Постанова № 9763483, 11.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2010 року           15:55           № 2а-3404/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до Публічного акціонерного товариства "КВАЗАР"

простягнення заборгованості у розмірі 17 000 грн 00 коп.

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "КВАЗАР" заборгованості у розмірі 17000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, невиконання відповідачем вимог розпорядженням про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15.06.2009 р. № 489-ДМ призвело до накладення на нього санкції за правопорушення на ринку цінних паперів в розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до ст.121 Конституції України, представництво інтересів держави в суді покладено на органи прокуратури України.

У відповідності до п.6) ч. 2 ст. 20, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Підставною представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Відповідач проти позову заперечував, вважав позовні вимоги позивача необґрунтованими, оскільки був позбавлений можливості виконати рішення про накладенні санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у зв’язку з неотриманням такого рішення, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Публічне акціонерне товариство "КВАЗАР" зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.05.1994 р., код ЄДРПОУ 14314038.

Відповідно до п.1 ст. 3, п. 1 ст. 6 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство –це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями - іменними цінними паперами, які посвідчують майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені діючим законодавством України.

Згідно ст. 47 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка має право розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов’язкові для виконання нормативні акти та приймати відповідні рішення.

Так, Вимогами щодо подання акціонерними товариствами та іншими емітентами іменних цінних паперів інформації про зміну реєстратора власників іменних цінних паперів, затвердженими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 05.06.2006 р. № 305 передбачено, що акціонерні товариства та інші емітенти іменних цінних паперів протягом п’яти робочих днів після дати підписання акта прийому-передачі системи реєстру власників іменних цінних паперів зобов’язані подати (надіслати) до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про зміну реєстратора власників іменних цінних паперів, що складається з титульного аркуша та інформації про зміну реєстратора власників іменних цінних паперів. Повідомлення складається у паперовій та електронній формах, шляхом заповнення українською мовою таблиць та форм, передбачених цими Вимогами.

У зв’язку з невиконанням відповідачем зазначених норм, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було винесене розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15.06.2009 р. № 489-ДМ, яким зобов’язано відповідача у строк до 15.07.2009 р. усунути порушення законодавства про цінні папери та подати до позивача повідомлення про зміну реєстратора власників цінних іменних паперів в паперовій та електронній формах.

Відповідно до п. 14) ст. 8, п. 8) ст. 11, ст. 12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів тягне за собою застосування штрафних санкцій у розмірі від тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи, передбачені зазначеним Законом України, накладаються Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії, начальником відповідного територіального органу або за його письмовим дорученням його заступником після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох робочих днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф. Посадова особа Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 робочих днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи.

На виконання зазначених законодавчих норм, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, 26.08.2009 р. було винесено акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 255-ДМ, яким зафіксовано факт невиконання відповідачем розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 15.06.2009 р. № 489-ДМ.

На підставі акту від 26.08.2009 р. № 255-ДМ було прийняте рішення про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.09.2009 р. № 660-МД, яким на відповідача накладено санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до поданих позивачем реєстрів відправки поштової кореспонденції за 27.08.2009 р. та 18.09.2009 р. акт від 26.08.2009 р. № 255-ДМ та рішення від 26.08.2009 р. №255-ДМ були направлено відповідачу, тому доводи відповідача, викладені в запереченнях на позовну заяву, щодо неотримання зазначених документів, судом до відома не приймаються.

Суд враховує, що відповідач не використав надане йому ч. 2 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" право оскарження в суді рішення позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "КВАЗАР" (код ЄДРПОУ 14314038) на користь Державного бюджету України 17000,00 грн. на рахунок, відкритий в Управлінні Державного казначейства за місцезнаходженням платника, за балансовим рахунком 3111, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій