Ухвала суду № 97593135, 11.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1кп-932-920-20

Справа № 932/14616/20

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

11 червня 2021 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі Бондаренко С.В.

за участю:

прокурора Данилюка Ю.В.

захисника Ішханяна А.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілої Єпіка С.О.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, який мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор вважав можливим призначити кримінальну справу до розгляду у судове засідання.

Захисник Ішханян А.Р. заявив клопотання про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 прокурору, у зв`язку невідповідністю обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України. Так обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 не містить формулювання обвинувачення в розумінні вимог ст.291 КПК України, в ньому є лише виклад фактичних обставин справи та посилання на відповідну частину та статтю кримінального закону. При цьому фактичні обставини, які викладенні в обвинувальному акті, не відповідають дійсності. Так, зазначена кількість, механізм та локалізація тілесних ушкоджень завданих потерпілій не відповідає зібраним під час досудового розслідування матеріалам кримінального провадження та свідчить про вчинення злочину групою осіб. Однак, органом досудового розслідування дана інформація не була внесена до ЄРДР, що свідчить про упередженість досудового розслідування щодо ОСОБА_1 . Крім того, відповідно інформації, яка висвітлювалась у мережі Інтернет, і судово-медичної експертизи, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи, потерпіла була згвалтована і при цьому, біологічних слідів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вказаного злочину не виявлено. Однак, даний факт в обвинувальному акті не вказано. Також не встановлено мотив вчинення кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений та потерпіла раніше знайомими не були. При відкриті стороні захисту матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування не були відкриті речові докази та відеозаписи. Крім того, Реєстр матеріалів досудового розслідування складений з істотним порушенням діючого законодавства, оскільки в ньому у пунктах 1, 3-5 та 7-16 в реквізитах процесуальних рішень не зазначено їх вид, у розділі 1 відсутні відомості про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, в реєстрі зазначено, що досудове розслідування проводилось слідчо-оперативною групою, що є порушенням вимог ст.ст.109, 110, 291 КПК України, у пунктах 1, 2, 6 зазначено слідчі дія як «огляд», проте не зазначено об`єкт огляду, у пункті 26 не зазначено між ким було проведено одночасний допит та інше.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Прокурор, представник потерпілої Єпік С.О. та потерпіла ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту.

Вислухавши позиції учасників процесу, суд вважає необхідним стороні захисту в задоволенні клопотання відмовити з наступних підстав.

Відповідно ст.291 КПК України в обвинувальному акті повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_1 , останній містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, де чітко і конкретно вказане місце вчинення злочину, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, мотиви вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається, обвинувачення викладено конкретизовано, а отже і зрозумілість пред`явленого обвинувачення не викликає сумнівів, а тому даний обвинувальний акт відповідає і узгоджується з вимогами ст.291 КПК України та положенням п.«а» ч.3 ст.6 Конвенції, якою передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Твердження захисту, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору, так як захист вважає, що кримінальне правопорушення вчинене групою осіб і мало місце згвалтування потерпілої, потерпіла та обвинувачений раніше не були знайомі і тому між ними неприязних стосунків не існувало і обвинуваченого не було мотиву на заподіяння смерті потерпілій, не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту, оскільки такий висновок захисту не грунтується на вимогах закону, оскільки суд відповідно до ст.337 КПК України здійснює розгляд кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, а питання доведеності вини обвинуваченого та оцінку доказів по справі у розумінні КПК України суд вирішує у нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

Твердження захисту, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору, так як реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомості, вимоги до наявності яких встановлені законом, не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту, оскільки такий висновок захисту не грунтується на вимогах закону, оскільки ст.314 КПК України передбачає повернення обвинувального акту тільки у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, в якій наведений вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт. Невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування не є підставою, в розумінні ст.314 КПК України, для повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного суд вважає, що зазначена кримінальна справа підсудна Бабушкінському районному суду м.Дніпропетровська, підстав для закриття чи зупинення провадження по справі не має, обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, кримінальна справа може бути призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з урахуванням положень ч.2 ст.31 КПК України, у складі трьох професійних судів.

Прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків. Проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт заперечував.

Захисник Ішханян А.Р. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки клопотання аналогічне раніше поданому, прокурором не надано додатків на обгрунтування клопотання та докази існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. ОСОБА_1 не має наміру переховуватися від суду, оскільки він має міцні соціальні зв`язки. Він не може впливати на потерпілих та свідків, оскільки вказані особи вже допитані під час досудового розслідування. ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, він позитивно характеризується за місцем проживання та останнім місцем роботи, він одружений, має дружину та неповнолітню дитину, він є військовозобов`язаним та проходив військову службу, не вів аморальний спосіб життя. В даний час Територіальним управлінням Державного бюро розслідування проводиться досудове розслідування щодо факту порушення законодавства під час досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1 . Матеріали кримінального провадження не містять доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до злочину, який йому інкримінується, і кваліфікація його дій не відповідає дійсності. На підставі викладеного просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт в нічний період доби.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Представник потерпілої Єпік С.О. та потерпіла ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши надані матеріали, суд вважає необхідним клопотання захисника Ішханяна А.Р. залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали. Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров`я іншої особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років і суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Також враховуючи стадію судового провадження, коли потерпілі та свідки сторони обвинувачення не допитані судом, та серйозність пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_1 впливу на вказаних осіб.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ, відповідно якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти загальносуспільних прав і інтересів.

Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, він одружений, має дружину та неповнолітню дитину, він є військовозобов`язаним суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.

Посилання захисту на те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до злочину, який йому інкримінується, і кваліфікація його дій не відповідає дійсності, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки судовий розгляд по кримінальному провадженню не розпочато, будь-які докази судом не досліджувались, а питання доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення суд вирішує у нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

Тривалий розгляд справи також не може бути підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки термін розгляду справи пов`язаний з її складністю та процесуальною поведінкою учасників процесу, в тому числі і сторони захисту.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , кореспондується з характером суспільного інтересу, є співмірним з існуючими ризиками, у зв`язку з чим застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд вважає, що таке обмеження прав обвинуваченого на свободу не суперечить положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного суд вважає необхідним у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відмовити, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення застави.

Потерпілою ОСОБА_2 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 1 420 000 грн. моральної шкоди.

Вивчивши подану позовну заяву, суд встановив, що позовну заява подана з додержанням вимог, викладений в статтях 175-177 ЦПК України, і по ній може бути відкрите провадження з долученням її до матеріалів кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.175-177 ЦПК України, ст.ст.176-178, 183, 194, 314-316, 370, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання захисника Ішханяна А.Р. про повернення обвинувального акту прокурору залишити без задоволення.

Призначити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, до розгляду у судовому засіданні на 12 год. 45 хв. 16 червня 2021 року.

Розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні у складі трьох професійних суддів, з викликом :

-прокурора;

-захисника Ішханяна А.Р.;

-обвинуваченого ОСОБА_1 ;

-представника потерпілої Єпіка С.О., потерпілих.

Передати кримінальне провадження до канцелярії суду для визначення в порядку, передбаченому ст.35 КПК України, складу суду.

Клопотання захисника Ішханяна А.Р. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний період доби залишити без задоволення.

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 серпня 2021 року, включно.

Відкрити позовне провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 1 420 000 грн. моральної шкоди та долучити позов до матеріалів кримінального провадження.

Копію позовної заяви та додані документи вручити учасникам кримінального провадження.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії позовної заяви для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, які мають відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копії яких одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На ухвалу суду в частині вирішення питання щодо продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська