Рішення № 97590550, 11.06.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2827/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складу головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недобоївської об`єднаної територіальної громади в особі Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області про визнання неправомірним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Недобоївської об`єднаної територіальної громади в особі Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області, в якій позивач просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Недобоївської сільської ради Хотинського району № 945/53/20 від 13.10.2020 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0091 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Недобоївську сільську раду Хотинського району Чернівецької області прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розміром 0,0091 га, яка згідно генерального плану села являється невідмежованою частиною земельної ділянки, що закріплена за житловою будівлею по АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.12.2013 є єдиним власником житлової будівлі по АДРЕСА_1 , яку згідно рішення виконавчого комітету сільської ради с. Долиняни №16/3 від 12.03.2008 реконструйовано з приміщення лазні за відповідними дозволами Долинянської сільської ради, архітектурного бюро Хотинського району та іншими державними службами району, за якою згідно генерального грану забудови с. Долиняни закріплена земельна ділянка площею 0,15 га.

В жовтні 2019 року він звернувся до адміністративного суду з позовом про узаконення земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 824/1205/19-а визнано дії сільської ради незаконними та зобов`язано сільську раду на найближчій сесії сільської ради розглянути його заяву про надання дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки у власність.

Однак, незважаючи на зобов`язання суду та виконавче провадження, Недобоївська сільська рада в черговий раз своїм рішенням № 945/53/20 від 13.10.2020 відмовила йому у задоволенні заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, посилаючись на те, що вона знаходиться в прибережній захисній смузі річки Черлена.

Вказане рішення Недобоївської сільської ради позивач вважає незаконним та таким, що підлягає безумовному скасуванню, оскільки потічок не являється річкою й не має офіційної назви.

На думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач надав таку ж саму відповідь як і в попередніх зверненнях, до винесення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 824/1205/19-а. Зокрема, оскаржуване рішення не містить вмотивованої відмови, передбаченої ст. 118 Земельного кодексу України.

Позивач вважає, що приймаючи повторне рішення про відмову у наданні дозволу на розробку документації, відповідач реалізував надані йому дискреційні повноваження не з метою визначеною законом.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано з Недобоївської сільської ради письмові докази по справі.

Недобоївська сільська рада подала до суду відзив, в якому вказувала, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

На думку відповідача, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог земельного законодавства.

Так, прилегла земельна ділянка, яка межує із земельною ділянкою позивача, орієнтовною площею 0,0091 га, є комунальною власністю Недобоївської сільської ради по якій був тимчасовий проїзд та прохід до домогосподарства ОСОБА_2 через річку Черлена, в селі Долиняни.

На вказаній спірній земельній ділянці позивач звів бетонний паркан, який є перешкодою в користуванні комунальною власністю. Наведена обставина стала підставою для звернення до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальною власністю.

Відповідач вважає, що ним виконано рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 824/1205/19-а та розглянуто повторно заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки у власність.

Прийняттю оскаржуваного рішення слугував той факт, що земельна ділянка кадастровий номер 7325082400:01:001:0181, по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивача, а суміжна з нею земельна ділянка розміром 0,0091 га є ділянкою комунальної власності.

Позивач скористався право, передбаченим ст. 163 КАС України, та подав до суду відповідь на відзив, в якому виклав свої пояснення, міркування та аргументи на спростування наведених відповідачем заперечень.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.03.2021 заяву позивача про забезпечення позову повернуто без розгляду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду про відмову в задоволенні заяв про забезпечення позову, позивач оскаржив їх в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі № 600/2828/20-а витребувано з Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративну справу № 600/2828/20-а.

Постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі № 600/2828/20-а апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без змін, а ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.03.2021, 10.03.2021 та 11.03.2021 – без змін.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Долинянської сільської ради від 12.03.2008 №16/3 «Про надання дозволу на реконструкцію приміщення сільської бані під житловий будинок ОСОБА_1 », позивачу надано дозвіл на реконструкцію приміщення сільської бані в АДРЕСА_1 , на закріпленій за цією будівлею земельною ділянкою площею 0,15 грн, під житловий будинок (Т. 1 а.с. 105).

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.01.2015 у справі № 724/1283/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 25.02.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.10.2015, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Долинянська сільська рада Хотинського району Чернівецької області про усунення перешкод у користуванні під`їзною дорогою до житлового будинку по АДРЕСА_2 відмовлено в повному обсязі. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Долинянської сільської ради про зобов`язання демонтувати самовільно збудовані ОСОБА_2 міст та дорогу та надати йому земельну ділянку в АДРЕСА_1 повному обсязі площею 0,15 га, яка закріплена за приміщенням бувшої лазні згідно картографічного зображення та скасування рішення Долинянської сільської ради №30-2003 від 02.08.2003 року відмовлено в повному обсязі (Т.1 а.с. 107-108, 139 -142).

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.03.2015 у справі №724/273/15-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 та постановою Верховного Суду від 20.06.2018, скасовано п. 2 рішення дев`ятої XXIV скликання Долинянської сільської ради від 02.08.2003 року, яким була підтверджена законність існування під`їзної дороги до будинковолодіння гр. ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 , підведеної за рахунок громадських земель села (Т.1 а.с. 109-116).

Згідно рішення ІІІ сесії VII скликання Недобоївської сільської ради Хотинського району № 41/3/15 від 24.12.2015 «Про реорганізацію Долинянської, Керстенської, Ставчанської сільських рад, як юридичних осіб шляхом приєднання до Недобоївської сільської ради», припинено діяльність юридичних осіб Долинянської, Керстенської, Ставчанської сільських рад у зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання до Недобоївської сільської ради з адміністративним центром в селі Недобоївці (Т. 1 а.с. 163 - 164).

Рішенням ІV сесії VII скликання Недобоївської сільської ради Хотинського району №58/4/16 від 12.01.2016 «Про розгляд заяви-звернення ОСОБА_2 » надано тимчасовий дозвіл на заїзд ОСОБА_2 до свого домогосподарства за адресою по АДРЕСА_2 до вивчення порушеного питання на місцевості (Т. 2 а.с. 117).

Рішенням ХІ сесії VII скликання Недобоївської сільської ради Хотинського району №179/11/16 від 29.09.2016 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, розміром 0,1409 га, в АДРЕСА_1 кадастровий номер 7325082400:01:001:0181, з «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» та передано позивачу безоплатно у власність земельну ділянку, розміром 0,1409 га в АДРЕСА_1 кадастровий номер 7325082400:01:001:0181 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (Т. 1 а.с. 100).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 70397991 від 12.10.2016, позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1409 га, кадастровий номер 7325082400:01:001:0181, по АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (Т. 1 а.с. 101).

09.06.2017 позивач звернувся до Недобоївської сільської ради Хотинського району із заявою про надання в оренду земельну ділянку площею 0,0091 га для ведення особистого селянського господарства (Т.1 а.с. 149).

Рішенням ХХ сесії VII скликання Недобоївської сільської ради Хотинського району від 14.07.2017 № 323/20/17 «Про надання в оренду земельної ділянки в селі Долиняни» відмовлено позивачу в наданні в оренду земельної ділянки в АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка являється охоронною зоною річки Черлена в селі Долиняни (Т. 1 а.с. 117).

09.08.2018 позивач повторно звернувся до Недобоївської сільської ради Хотинського району із заявою про надання у користування земельну ділянку площею 90 м2, яка прилягає до його земельної ділянки під житловим будинком в АДРЕСА_1 (Т.1 а.с. 147).

Рішенням ХХХІ сесії VІII скликання Недобоївської сільської ради Хотинського району від 14.08.2018 № 531/31/18 «Про надання в оренду земельної ділянки в селі Долиняни» відмовлено позивачу у наданні в користування (оренду) земельної ділянки в АДРЕСА_2 (Т.1 а.с. 146).

Рішенням ХХХVІ сесії VІI скликання Недобоївської сільської ради Хотинського району від 18.12.2018 № 597/36/18 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » відмовлено позивачу у наданні дозволу на оформлення речового права на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , оскільки дана земельна ділянка є прибережною смугою річки « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Цим же рішенням надано дозвіл ОСОБА_1 на побудову та відновлення дороги до домогосподарства ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 за власний кошт (Т.1 а.с. 119).

Судовими рішеннями у справі № 824/1205/19-а встановлено, що 07.08.2019 позивач звернувся до Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області із заявою, в якій просив скасувати прийняті сільською радою рішення, а саме: рішення № 58/4/16 від 12.01.2016; рішення №323/20/17 від 14.07.2017; рішення № 531/31/18 від 14.08.2018; рішення земельної комісії № 428 від 14.09.2017; рішення №429 від 14.09.2017; рішення від 07.08.2019 № 225; рішення № 273 від 14.08.2017; рішення № 299 від 08.09.2017; рішення № 337 від 17.10.2017.

Рішенням Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 09.09.2019 р. № 763/44/19 відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні рішень Недобоївської сільської ради згідно заяви від 07.08.2019 № 225 та скасовано п.2 рішення ІХ сесії ХХІV скликання Долинянської сільської ради від 02.08.2003 р., яким було підтверджено законність під`їзної дороги до будинковолодіння гр. ОСОБА_6 (Т. 1 а.с. 84 - 90).

