Рішення № 97603915, 07.06.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1719/18

Провадження №2/443/246/21

РІШЕННЯ

іменем України

07 червня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ходорівської об`єднаної територіальної громади, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_4 , –

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до Ходорівської об`єднаної територіальної громади (відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить:

встановити факт постійного проживання позивачки разом із матір`ю ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 право власності на:

земельну ділянку на території Дев`ятниківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,1070 гектари, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ЛВ №025348 від 27.09.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №348;

земельну ділянку на території Дев`ятниківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,1634 гектари, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія I-ЛВ №025349 від 27.09.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №349.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивачки покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_6 . Після смерті батька відкрилася спадщина до складу якої входила належна йому земельна ділянка на території Дев`ятниківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,1070 гектари. Разом з батьком до дня смерті проживала його дружина і відповідно матір позивачки ОСОБА_5 , яка здійснювала догляд за чоловіком та займалася його похороном, тому фактично спадщину прийняла, однак юридично не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла належна їй земельна ділянка на території Дев`ятниківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,1634 гектарита успадкована земельна ділянка загальною площею 1,1070 гектари. Заповіту мати не залишила. Спадкоємцями першої черги, окрім позивачки, є її брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 . Вони спадщину не прийняли, оскільки не проживали разом із матір`ю на час відкриття спадщини і до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталися. Оскільки позивачка постійно проживала із матір`ю без реєстрації на час відкриття спадщини, не заявляла про відмову від спадщини, то на підставі частини 3 статті 1268 ЦК України, вважається такою, що її прийняла. При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері через пропуск піврічного терміну для прийняття спадщини, а також через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що знаходяться на території Дев`ятниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належали померлій і є спадковим майном. Вона фактично проживала з матір`ю на час її смерті.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.71-72), в якому зазначив про відсутність на час розгляду даної заяви в суді інформації, яка була б підставою щодо заперечення або невизнання позовних вимог.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю.

Представник позивачки позов підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак у поданому відзиві просить справу розглядати за його відсутності.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та незаперечення проти задоволення позову.

Заяви та клопотання учасників справи.

Представник позивачки подав клопотання про залучення у справу третіх осіб та розгляд підготовчого засідання за відсутності його і позивачки, призначення справи до судового розгляду; заяви про відкладення розгляду справи та виклик свідків (а.с.74, 85, 88, 90)

Треті особи подали заяви про розгляд справи за їх відсутності та незаперечення проти задоволення позову (а.с.83, 84).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 20.08.2020 прийнято цивільну справу до розгляду та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.65-66).

Ухвалою підготовчого засідання від 27.10.2020 залучено до участі у праві третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.75-76).

Ухвалою від 27.10.2020 відкладено підготовче засідання (а.с.77).

Ухвалою від 20.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.86-87).

Ухвалою судового засідання від 01.03.2021 відкладено розгляд справи (а.с.89).

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 09.07.1953, 01.04.1966, 16.12.1976 (а.с.10, 19, 21).

ОСОБА_9 та ОСОБА_7 уклали шлюб 02.11.1985 у Дев`ятниківській сільській раді. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 02.11.1985 (а.с.11).

ОСОБА_11 та ОСОБА_8 уклали шлюб 23.11.1974 у с. Дев`ятники. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу від 23.11.1974 (а.с.21)

Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 06.06.2011 та НОМЕР_2 від 06.01.2014, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Прибілля Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Прибілля Жидачівського району Львівської області (а.с.12, 15).

Довідками ВК Ходорівської міської ради від 29.06.2017 встановлено, що ОСОБА_6 дійсно був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт від ОСОБА_6 не посвідчувався. ОСОБА_5 проживала з ним на день смерті. ОСОБА_5 дійсно була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіт від ОСОБА_6 не посвідчувався. На день смерті проживала одна (а.с. 13, 16).

Постановою ВРУ №406-VІІ від 13.05.2015 перейменовано село Прибілля Дев`ятниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області на ОСОБА_13 (а.с.17)

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №025348 від 27.09.2000, ОСОБА_6 на підставі рішення ХІ сесії ІІІ-го дем. скликання Жидачівської районної ради народних депутатів від 16.06.2000 року №193, передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,1070 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Дев`ятниківської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №348 (а.с.24).

Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №025349 від 27.09.2000 підтверджено, що ОСОБА_5 на підставі рішення ХІ сесії ІІІ-го дем. скликання Жидачівської районної ради народних депутатів від 16.06.2000 року №193, передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,1634 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Дев`ятниківської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №349 (а.с.25).

Постановою Жидачівської ДНК від 14.08.2017 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смертів мами ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що вона пропустила піврічний термін, передбачений цивільним законодавством, на подання заяви про прийняття спадщини, а також відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Дев`ятниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області (а.с.22).

Свідок ОСОБА_14 надала суду показання, за змістом яких вона є сусідкою позивачки, яка є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Батьки проживали в с.Прибілля. Після смерті батька позивачка переїхала жити до матері, де проживала до дня її смерті. Після смерті матері займалася похороном.

Свідок ОСОБА_15 надала суду показання, за змістом яких вона є родичкою позивачки, а саме: троюрідною сестрою. Позивачка проживала з матір`ю в с. Прибілля, де доглядала її до смерті.

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту постійного проживання позивачки разом із матір`ю на час відкриття спадщини, що є перешкодою для позивачки у оформленні в нотаріуса спадщини після її смерті.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через його невизнання нотаріусом, який відмовив у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Так, частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення факту.

Водночас, нормою частини 2 цієї статті ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення факту, яке має юридичне значення, визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм, суд зважає на роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

Так, в пункті 1 постанови звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 16 постанови роз`яснено, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Так, нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації із матір`ю ОСОБА_5 у с.Прибілля Жидачівського району Львівської області до дня її смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Водночас, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 разом із матір`ю ОСОБА_5 на час смерті останньої повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами (письмовими доказами та показаннями свідків), які узгоджуються між собою та відповідають критеріям належності і допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеність факту постійного спільного проживання позивачки з матір`ю ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що встановлення цього факту породжує для позивачки юридичні наслідки, оскільки усуває перешкоди у вирішенні питання спадкування нею належних ОСОБА_5 прав та обов`язків, що належали тій на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

Також, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_5 належало право власності на земельну ділянку площею 2,1634 гектарів в межах згідно з планом та право власності на земельну ділянку площею 1,1070, яку вона фактично успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_6 , які розташовані на території Дев`ятниківської сільської ради, і це право не припинилося внаслідок смерті ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_5 особистого розпорядження не зробила, відтак після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до якої входять належні їй права та обов`язки, які не припинилися внаслідок її смерті (у тому числі право власності на зазначені земельні ділянки). Спадкування відбувається за законом за правилами, встановленими ЦК України. ОСОБА_1 входить до першої черги спадкоємців за законом (як дочкою спадкодавиці) і є єдиною спадкоємицею цієї черги, вважався такою, що фактично прийняла спадщину, оскільки як встановлено судом вище вона постійно проживала з спадкодавицею на час відкриття спадщини і не заявляла про відмову від неї.

Таким чином, ОСОБА_1 має обґрунтоване право на спадкування як спадкоємиця першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_5 , однак позбавлена можливості юридично оформити право власності на це майно у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса, через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Ходорівської об`єднаної територіальної громади (місцезнаходження: Львівська область, м. Ходорів, вул.Грушевського,38, ідентифікаційний код юридичної особи 26269449), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у селі Прибілля (на даний час село Прибілля перейменоване на село Ятвяги) Жидачівського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на:

земельну ділянку загальною площею 1,1070 гектари в межах згідно з планом, яка розташована на території Дев`ятниківської сільської ради, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акта на право власності на землю серії І-ЛВ №025348 від 27.09.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №348;

земельну ділянку загальною площею 2,1634 гектари в межах згідно з планом, яка розташована на території Дев`ятниківської сільської ради, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акта на право власності на землю серії І-ЛВ №025349 від 27.09.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №349.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 11 червня 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів