлення окремої ухвали від 25.05.2010.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем до податкового органу надано податкові декларації № 131984 від 21.05.2009 та № 4318 від 28.01.2010, в яких визначені суми земельного податку за 2009 рік - 1966224,54 грн. та за 2010 рік - 3084787,88 грн.

З витребуваних за ініціативою суду доказів було встановлено, що позивач звертається за стягненням податкової заборгованості з відповідача за жовтень, листопад, грудень 2009 року в сумі 728231,31 грн., а також за січень 2010 року в сумі 257065,62 грн.

Представник позивача в уточненому позові зазначив, що загальна сума боргу з земельного податку станом на березень 2010 року складає 985296,93 грн.

Позивачем направлялися відповідачу корінці першої від 02.07.2009 № 1/914 та другої від 19.08.2009 № 2/1106 податкових вимог з повідомленням про вручення.

Докази вручення таких вимог містяться в матеріалах справи.

Як зазначено у позовній заяві, 12.10.2009 позивачем прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, внесено активи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, проведено заходи з розшуку активів, тощо.

Разом з тим, на запитання суду щодо того які саме заходи були вжиті для погашення податкового боргу, які активи внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та про результати розшуку активів, позивач не зміг надати відповіді. Таким чином, суд вважає, що позивачем надано суду неправдиві відомості та порушено вимоги чинного законодавства в частині недотримання встановленого порядку для погашення податкового боргу.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Порядок звернення стягнення на майно платника податків в рахунок погашення податкового боргу визначено Законом України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 985296,93 грн.

У той же час, як зазначено вище, чинним законодавством передбачено спеціальну процедуру стягнення з платника податків податкового боргу, а саме шляхом звернення стягнення на його активи.

У зв’язку з цим згідно зі ст. 8 цього Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Відповідно до ст.9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Позивачем з огляду на приписи п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказано на які саме активи відповідача має бути звернуто стягнення, крім того, викладено позовну вимогу без дотримання правил, викладених у п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" та п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивачем не надано доказів проведення заходів з розшуку таких активів та його результатів.

Таким чином судом встановлено, що позивач не виконав вимог вищезазначених статей, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що невірно обраний позивачем спосіб реалізації наданої йому компетенції, однак, не може позбавляти платника податків (борів) своєчасно вносити їх до відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі, як суб’єкт владних повноважень, частково виконав покладений на нього обов’язку щодо доказування, а саме обґрунтував наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва задовольнити частково.

Звернути стягнення на активи Товариства з обмеженою відповідальністю “Росичі інвест” (ЄДРПО 36438811), з метою погашення податкового боргу з земельного податку за період: квітень - грудень 2009 р., січень 2010 р. в сумі 985 296,93 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій