Рішення № 97622216, 11.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 р. Справа№200/3043/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22.03.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59), у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017502412 від 27 лютого 2021 року на загальну суму 19574,32 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 31.01.2008 року він був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець за № 22410000000000408. Згідно даних реєстру з 05.02.2019 року він припинив свою підприємницьку діяльність. Зазначив, що фактично він не працював з лютого 2013 року та згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року по справі № 805/5459/14 припинив свою підприємницьку діяльність.

10.03.2021 року він, вже не будучи фізичною особою-підприємцем, отримав поштою рішення Добропільського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017502412 від 27 лютого 2021 року на загальну суму 19574,32 грн. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що до нього застосовано штраф у розмірі 3264,93 грн. за період з 10.02.2018 року по 17.02.2021 року та нараховано пеню у розмірі 16309,39 грн.

Посилається на поширення на нього пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в частині звільнення від обов`язків платника єдиного внеску. Крім того зазначає, що згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року по справі № 805/5459/14 припинив свою підприємницьку діяльність, тому будь-які донарахування відповідачем будь-яких податків з цього моменту є безпідставними.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 21.04.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

15.04.2021 року відповідач засобами електронного зв`язку надав відзив на позовну заяву, з якого слідує наступне. Платник єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_1 згідно інформаційної системи ДПС України був зареєстрований як фізична особа - підприємець 01.02.2008 року у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, ДПІ (Добропільський район). До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних - осіб підприємців 05.02.2019 року внесено запис про державну реєстрацію припинення (за принципом мовчазної згоди) підприємницької діяльності (стан 11 - припинено, але не знято з обліку). В період з 01.02.2008 року по 05.02.2019 року ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування.

Згідно даних ІТС «Податковий блок» по особовому рахунку було автоматично нараховано єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2017 року по 31.01.2019 року у наступних розмірах:

09.02.2018 - 8448 грн. (704 грн. х 12 місяців - 2017 рік);

19.04.2018 - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 місяці - І квартал 2018 року);

19.07.2018 - 2457,18 (819,06 грн. х 3 місяці - ІІ квартал 2018 року);

19.10.2018 - 2457,18 (819,06 грн. х 3 місяці - ІІІ квартал 2018 року);

21.01.2019 - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 місяці - IV квартал 2018 року).

Станом на 31.01.2019 року в Інтегрованій картці платника обліковувалась недоїмка з єдиного соціального внеску на загальну суму 18276,72 грн. В період з 03.04.2020 року по 17.02.2021 року в ІКП платника наявна сплата недоїмки на загальну суму 16324,62 грн. Станом на 31.03.2021 року загальна заборгованість - 21526,42 грн. На підставі частини десятої та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 03.03.2021 року за № 8530900109839 поштою направлено рішення № 0017502412 від 27 лютого 2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке було отримано 10.03.2021 року.

Згідно даних ІТС «Податковий блок» позивач не був знятий з обліку, тому повинен нести відповідальність, як суб`єкт господарської діяльності.

Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27.02.2021 року №0017502412 до позивача винесене на підставі діючого законодавства.

З 30.04.2021 року по 17.05.2021 року включно та з 28.05.2021 року по 01.06.2021 року включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці. З 07.06.2021 року по 10.06.2021 року включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував на лікарняному. Справа розглядається у розумний після виходу судді з лікарняного.

Дослідивши подані сторонами докази суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з 01.02.2008 року був зареєстрований як фізична особа – підприємець, знаходився на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області, ДПІ (Добропільський район).

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187) є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року у справі № 805/5459/14 підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - припинено.

До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних - осіб підприємців 05.02.2019 року внесено запис про державну реєстрацію припинення позивачем підприємницької діяльності (підстава – власне рішення).

27.02.2021 року відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017502412, яким, на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», до позивача застосований штраф у розмірі 3264,93 грн. та нарахована пеня у розмірі 16309,39 грн.

З розрахунку штрафних санкцій до спірного рішення випливає, що штрафні санкції виникли у з зв`язку з несплатою позивачем єдиного соціального внеску з 01.01.2017 року по 31.01.2019 року.

Оскаржуване рішення отримане позивачем 10.03.2021 року, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті.

З роздруківки з інтегрованої картки платника податків - позивача випливає, що недоїмка у позивача виникла з 01.01.2017 року по 31.01.2019 року в загальному розмірі 18276,72 грн. В період з 03.04.2020 року по 17.02.2021 року в ІКП платника наявна сплата недоїмки на загальну суму 16324,62 грн.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування фінансових санкцій до платника єдиного внеску, який перебував на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами абзаців першого та другого ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом другим ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014, у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Отже, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подання окремих заяв про звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, сертифікатів тощо Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не вимагається.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» мав посилання на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тільки в частині визначення органів доходів і зборів, на обліку в яких платники єдиного внеску (у межах спірних правовідносин) звільнюються від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій. Тому, на спірні в межах цієї справи правовідносини не поширюється дія ст.10 «Підтвердження обставин непереборної сили» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиною умовою для звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій визначає факт перебування на обліку в певному органі доходів і зборів, а не настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не розповсюджується на правовідносини щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та щодо відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що подання заяви щодо звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов`язків. Проте, положення абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, - є імперативним приписом щодо всіх платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі № 2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено село Володимирівка Добропільського району Донецької області.

Дія вказаного Розпорядження зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено село Володимирівка Добропільського району Донецької області.

Отже, позивач є платником єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та який на момент виникнення заборгованості з єдиного внеску перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а зміни безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону - не були внесені.

Тобто, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невід`ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а сам пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008р. справа №2-1/2008.

Оскільки на момент прийняття спірної вимоги п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію після 01.01.2016.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що до позивача не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов`язків платника єдиного внеску у спірний в цій справі період.

Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинність 13.02.2020, виключено пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI.

Отже, відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов`язків платника єдиного внеску можуть застосовуватися тільки за невиконання позивачем таких обов`язків після 13.02.2020 (за відсутності інших законодавчих підстав для звільнення від відповідальності).

Заборгованість з єдиного внеску виникла у позивача під час дії п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Усупереч наведеним приписам відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції за невиконання позивачем обов`язків платника єдиного внески в період, коли він звільнявся від відповідальності за невиконання цих обов`язків.

Відтак, оскільки оскаржуваним рішенням порушується право позивача на звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання під час дії п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язків платника єдиного внеску, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги наведені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача, оскільки вони не містять аргументів по суті підстав позову. Зокрема, щодо підстав звільнення від санкцій в силу Закону № 1669 та втрати позивачем статусу платника ЄСВ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017502412 від 27 лютого 2021 року на загальну суму 19574,32 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн. Враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017502412 від 27 лютого 2021 року на загальну суму 19574,32 грн. – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017502412 від 27 лютого 2021 року на загальну суму 19574,32 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 44070187, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення прийнято та підписано 11 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.