Рішення № 97613443, 02.06.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1543/21

Провадження №2/442/599/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

02 червня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Хомика А.П.,

за участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про позбавлення батьківських прав, -

встановив :

27.07.2020 позивач звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до відповідача, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що перебувала у шлюбі з відповідачем, у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 . 14.12.2017 шлюб між сторонами розірвано. 22.10.2020 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини згідно якого вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак, згідно відповіді Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 повернено стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з тим, що не відоме місце перебування боржника.

Позивач самостійно піклується про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, готує її до самостійного життя та повністю її утримує. Дочка ОСОБА_3 має спадкове захворювання: вроджена оперована катаракта обох очей, артифакія ОД, афакія, OS, амбліопія високого ступеня та дитині оформлено інвалідність. Протягом 5-ти років відповідач жодного разу не відвідав дитину, не брав участі у її вихованні, не цікавиться успіхами та навчанням дитини, в шкільному закладі, де навчається дитина жодного разу не був та батьківські збори не відвідував. Про захворювання дочки ОСОБА_3 відповідач не знає, оскільки на прийом до сімейного лікаря її не водив. За місцем проживання відповідач дитину не відвідує, по телефоні з нею не спілкується.

23.02.2021 року позивач звернулась до Начальника Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області з заявою про вчинення відповідачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАПУ, а саме, ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків батька, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання дитини.

Тому, оскільки, відповідач без поважних причин не виявляє щодо своєї дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, позивач вважає, що відповідача слід позбавити батьківських прав.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила задовільнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлення про час та місце розгляду справи за останньою відомою судові адресою відповідачем не отримано, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

Представник третьої особи - ОСОБА_5 не заперечив щодо задоволення позову.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 10.05.2014, який 14.12.2017 було розірвано (рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області справа №442/7955/17).

У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області.

22.10.2020 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини по справі №442/6299/20, згідно якого вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого УПС ЗН ДМР, ОСОБА_3 є дитиною інвалідом до 18 років.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету від 16.03.2021 №79, виконавчий комітет вирішив затвердити висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. У принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її харчування, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

На думку суду, надано достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, байдуже ставлення.

За таких встановлених обставин, винної поведінки відповідача та його свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками, враховуючи права та інтереси дитини, суд дійшов до висновку про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків і необхідність позбавлення його батьківських прав відносно дитини.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, звільнити позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07.06.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, ЄДРПОУ: 26307196, юридична адреса: пл.Ринок, 1 м.Дрогобич Львівської області.

Суддя Хомик А.П.