Постанова № 9760199, 01.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 червня 2010 р. № 2-а- 5123/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

за участю:

представника позивача Гофмана О.Л., Ніколаєвського Д.С.,

представника відповідача Буряківського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

НВП «Електромонтаж»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова

провизнання протиправними дій, скасування рішення та зобовязання вчинити дії встановив:

Науково-виробниче підприємство «Електромонтаж»звернулося до суду з позовом, у якому просить: визнати дії Державної податкової інспекції Жовтневого району м.Харкова щодо складання акта з анулювання реєстрації ТОВ як платника податку на додану вартість неправомірними; визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість НВП „Електромонтаж”, що винесено згідно акту №31/15-02-36 від 12.04.2010 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію Жовтневого району м. Харкова поновити реєстрацію НВП „Електромонтаж” платником податку на додану вартість з дати реєстрації в якості платника податків; зобов'язати Державну податкову інспекцію Жовтневого району м. Харкова поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість НВП „Електромонтаж” з дати початку його дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що відповідач не мав визначених законом підстав для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що актом перевірки 08 квітня 2009 р. №490/15-05-14/14072062. були встановлені порушення податкового законодавства, а саме було встановлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту податкової накладної, одержаної від ТОВ «ПБК «ВЕРТИКАЛЬ»за квітень 2008 року на суму ПДВ 3666,67 грн. Позивачу поштою було направлено податкове повідомлення-рішення №000005155/0 від !9.03.2010року. ДПІ повідомило листом НВП «Електромонтаж», що на виконання п.3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1120-р на підставі підпункту «в»пункту 9.8. статті 9 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, так як встановлені факти про виписку позивачем податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобовязання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість». До цього листа додано примірник Акту №31/15-02-36 від 12.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач Науково-виробниче підприємство «Електромонтаж»зареєстроване у ДПІ Жовтневого району м.Харкова в якості платника податку на додану вартість про що йому видане відповідне Свідоцтво № 29448259 НВ № 820092.

В судовому засіданні встановлено, що 18.03.2010 року фахівцями ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова проведена документальна невиїзні перевірка позивача з питань відпрацювання розбіжностей, які виникли в результаті співставлення податкового кредиту підприємства з податковими зобовязаннями ТОВ «ПБК «Вертикаль» (код 32948799) за період: квітень 2008 року станом на 18.03.2010 року за даними звірки від 21.12.2009 року, про що 08 квітня 2009 р. складено відповідний акт перевірки №490/15-05-14/14072062.

На підставі зазначеного акту прийняте податкове повідомлення рішення № 000005155/0 від 29.03.2010 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання у розмірі 5500,01 грн., в тому числі за основним платежем 3666,67 грн. та за штрафними санкціями 1833,34 грн. Відповідно до платіжного доручення № 1015 від 06.04.2010 року, яке наявне у матеріалах справи, позивач погасив суму податкового зобовязання за зазначеним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 3900,00 грн.

14.04.2010 року позивачем отримано Акт №31/15-02-36 від 12.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі наявності відомостей про заниження податкових зобовязань та підпункту «в»пункту 9.8. статті 9 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Перевіряючи рішення ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають між платниками податку на додану вартість та податковими органами з приводу видачі та анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюються ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до п.п.9.8. якої реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених цією нормою, в тому числі, коли особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. .

Процедура анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість визначена Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 ( далі за текстом Положення).

Як встановлено в судовому засіданні підставами скасування свідоцтва платника на додану вартість фахівцями ДПІ в Жовтневому районі м.Харкова визначені: відомості про виписку та отримання податкових накладних, по яких рахуються розбіжності на суму 3666,67 грн., що підтверджується актом перевірки № 490/15-05-14/14072011 та підстави, визначені абз. «в»п.п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно підпункту 25.2.1 пункту 25.2 Порядку виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Зазначені рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Так за підставою, визначеною абз. «в»п.п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», такими документами є: Свідоцтва або корінець Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); судове рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); документ, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); інформація органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); судове рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); свідоцтво або корінець Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону); документ, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Із дослідженого в судовому засіданні акту №31/15-02-36 від 12.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість судом встановлено, що відповідачем не зроблено посилання на жодний підтверджуючий документ, який дає право виносити рішення анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за зазначеною підставою.

Суд також зазначає, що доказів наявності таких документів відповідачем в порядку ст..71 КАС України в судове засідання також не надано.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на п.3 розпорядження Кабінету Міністрів Українивід 9 вересня 2009 року № 1120-р, як підставу скасування свідоцтва платника податку на додану вартість з наступних підстав.

Системний аналіз приписів п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.25 Положення дозволяє суду зробити висновок, що визначений ними перелік підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є вичерпним і до кола таких підстав законодавцем не віднесено встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відмічає неспроможність доводів відповідача про наявності визначених законом підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації НВП «Електромонтаж»як платника податку на додану вартість

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення були прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167,185 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов НВП «Електромонтаж» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобовязання вчинити дії- задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова щодо складання акту від 12.04.20010 року № 31/15-02-36 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Науково-виробничого підприємства «Електромонтаж»

Скасувати акт Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова від 12.04.20010 року № 31/15-02-36 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Науково-виробничого підприємства «Електромонтаж».

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Харкова поновити реєстрацію Науково-виробничого підприємства «Електромонтаж» в якості платника податку на додану вартість з дати такої реєстрації.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Харкова поновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість Науково-виробничого підприємства «Електромонтаж» в якості платника податку на додану вартість з дати початку такої дії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

У повному обсязі постанова виготовлена 04.06.2010 року

Суддя Зоркіна Ю.В.