Рішення № 97612228, 11.06.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/387/21

Єдиний унікальний № 742/97/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідько В.М., при секретарі Голушко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури Дятла В.С. в інтересах держави в особі позивача Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

встановив:

У січні 2021 року заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів недоотриманих Прилуцькою міською радою за користування земельною ділянкою.

Свої вимоги аргументує тим, що 06.07.2016 відповідач на підставі укладено договір дарування нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7410700000:04:001:0309 набув право власності на останнє.

З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати кошти за фактичне використання земельної ділянки загальною площею 1607 кв.м.

Натомість відповідач безоплатно користувався земельною ділянкою загальною площею 1607 кв.м., що знаходиться під будівлею за адресою: АДРЕСА_1 , після набуття права власності на нерухоме майно. Крім того, не зважаючи навіть на прийняте міською радою рішення про укладення договору оренди земельної ділянки, тривалий час не вчиняв ніяких дій щодо укладення договору та його державної реєстрації, а відповідно не виконував рішення органу місцевого самоврядування.

Зважаючи, що відповідачем не здійснювалася оплата за користування земельною ділянкою, а отже ним були безпідставно збережені кошти орендної плати від використання земельної ділянки площею 1607 кв.м. позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Прилуцької міської ради Прилуцького району Чернігівської області 106138,36 грн., а також стягнути з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 2102 грн.

Представник прокуратури та представник позивача в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, а також не подав відзиву на позовну заяву і не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать оголошення Прилуцького міськрайонного суду про виклик до суду розміщеного на офіційному веб-сайті судової влади України в мережі Інтернет pr.cn.court.gov.ua, зокрема, відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації.

У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 на підставі укладеного договору дарування нерухомого майна від 06.07.2016 із ОСОБА_2 набув право власності на нежитлову будівлю - пресове відділення, загальною площею 1329,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п. 1 договору дарування, нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 1607 кв.м., кадастровий номер 7410700000:04:001:0309. Відповідно до п. 10 договору дарування обдаровуваному - ОСОБА_2 було роз`яснено зміст ст. ст. 93, 120, 124, 125, 126, 127, 128 ЗК України, ст.. 377 ЦК України про перехід права на земельну ділянку при переході права будівлю і споруду, виникнення права власності та права користування земельною ділянкою, про порядок передачі в оренду та про порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності для обслуговування нежитлової будівлі пресового відділення. У договорі дарування, підписаного відповідачем йому роз`яснено, що відповідно до ЗК України та Перехідних положень до нього громадяни повинні переоформити у встановленому поряд право власності або право оренди на земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі - пресового відділення (а.с.19-20).

Право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 набув 06.07.2016 - згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.21).

Встановлено, що земельна ділянка на якій розташоване нерухоме майно відповідача, у попереднього власника перебувала в оренді, згідно укладеного договору оренди від 01.11.2013 між ОСОБА_2 та Прилуцькою міською радою на земельну ділянку площею 1607 кв. м. з кадастровим номером 7410700000:04:001:0309, зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - 12.11.2013 (а.с.25-26).

В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_2 до Прилуцької міської ради від 12.07.2016 та рішення Прилуцької міської ради № 11 від 28.07.2016 договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 1607 кв.м. з кадастровим номером 7410700000:04:001:0309 припинено. Угода про розірвання договору оренди спільної земельної ділянки укладена 04.08.2016 та цього ж дня дані про припинення оренди внесені до реєстру речових прав на нерухоме майно. Акт приймання - передачі земельної ділянки підписаний сторонами 08.08.2016 (а.с.22-45).

12.07.2016 відповідач звернувся до міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1607 кв.м. Рішенням Прилуцької міської ради № 11 від 28.07.2016 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою (а.с.9).

Згідно інформації Прилуцької міської ради від 18.06.2020 рішення про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:04:001:0309 та зміни в частині площ використання ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 не приймалися (а.с.104).

Таким чином відповідач, по справі після укладення договору дарування нерухомого майна по АДРЕСА_1 та прийнятого на підставі його заяви міською радою рішення № 11 від 28.07.2016 (про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) межі та конфігурацію земельної ділянки не змінював.

17.10.2019 відповідач звернувся до Прилуцької міської ради із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1607 кв. м. з кадастровим номером 7410700000:01:004:0309 для обслуговування нежитлових будівель, які належать йому на праві власності (а.с.15).

Рішенням Прилуцької міської ради № 24 від 26.11.2019 ОСОБА_1 передано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку без зміни меж та цільового призначення площею 1607 кв. м. по АДРЕСА_1 Пунктом 7.1 рішення ОСОБА_2 було зобов`язано оформити договір оренди земельної ділянки з міською радою та провести державну реєстрацію права оренди у тридцятиденний термін з дня ухвалення рішення. Розрахунок орендної плати при укладенні договору оренди землі здійснювати згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Прилуки, затвердженої рішенням міської ради № 1 від 12.07.2013, рішенням міської ради від 03.07.2007 «Про розмір орендної плати за земельні ділянки» із змінами, внесеними рішенням міської ради від 11.04.2008, рішенням міської ради від 26.02.2009 та від 11.04.2008 з послідуючим врахуванням розміру індексу інфляції та внесенням змін в перерахунок орендної плати у разі зміни відсотків від нормативно - грошової оцінки земельних ділянок (а.с.14).

Незважаючи на прийняте міською радою рішення, ОСОБА_2 ухилявся від укладення договору оренди. У зв`язку з цим, міською радою на адресу майбутнього орендаря був направлений рекомендований лист з вимогою оформити договір оренди та реєстрації від 14.01.2020 за № 02-09/215, який повернутий за закінченням терміну зберігання (а.с.104).

Договір оренди спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 між Прилуцькою міською радою та відповідачем укладений 12.03.2020. У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень договір оренди зареєстрований 23.06.2020 (а.с.83-93).

Згідно відповіді Прилуцького управління ГУ ДПС у Чернігівській області від 28.05.2020 станом на дату надання довідки ОСОБА_2 не був платиш орендної плати за землю (а.с.95).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:04:001:0309, вартість земельної ділянки по АДРЕСА_1 станом на 10.06.2020 становить 1 179 296,95 грн. (а.с.96).

Згідно інформації міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуки ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 10.06.2020 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017-2019, а також за 2020 рік становить 1,0 (а.с.97).

Розмір ставки орендної плати за користування земельною ділянкою згідно рішення міської ради від 08.10.2015 № 4 «Про місцеві податки і збори», яким затверджено Перелік запроваджених місцевих податків і зборів, розмірів їх ставок та платників» становить - 3,6% від грошової оцінки землі. Прилуцькою міською радою здійснено розрахунок недоотриманих коштів до місцевого бюджету від використання земельної ділянки відповідачем за період з 01.06.2017 по 31.05.2020 та складає 127 365,82 грн. З урахуванням строків позовної давності з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума недоотриманої орендної плати за період з 01.12.2017 по 31.05.2020 та складає - 106 138,36 грн. (а.с.99-101).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні. За змістом статей122,123,124 ЗК України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18).

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 791ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Судом встановлено, що відповідач з 06.07.2016 року, набув право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , та розташована на земельній ділянці площею 1607 кв.м., яка згідно з частинами 1-4, 9 статті 791 ЗК України є сформованою і якій присвоєно кадастровий номер 7410700000:01:001:0309.

Таким чином з моменту набуття права власності на вище зазначену будівлю до моменту оформлення відповідачем права оренди земельної ділянки (договір оренди укладено 12.03.2020 року), на якій розташований цей об`єкт, останній фактично користувався земельною ділянкою без укладеного договору оренди, та не сплачував за користування нею, а тому недоотриманні Прилуцькою міською радою, яка є власником земельної ділянки, доходи у вигляді орендної плати, які відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе, зобов`язаний повернути власнику земельної ділянки.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

З огляду на вимоги статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" і статей 76, 79, 81 ЦПКУкраїни суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. При цьому відповідач у будь-якому випадку не позбавлений права здійснити і подати до суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Надаючи оцінку розрахунку недоотриманих коштів до місцевого бюджету від використання земельної ділянки відповідачем за період з 01.06.2017 по 31.05.2020, здійсненого Прилуцькою міською радою, суд констатує, що останній здійснено на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7410700000:04:001:0309, відповідно до якого вартість земельної ділянки становить 1179296,95 грн. та із застосуванням ставки орендної плати 3,6%, яка визначена рішенням Прилуцької міської ради, а тому є законним та обґрунтованим.

Таким чином суд зауважує, що в судовому засіданні достовірно встановлено обставини правомірного володіння і використання відповідачем належної йому нежитлової будівлі, що само по собі свідчить про фактичне використання останнім спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав.

Натомість, відповідач належним чином у встановленому законодавством порядку не уклав договору оренди земельної ділянки, а тому недоотримані Прилуцькою міською радою, яка є власником земельної ділянки, доходи у вигляді орендної плати, які відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе за період з 01.06.2017 року по 31.05.2020 року в розмірі 127365,82 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернігівської області 2102,00 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 141, 206, 263, 265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури Дятла В.С. в інтересах держави в особі позивача Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Прилуцької міської ради Чернігівської області (юридична адреса: Чернігівська область, м.Прилуки, вул. Незалежності,82, код ЄДРПОУ 34209057) 106138,36 грн. за наступними реквізитами: р/р UA198999980314080544000025006 одержувач: Прилуцьке УК/м.Прилуки/24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 3420957.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008, банк ДКСУ м. Київ) сплачений судовий збір у сумі 2102,00 гривні.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бездідько