Постанова № 9761549, 04.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1545/10/2370 04.06.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-Гайдаш В.А.

при секретарі-Пальонній Т.В.,

з участю сторін: представника позивача не зявився, представника відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шполянському районі Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю.

Представник позивача в судове засідання не зявився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач у судове засідання не зявився, свого представника не направив, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.11.2002 р. у Шполянській райдержадміністрації за номером 832, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач взятий на облік як платник податків у державній податковій інспекції у Шполянському районі Черкаської області 19.11.2002 р., про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 12.04.2002 р. № 4794/29-040.

Згідно п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ із змінами та доповненнями встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із Законом України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 14 вищевказаного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і на нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.

Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 26.12.2005 р. заключив з Шполянською районною державною адміністрацією угоду про зміну договору оренди земельної ділянки в розмірі 30,99 га, який зареєстрований в Державному реєстрі земель 27.05.2009 р.

Відповідач 26.10.2009 р. подав до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій задекларовано сплату з червня по грудень 1175 грн. 04 коп. орендної плати та 30.01.2009 р. податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій задекларовано сплату щомісяця в розмірі 1043 грн. 69 коп. орендної плати.

Несплачена сума по податкові декларації становить 3436 грн. 22 коп.

Відповідно ст.5 Закону, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону визначає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Державною податковою інспекцією у Шполянському районі Черкаської області було вжито всі передбачені законодавством заходи щодо сплати фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 заборгованості по обовязкових платежах, а саме: вручено першу та другу податкові вимоги від 11.01.2010 р. та від 05.03.2010 р., які вручені відповідно 02.02.2010 р. та 11.03.2010 р., що підтверджуються поштовими відправленнями № 2211114 та № 229026. Крім того, зареєстрована податкова застава 19.02.2010 р. за № 26264273 та прийнято рішення від 12.04.2010 р. № 9 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Шполянському районі Черкаської області (20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Леніна, 16, код ЄДРПОУ 34118033, р/р 35217001004494 у Шполянському віділенні держказначейства, МФО 854018) податковий борг по орендній платі за землю в сумі 3436 (три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 22 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.А. Гайдаш