
Справа № 216/2281/16-ц
Провадження № 2-ві/216/14/21
У Х В А Л А
14 червня 2021 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравець А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - СК «Український страховий стандарт», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - СК «Український страховий стандарт», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (головуючий - суддя Бутенко М.В.).
10 червня 2021 року до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Бутенко М.В. від участі в указаній справі з підстав наявності в заявника сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, оскільки через звернення позивачки до Європейського суду з прав людини з приводу тривалості розгляду цієї справи суддя надавала відповіді на запити Міністерства юстиції України, що підтверджено відповідним листом міністерства за підписом заступника Міністра Коломієць В. та самою суддею Бутенко М.В. під час судового засідання 11 березня 2021 року, яке фіксувалось технічним засобом. Крім того, у судовому засіданні 13 травня 2021 року, на думку заявника, представник позивачки – адвокат Горін О.О. дозволяв собі некоректну поведінку та образливі висловлювання, у тому числі в бік суду, який жодним чином не відреагував на такі дії та не притягнув останнього до передбаченої законом відповідальності, що може свідчити про можливу залежність суду від сторони позивача або наявність тиску останньої на суд.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Бутенко М.В. в указаній справі визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.
Вивчивши заяву про відвід судді та ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно із ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Таким чином, зазначена норма процесуального закону не передбачає участі сторін при вирішенні питання про відвід судді, а необхідність повідомлення учасників справи про судовий розгляд заявленого відводу вирішується судом на власний розсуд залежно від конкретних обставин справи.
З огляду на наведені положення закону та обставини цієї справи суд не вбачає необхідності в обов`язковій участі представника відповідача при вирішенні заявленого ним відводу, тому порушене останнім питання вирішується судом без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявленого відводу, суд виходить з такого.
За матеріалами справи судом установлено, що ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2021 року (суддя Кузнецов Р.О.) у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 від 19 березня 2021 року про відвід судді Бутенко М.В. в указаній справі було відмовлено. Підставою для відводу судді заявником було зазначено обставини звернення позивачки ОСОБА_3 до Європейського суду з прав людини стосовно порушення її права на справедливий суд під час розгляду цієї справи, внаслідок чого суддя Бутенко М.В. змушена звітувати перед Міністерством юстиції України про стан розгляду даної справи.
Крім того, ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2021 року (суддя Бутенко М.В.) у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 від 29 березня 2021 року про відвід судді Бутенко М.В. в указаній справі також було відмовлено. При цьому повторно заявлений відвід судді було мотивовано заявником аналогічними обставинами звернення позивачки ОСОБА_3 до Європейського суду з прав людини з приводу розгляду цієї справи.
Разом з тим ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 травня 2021 року (суддя Онопченко Ю.В.) заяву представника відповідача ОСОБА_2 від 20 травня 2021 року про відвід судді Бутенко М.В. в указаній справі було залишено без розгляду як заявлену з підстав, розглянутих раніше, оскільки заявником втретє було наведено ті самі обставини звернення позивачки ОСОБА_3 до Європейського суду з прав людини, які до цього вже двічі були предметом розгляду по суті як судом, який розглядає справу, так і іншим складом суду.
Водночас за змістом цієї (четвертої) заяви про відвід судді підставою для відводу заявник зазначає підтвердження листом Міністерства юстиції України та самою суддею Бутенко М.В. факту звернення позивачки ОСОБА_3 до Європейського суду з прав людини щодо порушення її права на справедливий суд у цій справі, у зв`язку з чим суддя надавала письмові відповіді на запити Міністерства юстиції України стосовно стану розгляду даної справи. На думку заявника, під час попередніх розглядів заявлених ним відводів судді ОСОБА_4 такі обставини впливу на незалежність і самостійність останньої залишились поза увагою суду.
Крім того, новою підставою для відводу судді заявник вважає обставини щодо некоректної, на його думку, поведінки представника позивачки ОСОБА_5 під час судового засідання 13 травня 2021 року та відсутність жодної реакції на це з боку судді й не притягнення вказаного представника до передбаченої законом відповідальності, що може свідчити про можливу залежність суду від сторони позивача або наявність тиску останньої на суд.
Надаючи оцінку обґрунтованості цієї заяви про відвід, суд зважає на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 3 ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Разом з тим ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Так, у матеріалах попередньо заявленого представником відповідача ОСОБА_2 відводу (заява від 29 березня 2021 року) міститься копія листа Міністерства юстиції України від 16 березня 2021 року № 11339/7091-33-21/5.3.2 за підписом заступниці Міністра з питань європейської інтеграції Валерії Коломієць, яким заявника повідомлено про те, що Уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини отримано від Європейського суду справу «Лузан проти України» за заявою ОСОБА_3 , яку Європейський суд розглядає за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з надмірною тривалістю цивільного провадження за її позовом у даній справі та ст. 13 Конвенції у зв`зку з відсутністю національних засобів юридичного захисту через це. Також у вказаному листі зазначено про звернення Уповноваженого у справах ЄСПЛ до свого регіонального представника в Південно-Східному управлінні Міністерства юстиції України для отримання матеріалів, необхідних для формування позиції Уряду в цій справі.
Проаналізувавши встановлені обставини, суд вважає, що сама по собі наявність наведених вище обставин автоматично не свідчить про існування небезсторонності судді чи її упередженості щодо однієї зі сторін у справі та неможливість у зв`язку з цим ухвалення неупередженого рішення в справі.
При цьому в заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею такої поведінки, яка б могла свідчити про необ`єктивність судді в цій справі й викликати в заявника обґрунтовані побоювання про існування в судді можливого упередження стосовно певного учасника справи та ймовірну нездатність ухвалення суддею об`єктивного рішення в справі.
Водночас аргументи заявника щодо дій чи бездіяльності головуючого в ході судового засідання 13 травня 2021 року фактично свідчать про незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді, що в розумінні вказаних імперативних вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Крім того, ч. 3 ст. 214 ЦПК України передбачено, що у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
З огляду на наведене доводи, якими представник відповідача мотивує свою чергову заяву про відвід, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді та не свідчать про порушення нею гарантій неупередженості.
При цьому суд також бере до уваги й безпосередню позицію судді, висловлену нею в своїй ухвалі від 10 червня 2021 року про необґрунтованість заявленого відводу.
Разом з тим інших підстав, визначених цивільним процесуальним законом для відводу судді, та обставин, які можуть свідчити про особисту упередженість (небезсторонність) судді Бутенко М.В. або її необ`єктивність, що може негативно вплинути на розгляд вказаної справи, заявником у своїй заяві не вказано, а судом під час розгляду зазначеної заяви таких підстав не встановлено.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що викладені в заяві доводи про існування підстав для відводу судді є неспроможними й надуманими, оскільки такі припущення заявника не знайшли свого об`єктивного підтвердження, у зв`язку з чим підстави для задоволення вчетверте заявленого представником відповідача ОСОБА_2 відводу судді Бутенко М.В. відсутні.
Водночас суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 2 ст. 2 ЦПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України), яка також знайшла своє відображення в ч. 1 ст. 44 ЦПК України.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Такий правовий висновок щодо застосування норми ч. 1 ст. 44 ЦПК України висловлений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 438/350/17 та від 11 вересня 2020 року у справі № 530/1701/16-ц.
Згідно із ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
При цьому наведений у вказаній нормі перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14).
Разом з тим ч. 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Зважаючи на наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд звертає увагу представника відповідача ОСОБА_2 на неприпустимість зловживання процесуальними правами та обов`язок суду в протилежному випадку застосувати заходи процесуального примусу, передбачені ст. 144 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Онопченко
Судове рішення № 97629481, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 14.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 216/2281/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: