Рішення № 97607120, 08.06.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

08.06.21

Справа № 521/4361/21

Провадження № 2-а/521/64/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Роїк Д.Я.

при секретарі судового засідання - Коновалової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил №0159/50000/21 від 17.03.2021, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Гудков С.О. звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з вищевказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 17.03.2021 року в. о. заступника начальника Одеської митниці Держмитслужби Хромовим І.В. винесено постанову у справі про порушення митних правил №0159/50000/21, розпочатої 16.02.2021 року, відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови від 17.03.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 % несплаченої суми митних платежів, що складає 208 842 грн. 87 коп.

Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 надано до Одеської митниці Держмитслужби усі визначені Митним Кодексом України документи. Як вбачається із протоколу та оскаржуваної постанови, підставою для їх складання стало виявлення та співставлення вищевказаних товаросупровідних документів, що подавались ОСОБА_1 разом з митною декларацією, та з наданою листом ГУБКОЗ СБУ в Одеській області №65/4-881 від 10.02.2021 експортною декларацією країни відправлення, отриманої ГУБКОЗ СБУ в Одеській області. З даного листа відповідачем, нібито, отримано інформацію, що товари задекларовані в МД «ІМ4ОДЕ» №UА500110/2021/003076 містять неправдиві дані відносно номенклатури, характеристик та вартості товару.

Позивач стверджує, що лист ГУБКОЗ СБУ в Одеській області №65/4-881 від 10.02.2021 та додана до нього «оригінальна експортна декларація країни відправлення, отриманої ГУБКОЗ СБУ в Одеській області», не можуть слугувати доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а висновки митного органу про те, що товари були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, - ґрунтуються на припущенні. Дані документи не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.495 МК України. Так, Одеська митниця Держмитслужби мала перевірити належність отриманих документів та з огляду на наявність у неї повноваження на здійснення запитів до інших державних органів (установ, організацій), уповноважених органів іноземних держав, вжити заходів для встановлення автентичності отриманої від ГУБКОЗ СБУ в Одеській області експортної декларації країни відправлення.

З огляду на відсутність достовірних та достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, враховуючи, що сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, позивач стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0159/50000/21 від 17.03.2021, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 208 842 гривень 87 копійок

Ухвалою судді від 30.03.2021 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом у справі 521/4361/21.

20.05.2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача Одеської митниці Держмитслужби на позовну заяву, у якому він позовні вимоги не визнав, вважає, що постанова винесена обґрунтовано та законно, оскільки вчинення адміністративного правопорушення, за твердженням представника відповідача, підтверджується належними доказами. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, позивач надав до суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 згаданого Кодексу.

Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 30.08.2020 року між ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» (Україна) та WUHAN WELHEL PHOTOELECTRIC CO, LTD (Китай) укладено контакт ТМ202004 на поставку товару. Поставка товару здійснювалась на підставі інвойсу (рахунку-фактури) №19122601 від 30.09.2020 року у контейнері MSKU7381497.

Транспортно-експедиторське обслуговування товару здійснювало ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування №026/10-20, укладеного 26.10.2020 року між ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» та ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ».

Як вбачається із платіжного доручення в іноземній валюті №16 від 28.01.2021 року, ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» 28.01.2021 року здійснено оплату за товар WUHAN WELHEL PHOTOELECTRIC CO, LTD (Китай).

09.02.2021 до ВМО №4 м/п «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби директором ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» ОСОБА_1 була підготовлена та подана митна декларація типу «ІМ4ОДЕ» №UА500110/2021/003076 на 3 товари «1. Маска зварника RНІNО ШТУРМОВИК Раnоrаmіс RН-М900- 396 шт, 2. Захисне скло для маски зварника - 1400 шт, 3. Частини для зварювальних апаратів», що надійшов в контейнері М5К07381497.

В якості підстави для митного оформлення до Одеської митниці Держмитслужби декларантом надано наступні документи: інвойс від 30.09.2020 року №19122601, пакувальний лист від 30.09.2020 №19122601 - РІ, коносамент №МКЕВ20121962В від 16.12.2020 року, контракт від 30.08.2020 року ТМ202004, висновки ДСЕЕ, платіжне доручення в іноземній валюті №16 від 28.01.2021 року, договір №026/10-20 від 26.10.2020 року, рахунок на оплату №5251 від 03.02.2021 року, довідка про транспортні витрати від 03.02.2021 року, наряд, технічна документація, акт зважування контейнеру від 08.02.2021 року №129425, лист за вих 1602-1 від 16.02.2021 року, декларація про відповідність, лист за вих 2502-1 від 25.02.2021 року.

Як зазначено в постанові в справі про порушення митних правил №0159/50000/21 від 17.03.2021 відносно ОСОБА_1 , 10.02.2021 за вх. №3343/8.6 до Одеської митниці Держмитслужби отримано лист ГУБКОЗ СБУ в Одеській області №65/4-881 від 10.02.2021, згідно якого отримано інформацію, що товари задекларовані в МД «ІМ4ОДЕ» №UА500110/2021/003076 містять неправдиві дані відносно номенклатури, характеристик та вартості товару, а саме митна вартість складена по МД заявленого товару 2544,32 доларів США, за даними оригінальної експортної декларації країни відправлення, отриманої ГУБКОЗ СБУ в Одеській області, №223120200003928749 становила 10509 доларів США, різниця складає 7964,68 дол. США.

Опрацювавши подану митну декларацію та товаросупровідні документи до неї та надану експортну декларацію країни відправлення, яка надійшла з листом ГУБКОЗ СБУ в Одеській області на адресу Одеської митниці Держмитслужби, встановлено невідповідності щодо вартості першого та другого товару, що могло вплинути на розрахунок митних платежів та перерахувань до держбюджету України.

Так, відповідно до листа м/п «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби №7.10-28.2-04/407 від 16.02.2021 по першому товару становить: фактурна вартість 2475 доларів США, митна вартість 81584,55 грн., мито становить 10% 8158,46 грн., ПДВ 20% становить 17943,60 грн., загальна сума платежів 26107,06 грн.

Згідно експортної декларації країни відправлення, фактурна вартість першого товару становить 9900 доларів США, митна вартість з урахуванням транспортних витрат 286997,921 грн., мито становить 10% 28699,79 грн., ПДВ 63139,54 грн, загальна сума платежів 91839,33 грн. Різниця по розрахунку між заявленими для сплати платежами та тими, які підлягали для сплати згідно експортної митної декларації становить по першому товару 65732,27 грн. Стосовно другого товару, згідно митної декларації, фактурна вартість становить 69,3 дол. США, митна вартість 2603,940 грн., мито 5% складає 130,20 грн., ПДВ 20% становить 546,83 грн., загальна сума платежів 677,03 грн. Згідно експортної декларації країни відправлення, фактурна вартість другого товару становить 609 дол. США, митна вартість з урахуванням транспортних витрат 17534,79 грн., мито 5% 876,74 грн., ПДВ 20% становить 3682,31 грн., загальна сума платежів 4559,05 грн. Різниця по розрахунку між заявленими платежами та тими, які підлягали для сплати згідно експортної митної декларації становить по другому товару 3882,02 грн. Загальна сума несплачених митних платежів за двома товарами становить 69614,29 грн.

Відповідно до графи 3554 відповідальною особою за заявлення у митній декларації «ІМА4ОДЕ» №UА500110/2021/003076 відомостей про товар є директор ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» - ОСОБА_1 , який відповідно до вимог ст. 266 МК України несе відповідальність, передбачену МК України, у повному обсязі.

За вказаними обставинами 16.02.2021 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування №2 управління забезпечення протидії правопорушенням Одеської митниці Держмитслужби Волошиним Юрієм Ігоровичем відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0159/50000/21.

В подальшому 17.03.2021 року посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби винесено постанову №0159/50000/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Отже, як вбачається із протоколу про порушення митних правил від 16.02.2021 та постанови в справі про порушення митних правил від 17.03.2021, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало виявлення та співставлення товаросупровідних документів, що подавались ОСОБА_1 разом з митною декларацією, та з наданою листом ГУБКОЗ СБУ в Одеській області №65/4-881 від 10.02.2021 оригінальною експортною декларацією країни відправлення, отриманої ГУБКОЗ СБУ в Одеській області.

Листом №65/4/Г-21/389 Управління Служби безпеки України в Одеській області підтвердило, що лист на адресу Одеської митниці Держмитслужби від 10.02.2021 за №65/4-881 з доданою копією експортної декларації №223120200003928749 направлявся ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області, яким її було отримано в ході оперативно-службової діяльності.

З листа Управління Служби безпеки України в Одеській області від 10.02.2021 за №65/4-881 вбачається, що в ході проведення комплексу заходів отримано інформацію, що представниками товариства до митного органу подану декларацію за №5000110/2021/003076, де в товаросупровідних документах зазначено вартість заявленого товару на суму 2544,32 доларів США, проте службою отримано оригінал експортної декларації №22312020003928749 відповідно до якої вартість заявленого товару становила 10509 доларів США.

Таким чином, як вбачається із протоколу та постанови, митним органом зроблено висновок, що директором ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» гр. України ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо вартості товару, чим вчинене порушення митних правил, передбачене ст.485 Митного кодексу України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно статтею 485 Митного кодексу України у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Судом встановлено, що лист Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Одеській області від 10.02.2021 за №65/4-881 з доданою копією експортної декларації № НОМЕР_1 не є належним та допустимим доказом у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

У даному листі від 10.02.2021 за №65/4-881, направленому на адресу Одеської митниці Держмитслужби, зазначено про митну декларацію за №5000110/2021/003076, при цьому директором ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» була підготовлена та подана 09.02.2021 року до Одеської митниці Держмитслужби митна декларація із іншим номером, а саме митна декларація товару типу «ІМ/40/ДЕ» №UA500110/2021/003076.

Суд не має можливості встановити відповідність митної декларації за №5000110/2021/003076 митній декларації №UA500110/2021/003076, оскільки у матеріалах справи відсутня митна декларація за №5000110/2021/003076.

Основним документом, на який посилається відповідач, як на доказ заниження ціни при спірному декларуванні товарів, є надана ГУБКОЗ СБУ України в Одеській області експортна декларація, офіційний переклад якої суду не надано, як і не надано жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що дійсно відомості в такій експортній декларації стосуються безпосередньо спірної поставки товару.

Зі змісту експортної декларації неможливо встановити вид товару, ціну, вагу та інші характеристики, а тому незрозумілим є яким чином, митний орган прийшов до висновку, що даний документ відноситься до даного товару.

Також в оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам наданих Управлінням СБУ в Одеській області, ніж тим, що подані до митного оформлення на Одеській митниці Держмитслужби.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного оформлення.

Згідно ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України, у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України сплатити митні платежі. Для належного виконання цих обов`язків декларанту надано право перед початком декларування провести фізичний огляд, товару брати проби та зразки товарів. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України саме декларант несе у повному обсязі відповідальність за вчинення порушення митних правил.

Частиною 8 ст. 264 Митного Кодексу України передбачено, що з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 ст. 53 МК України визначає документи, що підтверджують митну вартість товарів. Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Судом встановлено, що громадянином України ОСОБА_1 заповнена та подана митному органу митна декларація товару типу «ІМ/40/ДЕ» №UA500110/2021/003076, що переміщується через митний кордон України та в графі «відомості про товар» зазначено найменування, кількість та вартість, що відповідають наданим Одеській митниці Держмитслужби документам на дані товари.

Документами, що містять неправдиві відомості є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з вимогами ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, Одеською митницею Держмитслужби не надано та не зазначено належних та допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що документи, які були надані митному органу для здійснення митного оформлення товару містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

Відповідно до статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У порушення наведеної норми відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин умисного приховання позивачем відомостей про вартість товарів, а посилання на надану листом ГУБКОЗ СБУ України в Одеській області оригінальну експортну декларацію не може вважатися належним та допустимим доказом.

Відтак, позивач не вчинив заявлення неправдивих відомостей у митній декларації, як про це зазначає митний орган, посилаючись на вищезазначену експортну декларацію №223120200003928749, отриманої ГУБКОЗ СБУ України в Одеській області.

Статтею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За приписами статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

За змістом частини першої ст. 9 та ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. Оскільки позивачем не було подано митному органу неправдивих відомостей, необхідних для визначення вартості товару, декларування товару здійснювалось на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар, - відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Згідно з ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0159/50000/21 від 17.03.2021 року є обґрунтованими, а тому підлягають задоволення.

Відповідно, такими, що підлягають задоволенню, суд визнає також і позовні вимоги про закриття провадження у справах про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , які є похідними.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення вимог позивача , який поніс витрати зі сплати судового збору, вказані витрати за подання позовної заяви у розмірі 454,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-12, 192-194, 241-246 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил №0159/50000/21 від 17.03.2021 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0159/50000/21 від 17.03.2021, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 208 842 гривень 87 копійок, а провадження у справі про порушення митних правил №0159/50000/21 - закрити.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: