Ухвала суду № 97636262, 10.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

6/754/490/21

Справа № 754/10054/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2021 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судових засідань Микитюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», попередній стягувач: ТОВ «ФК «Інвест Хаус», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача на його правонаступника, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», попередній стягувач: ТОВ «ФК «Інвест Хаус», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача на його правонаступника у справі № 754/10054/14-ц.

Сторони та учасники судового провадження в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Деснянського суду м. Києва від 27.11.2014 було задоволено позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 240 698, 71 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 406, 99 грн.

На виконання вищевказаного рішення, судом були видані виконавчі листи по справі № 754/10054/14-ц.

Ухвалою судді від 23.03.2020 було замінено стягувача з ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Інвест Хаус" у справі № 754/10054/14-ц.

Згідно копії витягу наданого заявником, на виконанні Деснянського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 49883169 відносно ОСОБА_1

05.11.2020 року між ТОВ "ФК "Інвест Хус" та ТОВ «ФК «Форт», було укладено Договір про відступлення прав вимоги № б/н, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 49.4.1/15/07-А від 06.04.2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Форт».

Заявником 06.11.2020 сплачено вказану грошову суму на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус», у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 333 від 06.11.2020 року.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Форт» є правонаступником прав та обов`язків по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ФК «Інвест Хаус», в тому числі і до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення «Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторонидозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №5011-33/18786-2012, Постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №327/378/16-ц, Постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №2-н-148/09.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язані в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України від 20 листопада 2013 року, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони стягувача на його правонаступника у справі № 754/10054/14-ц, підлягає задоволенню судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 378, 442 ЦПК України, ст.ст. 11, 512, 514, 515 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», попередній стягувач: ТОВ «ФК «Інвест Хаус», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача на його правонаступника - задовольнити.

Замінити вибулого стягувача ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» ( місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, 16, ЄДРПОУ 42725156) у справі № 754/10054/14-ц.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст ухвали суду виготовлено 14.06.2021.

Суддя: