Рішення № 97611597, 27.05.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

27.05.21

Справа № 521/4991/21

Провадження по справі № 2-а/521/76/21

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Роїк Д.Я.

при секретарі судового засідання - Коновалової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Одеської митниці Держмитслужби в якому просив скасувати постанову від 11.03.2021 у справі про порушення митних правил № 0150/50000/21, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 637 713,33 грн.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що жодних неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару в МД № UA500080/2021/001752 ним не зазначалось, код товару, опис та вартість була взята із наданих компанією-контрагентом «TRANS-KONSALT MR LTD» товаросупровідних та комерційних документів, відповідно до попередньо досягнутих домовленостей, а встановлена сума митних платежів 212 571,11 грн., яка стала основою для визначення розміру штрафу, була розрахована з порушенням норм законодавства, базується лише на припущеннях. Склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України передбачає наявність у діях декларанта особливої мети - неправомірне ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Відповідач повинен був дослідити наявність прямого умислу на вчинення вказаного порушення.

Представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, згідно якого останній вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митним кодексом України передбачений обов`язок особи - декларанта задекларувати товари за встановленою формою. Для виконання вимог та обов`язків щодо належного декларування ст. 266 МК України декларанту надано право перед подачею митної декларації здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах. Однак, ОСОБА_1 перед подачею митної декларації до митниці не провів фізичний огляд товару, не переконався щодо точного опису товару та заявив в митній декларації неповні відомості про товар. Таким чином, на думку митниці матеріалами справи про порушення митних правил вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України доведена.

Представник позивача - адвокат Єршов Р.В. надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, справу розглянути за його відсутністі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав на електронну адресу суду клопотання, щодо перенесення розгляду справи через неможливість прибути у судове засідання.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Зважаючи на вказані приписи КАС України, на думку суду відсутні перешкоди щодо розгляду даної адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2021 директором ТОВ «ГРОСБІЗ» (код ЄДРПОУ 43175689) ОСОБА_1 , в якості декларанта, подано до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA500080/2021/001752, а також товаросупровідні і комерційні документи, з метою оформлення у вільне використання (імпорт) товару - «Рис», який прибув з Індії у контейнерах №№ HLXU3284875, BEAU2221991, FCIU3220591, UACU4032282.

Відповідно до митної декларації № UA500080/2021/001752 та товаросупровідних документів, продавцем товару виступає компанія «TRANS-KONSALT MR LTD» (Болгарія), відправником «M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT» (Індія), a покупцем та одержувачем - ТОВ «ГРОСБІЗ».

Згідно з графою 31 митної декларації № UA500080/2021/001752 Позивачем задекларовано товар №1 «Рис повністю обрушений, полірований, пропарений, довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини понад 3, для вживання у їжу, без ГМО, у первинній упаковці по 4 кг, пакований в мішки по 40 кг, вагою нетто - 92000 кг. Дата виробництва - 09.2020. Термін придатності - 08.2022. Виробник - M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT. Торговельна марка - MANDI. Країна виробництва - IN Індія.», код згідно з УКТЗЕД 1006306700 (ставка ввізного мита 5%), вага брутто 93 610 кг, нетто 92 000 кг.

За результатами проведеного 09.02.2021 митного огляду товару у контейнерах №№ HLXU3284875, BEAU2221991, FCIU3220591, UACU4032282 встановлено, що на упаковці товару (мішках) присутній напис «Рис Басматі».

З урахуванням результатів огляду та відповідно до цінової бази даних ЄАІС Держмитслужби, згідно якої митна вартість подібних товарів торгівельної марки «BASMATI» у разі класифікації за кодом УКТ ЗЕД 1006306700 складає не менш як 0,70 доларів США/кг., митним постом «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби листом від 10.02.2021 №7.10-28.1-01/356 здійснено розрахунок про недобір митних платежів на суму 212 571,11 грн.

За даним фактом відносно позивача був складений протокол про порушення митних правил № 0150/50000/21 від 12.02.2021 року за ознаками ст. 485 МК України.

