Постанова № 9759181, 27.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 р. № 2-а- 4373/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Глазуновій А.В.

за участі:

представника позивача Лещенко Н.О. (довіреність № 07-1912/2157 від 23.12.2009 року)

представника відповідача Ковриги В.О. (довіреність від 25.05.2010 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливної каналізації" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливної каналізації", в якому просить суд стягнути з комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливної каналізації" адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 90713,12 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що комунальне підприємство "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливної каналізації" у 2009 році повинно було створити 10 робочих місць для працевлаштування інвалідів. При середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу підприємства у 2009 році в кількості 244 особи, фактично на підприємстві працювало 6 інвалідів. Тобто, відповідач не виконав нормативи щодо створення чотирьох робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році, чим порушив вимоги ст. ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009 році, з урахуванням розміру середньорічної заробітної плати, як то передбачено ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у відповідності до п.2 Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями суми адміністративно-господарських санкцій за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Представник позивача у судове засідання прибув, просив суд задовольнити позов.

Відповідача проти позову заперечував та зазначив, що відповідач є комунальним підприємством, за результатом діяльності 2009 року відповідач має збитки у розмірі 401 тисячі гривень.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та зазначив, що вини підприємства у відсутності працевлаштованих інвалідів немає.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального законодавства, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на товаристві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 вищевказаного закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2009 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 244 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві 6 чоловік, чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, визначена статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та становить 10 осіб, що відповідає вимогам законодавства.

Судом встановлено, що відповідач у 2009 році не інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві шляхом подання звітів за формою № 3-ПН, що підтверджується повідомленням Харківського міськрайонного центру зайнятості № 5434 від 22.04.2010 року.

Викладене свідчить про не виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, у комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливної каналізації" утворилась заборгованість перед Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у сумі 90713,12 грн., яка до теперішнього часу не сплачена та на думку суду підлягає стягненню, як законна та обґрунтована.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. 9, ст. 11, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливної каналізації" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливної каналізації" (юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Тахіаташська, буд. 3, код ЄДРПОУ: 34953769, р/р2600830121933 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (юридична адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 1 під., к.16, код ЄДРПОУ: 14070760, р/р 31219230700003 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) адміністративно-господарські санкції у розмірі 90713 (дев'яносто тисяч сімсот тринадцять) грн. 12 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 01.06.2010 року.