Постанова № 9763607, 25.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-16284/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

за участю:

секретаря

судового засіданні Кузьменкової С.П.,

- представника Київського міського центру зайнятості Головань Л.Ю.,

- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу

за позовною заявою Київського міського центру зайнятості

доОСОБА_3

простягнення коштів у розмірі 2832грн., ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, відповідач) про стягнення коштів у розмірі 2832грн.

В судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали. В обґрунтування позову зазначили, що за час перебування ОСОБА_3 на обліку в центрі зайнятості йому була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 2832грн.

Проте, перевіркою було виявлено, що під час перебування на обліку в Святошинському районному центрі зайнятості відповідач отримував дохід від діяльності в акціонерному товаристві закритого типу «САММІТ». Тому, відповідач відносився до зайнятого населення і отримав допомогу обманним шляхом. Своїми діями ОСОБА_3 порушив Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідач позов визнав частково в частині стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в період з 05 листопада 2008 року по 12 листопада 2008 року.

В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що він, дійсно, працював за трудовою угодою в акціонерному товаристві закритого типу «САММІТ», але - лише сім днів.

ОСОБА_3 стверджував, що не навмисно приховував означений факт, оскільки хворів та не міг повідомити позивача про працевлаштування. Крім того, не був впевнений, що в майбутньому обране місце роботи його буде влаштовувати. Вважає, що в його діях відсутні умисел та зловживання своїми обовязками. Просив врахувати його скрутне матеріальне становище.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 25 травня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, 18 вересня 2008 року ОСОБА_3 зареєструвався як такий, що шукає роботу у Святошинському районному центрі зайнятості, який є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості.

25 вересня 2008 року відповідачем подано заяву з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказом Святошинського районного центру зайнятості від 25 вересня 2008 року за №7317-187 ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

25 вересня 2008 року відповідачем подано заяву про направлення його на курси підвищення кваліфікації в Міжгалузевому інституті управління за спеціальністю «Основи компютерної технології обробки інформації», а 25 вересня 2008 року між Святошинським районним центром зайнятості та відповідачем укладено договір №458 щодо навчання останнього за спеціальністю «Основи компютерної технології обробки інформації».

Відповідно до підпунктів «а», «б»пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство"; та інші.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування»від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ (далі Закон України №1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 Закону України №1533-ІІІ передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту пятого частини другої статті 12 Закону №1533-ІІІ, пункту шістнадцятого частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, набрав законної сили 23 березня 2009 року (далі Порядок №60/62).

Відповідно до пункту шостого Порядку №60/62, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 7 Порядку №60/62 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У пункті 9 Порядку №60/62 передбачено, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Наказом Святошинського районного центру зайнятості від 10 серпня 2009 року №10979-150 відповідача знято з обліку у звязку з самостійним працевлаштуванням з 10 серпня 2009 року.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України №1533-ІІІ, від 13 жовтня 2009 року №145 підтверджено факт перебування ОСОБА_3 в трудових відносинах з акціонерним товариством закритого типу «САММІТ». Зазначена інформація ОСОБА_3 не була повідомлена та приховувалася під час перебування на обліку, а тому встановлено факт отримання допомоги по безробіттю обманним шляхом.

23 жовтня 2009 року Святошинським районним центром зайнятості прийнято наказ №30 про повернення ОСОБА_3 суми одержаної допомоги по безробіттю у розмірі 2832грн.

Так, законодавством України, зокрема Законом України №1533-ІІІ, на особу, яка знаходиться на обліку у відповідному центрі зайнятості покладено обовязок своєчасно повідомляти останнього про фактичну зміну її статусу на зайняту особу, що усуває необґрунтоване нарахування та виплату коштів з Держаного бюджету України. Невиконання особами вказаних обовязків передбачає відповідні відповідальність та санкції.

05 листопада 2009 року відповідачем отримано повідомлення Святошинського районного центру зайнятості від 27 жовтня 2009 року про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 2832грн. Проте, як вбачається з пояснень ОСОБА_3 та представників позивача, рішення щодо повернення коштів відповідачем не оскаржувалося.

Суд не враховує посилання ОСОБА_3 про ненавмисне приховування факту працевлаштування та відсутність в його діях умислу і зловживання своїми обовязками, оскільки протягом тривалого перебування на обліку в Святошинському районному центрі зайнятості з 05 листопада 2008 року до 30 червня 2009 року відповідач мав можливість повідомити працівників центру зайнятості про стан зазначених обставини.

Крім того, не мають законодавчого підґрунтя твердження відповідача щодо стягнення з нього допомоги по безробіттю тільки за період з 05 листопада 2008 року по 12 листопада 2008 року, оскільки Законом України №1533-ІІІ встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості обгрунтовні та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; 03164 АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-б; р/р 37179301900001 у Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) 2832грн. 00коп. (дві тисячі вісімсот тридцять дві гривні).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Пісоцька