На підставі зазначеного протоколу, відповідачем була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0150/50000/21 від 11.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 300% суми несплачених платежів, що становить 637 713,33 грн.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

При цьому, суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду (постанови від 10.12.2020 (справа № 569/16120/15-а), від 20.08.2020 (справа № 553/1435/17), від 25.06.2020 (справа № 163/1218/16-а), від 18.06.2020 (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Водночас, суд критично оцінює висновки, які викладені у відзиві на адміністративний позов, щодо доводів митного органу про те, що позивач не скористався наданим йому правом здійснити фізичний огляд товару з метою перевірки його відповідності відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, то суд вважає їх безпідставними, оскільки вони не доводять умислу ОСОБА_1 на заявлення в митній декларації неправдивих даних. До того ж за положеннями частини другої статті 266 Митного кодексу України здійснення з дозволу митного органу фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, є лише правом, а не обов`язком декларанта.

Між тим, судом встановлено, що позивач заповнив митну декларацію № UA500080/2021/001752 відповідно до відомостей із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією-контрагентом «TRANS-KONSALT MR LTD» (Болгарія), відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

Зовнішньоекономічним контрактом №TKGB/0120 укладеного 08.01.2020 між ТОВ «ГРОСБІЗ» та компанією «TRANS-KONSALT MR LTD» передбачено, Продавець продає, а Покупець купує Товар, номенклатура, якість, кількість та ціна, визначаються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною та складені відповідно до положень даного Контракту.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України та п. 2.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631, для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс), та у випадках, встановлених Митним кодексом України також декларацію митної вартості.

Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 встановлено, що у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом.

У графі 31 МД (опис товару) ОСОБА_1 заявив товар № 1, як «Рис повністю обрушений, полірований, пропарений, довгозернистий із співвідношенням довжини і ширини понад 3, для вживання у їжу, без ГМО, у первинній упаковці по 4 кг, пакований в мішки по 40 кг, вагою нетто - 92000 кг. Дата виробництва - 09.2020. Термін придатності - 08.2022. Виробник - M/S G.V. (GOD VISHNU) RICE UNIT. Торговельна марка - MANDI. Країна виробництва - IN Індія.».

Тобто, були вказані усі перелічені основні характеристики, притаманні рису басматі (довгозернистий з співвідношенням довжини і ширини понад 3) та які необхідні для митних цілей.

Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору - 0,38 доларів США/кг).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів (ч. 7 ст. 257 МК України).

Відповідно до матеріалів справи, митним постом «Чорноморський» складено лист від 10.02.2021 №7.10-28.1-01/356 про те, що рівень митної вартості аналогічних товарів торгівельної марки «BASMATI» в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС) у разі класифікації за кодом УКТ ЗЕД - 1006306700 складає не менш, як 0,70 доларів США/кг, у зв`язку з чим сума митних платежів, які підлягають сплаті становить 464 999,30 грн., різниця 212 571,11 грн.

Зазначені обставини митниця вважає підставою для висновку про умисні дії з боку ОСОБА_1 на внесення неправдивих відомостей до митної декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Із матеріалів справи слідує, що розмір штрафу в постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розраховано на підставі суми митних платежів, яку повідомив митний пост «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби в інформаційному листі, що відповідає рівню митної вартості аналогічних товарів торгівельної марки «BASMATI» в ЄАІС.

Зазначений розрахунок недобору митних платежів зроблений не у визначений законодавством спосіб та з порушенням встановленого порядку.

По перше, митницею невірно відображено, що рис торгівельної марки «BASMATI».

Торгівельна марка задекларованого товару - «MANDI», про що зазначено в усіх документах та внесено до опису товару в митній декларації.

Дана торгівельна марка MANDI зареєстрована Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) за Мадридською угодою та Протоколом до Мадридської угоди, що підтверджується Свідоцтвом про міжнародну реєстрацію марки № 812643, яке покриває 30 клас товарів (в тому числі рис) за Міжнародною класифікацією товарів та послуг (Ніццька класифікація). Вказана інформація доступна для перевірки у відкритому реєстрі ВОІВ ( www3.wipo.int/madrid/monitor ).

Тобто, яким чином результати пошуку митницею, рівня митної вартості аналогічних товарів торгівельної марки «BASMATI» в ЄАІС, має відношення до факту декларування та митного оформлення рису торговельної марки «MANDI».

Зазначене вказує на те, що митниця взагалі користувалась хибними критеріями при пошуку можливих «аналогічних митних оформлень».

На користь цього також свідчить те, що одним й тим же митним постом «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби зроблено різні розрахунки донарахування митних платежів:

- для кваліфікації правопорушення рівень митної вартості взято із розрахунку 0,7 доларів США за кг;

- при остаточному митному оформлення в режимі імпорт та випуску у вільний обіг 0,9 доларів США за кг (Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2021/000002/2 від 14.02.2021).

Тобто з боку митниці взагалі відсутня послідовність з питання, на яку конкретно суму нібито ОСОБА_1 навмисно зменшено митні платежі при митному оформленні вищезазначеного товару «рис».

Збільшення митної вартості товарів та кваліфікація дій як правопорушення на момент складання протоколу № 0150/50000/21 від 12.02.2021, відбулись без винесення рішення про коригування митної вартості, що в розумінні митного законодавства є неприпустимим. Рішення про коригування митної вартості винесено вже після складання протоколу про порушення митних правил та на іншу суму.

Порядок визначення митної вартості товарів, що імпортуються, врегульовано положеннями глави 8 та 9 МК України (ст.ст. 49-64 МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Проведення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та можливість і порядок її коригування визначені ст. ст. 54, 55 МК України. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів здійснюється у письмовій формі, яка встановлена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 № 883/21195.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС (Держмитслужби) України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

У протоколі та у постанові митниці зазначено, що «згідно бази даних цінової інформації ЄАІС Держмитслужби митна вартість подібних товарів торгівельної марки «BASMATI», складає не менш як 0,70 доларів США за кг.

Натомість, товар «Рис», який ОСОБА_1 задекларував відноситься до торговельної марки «MANDI» та відповідно до інвойсів № GVRU202009003283, № GVRU202009003284 від 17.09.2020, а також прайс-листа продавця товару від 17.09.2020 його митна вартість складає 0,38 доларів США/кг, однак посадовою особою митниці зазначений факт не взято до уваги.

Матеріалами адміністративної справи не доведено, саме в який спосіб та на підставі якого нормативного документу Відповідачем визначено різницю суми митних платежів за товар при умові, що не змінилась ставка ввізного мита (5 %), який надійшов у контейнерах на митну територію України.

Для кваліфікації дій правопорушника за ознаками ст.485 МК України необхідною умовою об`єктивної сторони складу даного порушення митних правил є визначення точної суми несплачених митних платежів або суми, на яку неправомірно зменшено їх розмір.

Так, в протоколі про порушення митних правил № 0150/50000/21 від 12.02.2021 йдеться про неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 212 571,11 грн.

Проте, при остаточному митному оформленні 14.02.2021 саме цього товару у контейнерах №№ HLXU3284875, BEAU2221991, FCIU3220591, UACU4032282 за новою МД №UA500080/2021/002171 в режимі імпорт митниця не дотримується самостійно розрахованих митних платежів та здійснює випуск у вільне використання з доплатою більшої суми митних платежів (мито - на 66 589,46 грн. та ПДВ - на 279 675,70 грн., разом на 346 265,16 грн.), ніж вказано в протоколі про порушення митних правил та постанові у справі (212 571,11 грн.).

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, відповідачем не доведено наявність у діях позивача як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд дійшов висновку, із врахуванням останніх висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, про відсутність у діях позивача порушення митних правил.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0150/50000/21 - задовольнити.

Скасувати постанову від 11.03.2021 року у справі про порушення митних правил № 0150/50000/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 637 713,33 грн.

Справу про адміністративне правопорушення за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 07.12.2012 Черняхівським РС УДМС України в Житомирській області), - закрити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у дань його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Я. Роїк