Постанова № 9760203, 02.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 червня 2010 р. № 2-а- 2803/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

за участю:

представника позивача Житєньової К.Є.,

представника відповідача Поярко І.В., Линник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Батискаф»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова

провизнання нечинним податкового повідомлення - рішення

встановив:

Позивач,Товариство з обмеженою відповідальністю "Батискаф", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доДержавної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 25.02.10 р. №0001301501/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3023,00 грн.

Адміністративний позов мотивує тим, що при проведенні перевірки фахівцями податкової інспекції порушено вимоги податкового законодавства, внаслідок чого неправомірно застосована сума штрафних санкцій за податком на прибуток, по якому за позивачем рахується переплата.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала у повному обсязі та просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі посилаючись на те, що актом камеральної перевірки №736/15109/25192348 від 18.02.2010 року встановлено, що позивачем порушено порядок заповнення Декларації з податку на прибуток внаслідок чого виникла необґрунтована переплата по особовому рахунку платника податку. Згідно акту камеральної перевірки від 24.02.2009 р. позивачу донараховано основний платіж по податку на прибуток у розмірі 62579,00 грн., до яких необхідно застосувати 5 % штрафної санкції, відповідно до п.п.4.2.2. п.4.2. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ).

Отже неправомірно задекларувавши в декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року переплату позивач фактично занизив свої податкові зобовязання оскільки фактично неправомірно задекларував зменшення податкових зобовязань з податку на прибуток наступних податкових періодів. Таким чином фахівцями ДПІ в Московському районі м.Харкова правомірно застосовано штрафні санкції з посиланням на п.п 17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ. Крім того представник відповідача зазначила, що відповідно до п.п.6.1.10 п.п.6.1 п.6 «Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110 штрафні санкції, визначені а.а.6.1.1.-6.1.6 та п. 6.1.9 цього пункту застосовуються незалежно від стану розрахунку платника податків з бюджетами, існування податкового боргу чи переплати податків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

18.02.2010 року фахівцями ДПІ у Московському районі м.Харкова проведено повторну камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Батискаф»за податковими деклараціями за 11 місяців 2008 року та 2008 рік.

За результатами перевірки складено акт № 736/15-109/25192348 від 18.02.2010 року, яким встановлено завищення суми переплати по податку на прибуток, яка зараховується в рахунок наступних платежів або повертається платнику податків на особовий рахунок на 62579,00 грн.

На підставі зазначеного акту прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001301501/0 від 25.02.2010 року, яким на підставі п. «в»п.4.2.2. ст..4 Закону № 2181-ІІІ ТОВ «Батискаф»визначена сума податкового зобовязання в сумі 3023,00 грн. (штрафні санкції).

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 736/15-109/25192348 від 18.02.2010 року встановлено, що перевірка проводилася на підставі поданої ТОВ «Батискаф»Декларації на прибуток за 11 місяців 2008 року та за 2008 рік, акту камеральної перевірки від 24.02.2009 року № 969/15-111 та акту комплексної перевірки № 49 від 22.10.2009 року.

Судом встановлено, що відповідно до податкової Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року підприємство мало податкове зобовязання звітного періоду у розмірі 56819,00 грн. - рядок 14 (а.с. 12).

Порядок заповнення Декларації з податку на прибуток визначається Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року (далі по тексту Порядок № 143).

Так, в судовому засіданні встановлено, що при поданні Декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року ТОВ «Батискаф»до ряд. 15 „сума нарахованого податку за попередній податковий період»віднесено суму 59699,00 грн., тоді як згідно Порядку № 143 у зазначеному рядку підприємство мало відобразити суму у розмірі 56819 грн., що відповідає сумі нарахованого податку на прибуток в Декларації за 9 місяців 2008 року (а.с.13). Внаслідок зазначеної помилки при заповненні Декларації в особовому рахунку платника відображена необґрунтована переплата податку на суму 2880,00 грн.

При заповнення Декларації з податку на прибуток за 2008 рік ТОВ «Батискаф»по рядку 15 відобразило 59699,00 грн., тоді як відповідно до вимог Порядку № 143 цей показник мав дорівнювати «0». Помилка призвела до необґрунтованої переплати на особовому рахунку платника в сумі 59699,00 грн.

Виявлені порушення вимог п.16.1, 16.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Порядку № 143 були зафіксовані фахівцями ДПІ в Московському району м. Харкова у акті невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 969/15-111/25192348 від 24.02.2009 року. На підставі акту відповідачем винесено податкове-повідомлення рішення № 0001121501/0 від 24.02.2009 року.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного податкового повідомлення - рішення суд встановив, що згідно виявлених порушень по особовому рахунку платника податку здійснено нарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 62579,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 106,13 грн., тоді як відповідно до вимог п.п.4.2.2. п.4.2. ст..4 Закону № 2181-ІІІ повинно бути застосовано 5 % штрафної санкції, що відповідно дорівнює 3023,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що у лютому 2010 року проведено повторну камеральну перевірку податкових декларацій з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року та 2008 рік (а.с.5-7), якими вдруге встановлено порушення вимог п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та згідно податкового повідомлення рішення № 0001301501/0 від 25.02.2010 року нараховані лише штрафні санкції у розмірі 3023,00 грн.

Перевіряючи зазначене рішення субєкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Порядок та умови реалізації права на проведення перевірок податковими органами, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, конкретизовано у статтях 11-1, 11-2 вказаного Закону. Зазначеними нормами податковим органам не надано право повторної перевірки одних і тих самих питань діяльності платника податків за один й той самий період.

Єдиним виключенням є норма частини 13 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яка передбачає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

В судовому засіданні представниками податкової інспекції відповідно до ст..71 КАС України доказів наявності такої підстави не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобов'язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів Закону України “Про державну податкову службу в Україні” право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується виключно з дотриманням порядку, встановленого законом.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що у відповідача були відсутні визначені діючим законодавством підстави для проведення повторної камеральної перевірки ТОВ «Батискаф»у лютому 2010 року за податковими деклараціями з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року та 2008 рік, які вже були обревізовані актом перевірки від 24.02.2009 року № 0001121501/0, за яким прийняте рішення про донарахування основного платежу та застосовані штрафні санкції (податкове повідомлення-рішення № 0001121501/0 від 24.02.2009 року)

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, через відсутність у нього податкових зобовязань по сплаті податку на прибуток. З цього приводу суд зауважує, що згідно абз. «в»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 , пп. 17.1.4 пункту 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, підпункту 6.1.4 пункту 6 Інструкції Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17 березня 2001 року № 110 (далі Інструкція № 110) у разі коли за даними документальної перевірки результати свідчать про заниження платником податку його податкових зобов'язань та контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання, такий платник податку зобовзаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тобто застосування штрафних санкцій у цьому випадку відбувається за порушення порядку нарахування податку, визначеного ст..16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Порядку № 143 і застосовуються відповідно до п.п. 6.1.10 п. 6 Інструкції №100 незалежно від стану розрахунків платника податків з бюджетами, існування податкового боргу чи переплати платника податків.

Суд також зазначає, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним рішення. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.11 КАС України, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню: в частині визнання податкового повідомлення - рішення № 0001301501/0 від 25.02.2010 року протиправним.

Керуючись ст. ст.8-14,71,94,160-163,167,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Батискаф»до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнитити частково

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Московському районі м.Харкова від 25.02.2010 року № 0001301501/0 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю « Батискаф» штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позовних вимог позов залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

У повному обсязі постанова виготовлена 07.06.2010 року

Суддя Зоркіна Ю.В.