Рішення № 97624027, 14.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5989/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «БАСТІОН» (вул. Варненська, 27, корпус Б, м. Одеса, 65070) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «БАСТІОН» (далі - ТОВ «БК «БАСТІОН») з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення №5412/15-32-07-02 від 11.03.2021 року про зменшення суми від`ємного значення по податку на додану вартість на 164700,00 грн.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються прийняті на підставі Акту № 10/15-32-07-02-15/37811845 від 06.01.2021р «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК «Бастіон» (код ЄДРПОУ 37811845) щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах» (надалі - Акт перевірки) та з урахуванням відповіді на заперечення №1329/КПР/15-32-07-02-07 від 03.03.2021 року.

Позивач не погоджується з висновками Акту та вказує, що фактичними підставами винесеного податкового повідомлення - рішення від 11.03.2021р №5412/15-32-07-02 згідно з вказаним Актом є висновок службових осіб про нереальність господарської операції між ТОВ «БК «Бастіон» та ТОВ «Торгова Фірма Сатурн», що відбулась в жовтні 2020 року; про оформлення взаємовідносин ТОВ «БК «Бастіон» з ризикованими контрагентами.

Позивач стверджує, що державні інспектори за наявності фактичних доказів, але виходячи виключно з своїх міркувань та припущень, зробили висновок про неможливість підтвердження отримання шпунту ТОВ «БК «Бастіон» від ТОВ «Торгова Фірма Сатурн».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов`язковою ознакою господарської операції є вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Між ТОВ «БК «Бастіон» та ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» укладено Договір поставки №2/10-20 від 02.10.2020р та Специфікацію №1 від 02.10.2020р до Договору поставки №2/10-20 від 02.10.2020р за якими погоджено поставку товару - «Шпунт GU 16-400L-9» на суму 823 500,00 грн з ПДВ. Поставка товару здійснюється на умовах EXW «Інкотермс 2010 р.» місце поставки - склад Продавця, що фактично означає самовивіз товару Покупцем (ТОВ «БК «Бастіон») зі складу Продавця (ТОВ «Торгова Фірма Сатурн»), що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, 127.

09.10.2020 року ТОВ «БК «Бастіон» використовуючи власний вантажний транспорт, під керуванням водіїв - працівників ТОВ, яким оформлене відрядження, за наявними товаро - транспортними накладними №Р2, №РЗ від 09.10.2020 року, здійснили перевезення товару - «Шпунт GU 16-400L-9» у кількості 30,5 т, згідно видаткової накладної №2 від 09.10.2020 року, з розвантаженням за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана.

Позивач вказує, що «Шпунт» - використовується для укріплення укосів траншей і котлованів та запобігання обвалів (зсувів) перезволоженого грунту. Цей товар - «Шпунт GU 16-400L-9» (УКТ ЗЕД: 7301) закупався ТОВ «БК «Бастіон» в межах реалізації проекту «Будівництва ділянки дороги другої черги Південного обходу м. Дніпра від межі м. Дніпра до проїзної частини залізобетонного шляхопроводу через вул. Мільмана (45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» у відповідності до договору субпідряду №2909/2020-С від 29.09.2020 року укладеного між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (Генпідрядник) та ТОВ «БК «Бастіон» (Субпідрядник).

Згідно Акту №66/20 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (КБ-2в) до Договору субпідряду X» 2909/2020-С від 29.09.2020р, Генпідрядником прийнято виконання будівельних робіт у Субпідрядника зокрема з визначенням прийняття «Профілів для шпунтових паль GU 16-400» у кількості 59,91 т.

Всі господарські операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку відповідно до наявних первинних документів.

Також позивач зазначив, що він діяв з належною обачністю при виборі постачальника на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом (Постанова ВСУ від 27.03.2018р у справі №826/1588/13-а).

ТОВ «БК «Бастіон» здійснено перевірку контрагента у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Реєстрі платників ПДВ за даними яких можливо дійти висновку, що ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» належним чином зареєстрована юридична особа в Україні, не знаходиться в стадії припинення, виконавчі провадження відсутні та є платником ПДВ з 01.12.2019 року.

Перевірка контрагента за реєстром платників ПДВ показала, що ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» зареєстровано платником ПДВ від 01.12.2019 р. ІПН 433087705813.

При укладанні договору між ТОВ «БК «Бастіон» (у якості Покупця) та ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» (у якості Постачальника), Постачальником надано: Виписку з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 22.10.2020р №249818688045; Опис від 20.10.2020р до реєстраційної справи № 127401856878; Наказ №17/09/2020 від 17.09.2020р про призначення на посаду директора; Рішення №19/10/2020р від 19.10.2020р; рішення засновника від 24.10.2019р; Договір купівлі-продажу №15/09/2020 від 15.09.2019р; Акт приймання-передачі частки Статутного складеного капіталу від 15.09.2020р; картка РНОКПП директора; паспорт директора.

Отже, встановити ризикованість ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» на підставі доступних, відкритих державних реєстрів, ТОВ «БК «Бастіон» не має можливості.

Натомість, посилання відповідача на бази даних податкових органів не є належними доказами, що підтверджують факт порушення норм ПК України. Чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування. Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку.

Акт перевірки та лист №1329/КПР/15-32-07-02-07 від 03.03.2021р «Про розгляд заперечень» не містить жодної інформації про проведення контролюючим органом зустрічних звірок/перевірок, ТОВ «Торгова Фірма Сатурн», та не підтвердження, саме за їх результатами, операцій з ТОВ «БК «БАСТІОН».

Позивач звертає увагу на те, що за висновками ВС, що відображені в Постанові від 12.06.2018р у справі №826/16272/13-а, оформлення акту з зазначенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

ВС у справі №811/2154/13-а у постанові від 27.02.2018 року вказав: «будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними».

За таких умов, оскільки ГУ ДПС в Одеській області не досліджувало господарську діяльність ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» та інших підприємств по ланцюгу постачання, під час податкових перевірок, не аналізувало первинні документи та данні бухгалтерського обліку цих товариств, то відповідно контролюючий орган не має права робити будь-які висновки про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання товарів.

Крім того, згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Враховуючи, що згідно даних ЄРПН, податкова накладна №208 від 09.10.2020 р., складена постачальником ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» в адресу ТОВ «БК «Бастіон», була безперешкодно зареєстрована в ЄРПН, висновки Акту перевірки - неправомірними, безпідставними і такими, що протирічать положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на практику Європейського суду з прав людини (справи «Щокін проти України», «Булвес АД проти Болгарії») щодо презумпції правомірності рішень платника податку, правила індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

З огляду на вищенаведене, ТОВ «БК «Бастіон», як добросовісний платник податків, здійснивши реальну господарську операцію щодо купівлі певного товару у контрагента - постачальника, що підтверджується всіма необхідними документи, в т.ч. первинними бухгалтерськими документами, не має нести відповідальності, виходячи виключно з хибних припущень службових осіб контролюючого органу, за дії інших контрагентів щодо ланцюгу постачання про що зазначено в Акті перевірки та листі №1329/КПР/15-32-07-02-07 від 03.03.2021р «Про розгляд заперечень».

Позивач стверджує, що ним не порушено норм податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16.04.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження по справі відкрите, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, вважав податкове повідомлення-рішення правомірним, прийнятим у відповідності до вимог законодавства, не погоджується з доводами позивача.

Представник відповідача у відзиві на позов навів зміст акту перевірки, на підставі висновків якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а також норми законодавства.

Представник відповідача в обґрунтування своїх доводів навів інформацію відносно контрагентів позивача, аналіз даних ЄРПН щодо ланцюга постачання товару - «Шпунт GU 16-400L-9», нарощування ціни на товар.

Представник відповідача вказує, що проведеним аналізом ланцюгів постачання шпунту GUI6-400 L-9 встановлено виписку та реєстрацію податкових накладних в той же день(або з мінімальною різницею днів). За цей час не можливо придбати та перевести дану продукцію(шпунт GUI6-400 L-9) у зв`язку з територіальною віддаленістю підприємства по ланцюгу постачання товарів.

На думку представника відповідача, господарські операції між ТОВ «БК «БАСТІОН»» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА САТУРН» не підтверджуються стосовно реальності здійснених операцій.

Отже, не можливо підтвердити фактичне отримання шпунту від ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА САТУРН».

Характер відтворюваних операцій купівлі товарів мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства та його контрагентів за періоди здійснення відповідних операцій, а відтак призводять до штучного формування податкового кредиту у ТОВ «БК «БАСТІОН»».

Таким чином, вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПКУ вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності, як наслідок включення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є неправомірним.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «БАСТІОН» зареєстровано 04.08.2011 року, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 05.08.2011 року, є платником ПДВ з 03.03.2012 року.

На підставі наказу від 17.12.2020 року №6413-п з 22.12.2020 по 29.12.2020 року ГУ ДПС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №10/15-32-07-02-15/37811845 від 06.01.2021р «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК «Бастіон» (код ЄДРПОУ 37811845) щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах».

Згідно з висновком Акту №10/15-32-07-02-15/37811845 від 06.01.2021 р. ТОВ «БК «БАСТІОН» порушено п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПКУ, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ від 24.05.1995 року №88, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 164700грн (а.с.12-20).

Позивач не погодившись з висновками Акту перевірки подав заперечення на Акт, за результатами розгляду яких (відповідь на заперечення №1329/КПР/15-32-07-02-07 від 03.03.2021 року) висновок Акту перевірки залишений без змін (а.с.21-30).

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області 11.03.2021 року прийняло податкове повідомлення-рішення форми «В4» №5412/15-32-07-02 про зменшення суми від`ємного значення по податку на додану вартість на 164700грн по декларації №9302688238 від 16.11.2020 року за звітний період жовтень 2020 року (а.с.11).

Позивач оскаржив податкове повідомлення – рішення до суду.

У висновку Акту перевірки щодо підстав прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «МЕРІГРЕЙН» п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПКУ, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1,п.2.4,п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ від 24.05.1995 року №88, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на суму 164700грн.

Пунктом 44.1 ст.44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;- дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких податкових накладних.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наводить в якому значенні вживаються в законі терміни, зокрема:

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною 2 ст.9 Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:назву документа (форми);дату складання;назву підприємства, від імені якого складено документ;зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні положення наведені у п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (п.2.1);

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (п.2.4).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п.2.7).

Дослідивши акт перевірки, надані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги частині визнання підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з Актом перевірки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був висновок перевіряючих про нереальністю господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Торгова Фірма Сатурн», при цьому в Акті перевірки не заперечується наявність договору з вказаним контрагентом, а також не заперечується наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Судом встановлено, що «БК «Бастіон» під час здійснення господарської діяльності укладало договір поставки №2/10-20 від 02.10.2020 р. та Специфікацію №1 від 02.10.2020 р до Договору поставки №2/10-20 від 02.10.2020 р. на постачання товару - «Шпунт GU 16-400L-9» на суму 823 500,00 грн з ПДВ т на умовах EXW «Інкотермс 2010 р.» місце поставки - склад Продавця, що фактично означає самовивіз товару Покупцем (ТОВ «БК «Бастіон») зі складу Продавця (ТОВ «Торгова Фірма Сатурн»), що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, 127.

09.10.2020 року ТОВ «БК «Бастіон» використовуючи власний транспорт, (автомобіль DAF д/н НОМЕР_1 з причепом д/н НОМЕР_2 , водій: ОСОБА_1 ; автомобіль МАЗ д/н НОМЕР_3 з причепом д/н НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 ) за наявними товаро - транспортними накладними № Р2, № РЗ від 09.10.2020 року, здійснили перевезення товару - «Шпунт GU 16-400L-9» у кількості 30,5 т, згідно видаткової накладної № 2 від 09.10.2020 року, з розвантаженням за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана.

Водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є працівниками ТОВ «БК «Бастіон» та відповідно до наказу №Д-З/В від 08.10.2020р про відрядження ОСОБА_2 , ОСОБА_1 були відряджені для виконання робіт на об`єкті «Будівництва ділянки дороги другої черги Південного обходу м. Дніпра від межі м. Дніпра до проїзної частини залізобетонного шляхопроводу через вул. Мільмана» (а.с.79-86)

Здійснення господарської операції підтверджується видатковими та податковими накладними, ТТН (а.с.63-68).

Отримання та перевезення товару власним транспортом позивача підтверджується також накладної на відпуск товарів №41ПТ-5087/20-9107850248 від 08.10.2020р та акту приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання №41ПТ-5087/20-9107850248 від 08.10.2020р, накладної на відпуск товарів №41ПТ-5087/20-9108023723 від 12.10.2020 р. та акту приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання №41ПТ-5087/20-9108023723 від 12.10.2020р , згідно з якими ТОВ «БК «Бастіон» придбав у ТОВ «ОККО-Бізнес Партнер» дизельного пального в кількості 1450л для подальшого його використання у господарський діяльності. Вказане підтверджується Актами прийому - передачі бланків-дозволів від ТОВ «ОККО-Бізнес Партнер» до ТОВ «БК «Бастіон» (08.01.2020р, 12.10.2020р) та акти приймання передачі паливних талонів (бланків-дозволів) від ТОВ «БК «Бастіон» до ОСОБА_2 та до ОСОБА_1 (08.01.2020 р., 12.10.2020 р.).

Придбаний товар «Шпунт GU 16-400L-9» (УКТ ЗЕД: 7301) використаний позивачем у господарської діяльності в межах реалізації проекту «Будівництва ділянки дороги другої черги Південного обходу м. Дніпра від межі м. Дніпра до проїзної частини залізобетонного шляхопроводу через вул. Мільмана (45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» у відповідності до договору субпідряду №2909/2020-С від 29.09.2020 року укладеного між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (Генпідрядник) та ТОВ «БК «Бастіон» (Субпідрядник) (а.с.41-62).

Згідно з Актом перевірки перевіряючим були надані всі первинні документи щодо здійснення вказаних господарських операцій, які досліджені контролюючим органом. В акті не заперечується, що вказані господарські операції відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, суми ПДВ включено до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2020 року.

Проте перевіряючи в Акті перевірки стверджують про нереальність здійснення операцій з ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» з посиланням на аналіз ЄРПН щодо ланцюга поставки вказаного товару, якій показав нарощування ціни по ланцюгу постачання та обрів ланцюга, в результаті чого встановити погодження товару є неможливим.

Проте така позиція перевіряючих не відповідає положенням законодавства.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1,8 цього Закону бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з актом перевірки умови вказаних договорів, а також первинні документи на їх виконання досліджувались перевіряючими, жодних застережень до їх складання не зазначено.

Таким чином, твердження перевіряючих в Акті перевірки про нереальність здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом ґрунтуються лише на наявної в базах контролюючого органу інформації відносно цих контрагентів та припущеннях контролюючого органу.

Суд вважає твердження про нереальність господарських операцій неспроможним, оскільки стосується фактично господарської діяльності контрагента позивача, первинних документів якого позивач не зобов`язаний мати, та не зобов`язаний будь-яким чином контролювати діяльність контрагента. Для позивача є важливим виконання господарських зобов`язань за договором укладеним з контрагентом для виконання своїх господарських зобов`язань перед іншими контрагентами.

При цьому позивач діяв з досить обачливо, перевіривши наявну інформацію відносно контрагента, перевіривши, що ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» є належним чином зареєстрованою юридичною особою, зареєстрованим платником ПДВ, надані копії документів щодо засновника та керівника підприємства.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі №825/1391/17 господарські операції повинні бути дослідженні у сукупності всіх документів, які дозволяють встановити реальність господарських операцій. Верховний Суд зазначив, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Окрім того, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Також суд вважає необґрунтованим посилання в Акті перевірки як на підставу висновків про нереальність господарських операцій на податкову інформацію інформаційних баз контролюючого органу.

Акт перевірки відносно позивача свідчить про те, що його контрагент не перевірявся, тобто не зазначено порушення ним податкового законодавства у встановленому порядку. Посилання на порушення податкового законодавства платником податків без проведення перевірки в установленому законом порядку їх господарської діяльності не відповідає вимогам ПКУ, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі - Порядок №727).

На думку суду, вказані відомості не можуть бути прийняті до уваги як такі, що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки інформація, на яку посилаються перевіряючі не свідчить жодним чином про порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Суд вважає, що первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентом ТОВ «Торгова Фірма Сатурн» підтверджують здійснення господарської операції, яка відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

Саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям з вказаними контрагентами не допустив та надав всі документи, які свідчать про здійснення вказаних господарських операцій.

При цьому у відповідності до положень ч.5 ст.242 КАС України, згідно з якими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд враховує правові висновки Верховного Суду.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 року у справі №810/4287/16 вказав, що контролюючим органом всупереч вимог ст.71 КАС України (у редакції до 15.12.2017) та ст.77 КАС України (у редакції після 15.12.2017) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів підряду, укладених позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність фактів, які встановлені судами, однак не враховані під час прийняття рішень, та свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору ст.70 КАС України, частиною четвертою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Аналогічна норма закріплена ч.2 ст.74 КАС України.

Крім того, відповідач у відзиві не спростував твердження позивача, про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН його контрагента ТОВ «Торгова Фірма Сатурн», на підставі яких сформований податковий кредит, що у відповідності до ст.201 ПКУ податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного суд вважає, що з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 2470,50грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «БАСТІОН» (вул. Варненська, 27, корпус Б, м. Одеса, 65070, код ЄДРПОУ 37811845) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044 код ЄДРПОУ ВП;44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.03.2021 року форми «В4» №5412/15-32-07-02 про зменшення суми від`ємного значення по податку на додану вартість на 164700,00грн по декларації №9302688238 від 16.11.2020 року за звітний період жовтень 2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «БАСТІОН» судові витрати у сумі 2470,50грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва