Рішення № 97593686, 20.05.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/20/21

2/0187/182/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2021 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Дудки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про захист права власності та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

У своїй заяві позивач посилається на те, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, окрім позивачки, її сина ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4 , зареєстрована і відповідачка ОСОБА_2 – її колишня невістка, яка у даному будинку не проживає з травня 2020 року, її особистих речей у будинку немає, ніяких витрат по утриманню житлового будинку вона не несе.

Факт реєстрації відповідачки позбавляє позивачку можливості повноправно здійснювати свої права власника, а тому ОСОБА_1 просить суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням у домоволодіння АДРЕСА_1 .

З урахуванням ч.3 ст. 14 ЦПК України справу передано судді Говорусі В.О.

09.02.2021 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання 01.04.2021 та 20.05.2021 не з`явилася. Про місце, час і день слухання справи була повідомлена за адресою реєстрації та відомим місцем проживання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовим відправленням, яке повернулося до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», довідкою про доставку SMS-повідомлення. Відзив та будь-які інші клопотання на адресу суду не надано.

Від третьої особи – Петриківської селищної ради до суду надіслано заяву про розгляд справи без присутності представника ради, за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку у судове засідання відповідача по справі, з метою дотримання встановлених законодавством строків розгляду судом справи, зі згоди позивача, суд може ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Жодних доказів, які б спростовували зазначені вище обставини, відповідачем до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити із наступних підстав.

Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них такі правовідносини.

Статтею 47 Конституції України визначено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ст. 9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного ним приміщення або обмежений у праві користуватись жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.02.2016 ОСОБА_1 набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями вказаного Свідоцтва, Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 42963880 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 53542888.

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 26.11.2020 за № 1427, виданої Єлизаветівською сільською радою, за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 – уповноважений власник, ОСОБА_3 – син, ОСОБА_2 – невістка (колишня), ОСОБА_4 – онук.

Актом про фактичне проживання особи від 26.11.2020 за № 1424, виданого Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області, підтверджено, що за адресою по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 фактично проживає її син ОСОБА_3 . Зареєстровані ОСОБА_2 – колишня невістка, та ОСОБА_4 – онук, за вказаною адресою не проживають. Згаданий Акт підписаний сусідами: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ).

Згідно з інформацією від Петриківської селищної ради від 18.02.2021 за вих. № 25, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але за місцем реєстрації не проживає.

Відповідачка ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 з травня 2020 року, що підтверджується копією заочного рішення Петриківського районного суду від 03.11.2020 у справі № 187/910/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

За правилами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Приймаючи до уваги, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, відповідачка ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає з травня 2020 року, суд вважає визнати її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, шляхом зняття її з реєстраційного обліку, тим самим будуть усунуті перешкоди власнику в користуванні житловим приміщенням.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 223, 264, 280-283 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. О. Говоруха