Рішення № 97609942, 18.05.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/24075/19

пр. № 2/759/646/21

18 травня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.;

при секретарі Істоміній О.Г.

за участю представника позивача Фляшовського В.А.

представника відповідача Большакова Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Правекс Банк» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2) треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович ( 02094,м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6 оф. 26), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна (01010, м. Київ, вул. Московська, 5/2-б к.67) про усунення перешкод у здійсненні права власності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2019р. позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання іпотечного договору 895-005/08Ф від 14.08.2008р. недійсним.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є власником 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 15.05.2012р., виданого Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією (розпорядження № 299 від 15.05.2012р.) В кінці 2019р. на її телефон надійшло повідомлення, з якого вона дізналась про призначені на 20.01.2020р. торги 1/5 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 . Звернувшись до Центру надання адміністративних послуг вона дізналась, що 14.08.2008р. зареєстровано обтяження за № 7741508 реєстратором: приватним нотаріусом Антиповою І.В. на підставі договору іпотеки 895-006/08Ф., відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 передана в іпотеку. Вона не є стороною договору іпотечного договору, не підписувала його та не давала згоду на його укладення, а тому вказаний договір укладений з порушенням Закону України «Про іпотеку», ч. 2 ст. 6 якого передбачено, що майно, що є у спільній власності, може бути передано в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників або за умови виділення частки у спільному майні в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Тому при укладенні іпотечного договору не було дотримано вимог чинного законодавства.

Оскільки укладення іпотечного договору на квартиру в цілому, 1/5 частина якої їй належить на праві власності, порушує та обмежує її право власності, просить усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом визнання недійсним іпотечного договору.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 2 січня 2020р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

10.02.2020р. від відповідача надійшов відзив, згідно якого він проти позову заперечує, посилаючись на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. перебуває виконавче провадження № 59720904 з виконання виконавчого листа № 2/2608/1041/12, виданого 7.12.2012р. Святошинським районний судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Правекс Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 1 347 961,80грн., 1700грн. судового збору, 120грн. витрат на оплату інформаційно-технічного збору, а всього - 1 349 781,80грн. Під час перевірки майнового стану відповідача приватним виконавцем було встановлено, що боржнику на праві власності належить 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 , винесено постанову про опис та арешт майна. Після проведення оцінки приватним виконавцем було сформовано та направлено в ДМ «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна, а саме 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 . Можливість звернення стягнення на частку боржника у випадках, коли він володіє майном спільно з іншими особами передбачається ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», а тому твердження позивачки, що в разі продажу 1/5 частини квартири вона буде позбавлена вільного пересування не ґрунтується на чинному законодавстві. Крім того, позивачкою не було надано жодного документу на підтвердження факту належності їй на праві власності 1/5 частини предмету іпотеки на момент укладення договору іпотеки № 895-006/08Ф від 14.08.2008р. Також відповідач вважає, що позивачці було відомо про передачу квартиру в іпотеку, а тому вона пропустила строк позовної давності для захисту своїх прав, що є підставою для відмови в позові (а.с. 39-42).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 2.11.2020р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві.

3-тя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І.В. в судове засідання не з`явилась, просить слухати справу у її відсутність.

3-ті особи приватний виконавець Телявський А.М., ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про день розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає можливим слухати справу у їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14 серпня 2008 року між АКБ «Правекс-Банк», яке змінило свою організаційно-правову форму на АТ «Правекс Банк», та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 895-006/08Ф, за умовами якого банк надав позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, у розмірі 114 000,00 дол. США, строком до 14 серпня 2018 року зі сплатою 14,99 % річних.

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язань по вказаному кредитному договору, між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 895-006/08Ф, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4617, за умовами якого ОСОБА_2 передав АКБ «Правекс-Банк» в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 . При цьому, згідно п. 1.3 договору іпотеки, право власності на квартиру за ОСОБА_2 встановлено на підставі Свідоцтва про право власності на житло, від 3 лютого 2004 року, виданого на підставі розпорядження Святошинської районної ради у м. Києві від 3 лютого 2004р. № 241 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 25 лютого 2004 року в реєстровій книзі за № 2901.(а.с. 87-94).

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна На підставі вказаного договору іпотеки 895-006/08Ф приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В. внесено реєстраційний запис щодо обтяження - заборона на нерухоме майно - кв. АДРЕСА_1 та накладено заборону відчуження квартири до припинення договору іпотеки, яка була зареєстрована приватним нотаріусом в реєстрі за № 4616, 4617 (а.с. 97).

Постановою державного виконавця від 6.08.2019р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва № 2/2608/1041, виданого 7.12.2012р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 1 349 781,80грн. (а.с. 53-54).

Як пояснив представник відповідача, в рамках даного виконавчого провадження приватним виконавцем було проведено опис та арешт належної ОСОБА_2 1/5 частини квартири та згідно протоколу № 502234 проведення електронних торгів від 16.09.2020р. вказана частина квартири була придбана позивачкою (а.с. 196-197).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недодержання вказаних вимог є підставою для визнання правочину недійсним (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Відповідно до інформаційної довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.12.2019р., за даними реєстрових книг Бюро, кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 -1/5частина, ОСОБА_3 -1/5 частина, ОСОБА_2 -1/5частина, ОСОБА_4 -1/5частина, ОСОБА_2 - 1/5 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 3.02.2004р. Святошинською районної у м. Києві радою (розпорядження № 241). Дублікат видано Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією № 299 від 15.05.2012р., за реєстровим № 2901 (а.с. 66)

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 22.06.2012р. внесено запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 -1/5частина, ОСОБА_3 -1/5 частина, ОСОБА_2 -1/5 частина, ОСОБА_4 -1/5частина, ОСОБА_2 - 1/5 частина на підставі дубліката свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 15.05.2012р., виданого Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією (розпор. № 299 від 15.05.2012р.) (а.с. 45-49).

Крім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 2.11.2020р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 12.05.2021р. (справа 759/4718/20), відмовлено в позові АТ «Правекс-Банк» до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію.

Вказаним рішенням встановлено, що квартира АДРЕСА_1 розпорядженням органу приватизації Святошинської районної у м. Києві ради від 3.02.2004р. № 241 приватизована на п`ятьох осіб, зареєстрованих в квартирі на момент приватизації і право власності зареєстровано відповідно до діючого на той час законодавства в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації». Розпорядженням органу приватизації Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 15.05.2012р. № 299 на підставі заяв всіх співвласників видано дублікат втраченого (загубленого) свідоцтва про право власності на дану квартиру, на підставі якого відомості про право власності внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент укладення оспорюваного договору іпотеки вказана квартира перебувала у власності лише ОСОБА_2 , або що позивачка ОСОБА_1 , як співвласник майна та інші співвласники надавали нотаріально засвідчену згоду на передачу вказаної квартири в іпотеку. Також не було надано доказів того, що ОСОБА_2 для передачі в іпотеку своєї частки квартири виділив її в натурі та зареєстрував право власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном.

Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до ч. 4 ст. 369, ст. 215 ЦК України надає іншому зі співвласників право оспорити договір з підстав його недійсності.

Також, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 червня 2020 року у справі № 430/1281/14-ц (провадження № 61-43510сво18), якщо об`єкт належить на праві спільної сумісної власності кільком особам, то право власності кожного із співвласників у спільній сумісній власності поширюється на весь об`єкт, відтак передати у власність можна лише об`єкт в цілому.

Враховуючи викладене, у ОСОБА_2 були відсутні повноваження на укладення оспорюваного договору іпотеки квартири в цілому.

Відтак, договір іпотеки № 895-006/08Ф від 14.08.2008р., укладений між ОСОБА_2 та АКТ «Правекс-Банк», правонаступником якого є АТ «Правекс Банк», є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог закону, без отримання згоди інших співвласників, частка спільного майна, переданого в іпотеку, не виділена в натурі.

Посилання представника відповідача на те, що звернення стягнення на належну ОСОБА_2 1/5 частину квартири передбачено ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та не обмежує право користування позивачки належною їй частиною квартири суд вважає безпідставним, оскільки зазначена норма регулює звернення стягнення на частку майна боржника у випадках, коли він володіє майном спільно з іншими особами, а не передачу майна в іпотеку, яке відповідно до ч. 6 Закону України «Про іпотеку» може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників.

Також є безпідставними доводи представника відповідача про те, що позивачка не надала жодного документального підтвердження наявності права власності на 1/5 частину предмета іпотеки на момент укладення договору іпотеки від 14.08.2008р., оскільки згідно інформаційної довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 3.02.2004р.

Суд не знаходить підстав для застосування наслідків позовної давності та відмови з цих підстав в позові, оскільки доказів того, що позивачка знала про наявність договору іпотеки з моменту його укладення - з 14.08.2008р. матеріали справи не містять, а посилання позивачки на те, що про вказаний договір та накладене у зв`язку з цим обтяження вона дізналась в кінці 2019р. з повідомлень ДП «Сетам» про призначення електронних торгів з продажу 1/5 частини АДРЕСА_1 підтверджується матеріалами виконавчого провадження, яке було відкрито 6.08.2019р. і з цього часу розпочалися дії з примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості, в тому числі і шляхом звернення стягнення на частку квартири, співвласником якої є позивачка.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки наявність обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно внаслідок укладення договору іпотеки № 895-006/08Ф від 14.08.2008р. обмежує позивачку у здійсненні права власності на належну їй частину квартири, вказаний договір іпотеки укладений з порушенням вимог закону, її права підлягають захисту шляхом визнання договору іпотеки недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 317, 319, 321, 369, 391 ЦК України, ст. 6 Закону «Про іпотеку», ст.ст. 12, 13, 81, 200, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання іпотечного договору 895-006/08Ф від 14.08.2008р. недійсним.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Кириленко