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням нової редакції позову та з урахуванням ухвали суду від 23.10.2019 про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог, просив:

- скасувати п.1 рішення Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 763/44/19 від 09.09.2019;

- зобов`язати Недобоївську сільську раду Хотинського району Чернівецької області надати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розміром 0,0091 га, яка згідно генерального плану села являється невідмежованою частиною земельної ділянки, що закріплена за житловою будівлею по АДРЕСА_1 та в подальшому затвердити виготовлений проект на сесії сільської ради;

- зобов`язати Недобоївську сільську раду Хотинського району Чернівецької області в подальшому при вирішенні питання організації під`їзду до господарства ОСОБА_2 чітко дотримуватися генерального плану забудови с. Долиняни, не проектувати і не будувати будь-яких споруд чи мостів через природну межу, а саме - через р.Черлену, що постійно розділяла два господарства АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 .

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.03.2020 р. у справі № 824/1205/19-а за позовом ОСОБА_1 до Недобоївської об`єднаної територіальної громади в особі сільської ради Хотинського району, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 824/1205/19-а, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.03.2020 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розміром 0,0091 га, яка згідно генерального плану села являється невідмежованою частиною земельної ділянки, що закріплена за житловою будівлею по АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства. Прийнято в цієї частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково. Зобов`язано Недобоївську сільську раду Хотинського району Чернівецької області повторно розглянути заяви про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розміром 0,0091 га, яка згідно генерального плану села являється невідмежованою частиною земельної ділянки, що закріплена за житловою будівлею по АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства. У решті судове рішення залишено без змін.

09.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій, посилаючись на рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі № 824/1205/19-а, просив надати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розміром 0,0091 га, яка згідно генерального плану села являється невідмежованою частиною земельної ділянки, що закріплена за житловою будівлею по АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства (Т. 1 а.с. 30).

За результатами розгляду заяви, посилаючись на висновок Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Хмельницького відділення, рішенням LIII сесії VII скликання Недобоївської сільської ради від 13.10.2020 № 945/53/20 відмовлено позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розміром 0,01 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 152).

Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Крім того, з матеріалів справи видно, що судовим рішенням у справі № 824/61/20-а встановлено, що 04.10.2018 гр. ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області із заявою, в якій просила вжити необхідних заходів щодо повернення захопленої ОСОБА_1 земельної ділянки, яка належить громаді села Долиняни.

На підставі звернення ОСОБА_2 Головним управлінням Держгеокадастру в Чернівецькій області видано наказ №484-ДК0211По/08/01-18 від 23.10.2018, яким наказано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель, шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки на території Недобоївської сільської ради Хотинського району. Перевірку доручено державним інспекторам контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Термін проведення заходу державного контролю призначено в термін з 23.10.2018 по 20.11.2018.

23.10.2018 державними інспекторами контролю за використанням та охороною земель, у присутності позивача, проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_2 .

За результатами обстеження земельної ділянки складено акт №484ДК/113АО/10/01-18 від 23.10.2018, яким встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0010 га за адресою по АДРЕСА_2 із земель запасу. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом будівництва капітальної огорожі та складування гравію, у зв`язку з чим порушено вимоги ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №484ДК/414/АП/09/01-18 від 23.10.2018 встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0010 га за вищезазначеною адресою, чим порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

23.10.2018 державним інспектором контролю за використанням та охороною земель при перевірці дотримання вимог земельного законодавства позивача при використанні земельної ділянки складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №484ДК/Пр0202П/07/01-18 за вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постановою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 26.10.2018 №484-ДК0211По/08/01-18 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

На підставі висновків проведеної перевірки, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель 26.10.2018 проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки, згідно якого розмір заподіяної шкоди склав 17,24 грн.

26.10.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області видано ОСОБА_1 припис №484ДК/0211Пр/03/01-18, яким приписано у 30-тиденний термін усунути порушення земельного законодавства, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або шляхом оформлення речового права на земельну ділянку. Вказаний припис надіслано позивачу поштою 26.10.2018.

Вважаючи протиправними наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №484-ДК0211По/08/01-18 від 23.10.2018 "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності" та припис Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №484-ДК0211По/08/01-18 від 23.10.2018, позивач звернувся до суду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі № 724/1843/18, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, вирішено: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №484-ДК від 23.10.2018 "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності"; визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №484ДК/0211Пр/03/01-18 від 26.10.2018.

Постановою Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 724/1843/18 рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі № 724/1843/18 скасовано та направлено справу № 820/4460/17 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про скасування наказу, розрахунку та припису залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

У січні 2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з тим самим позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №484-ДК0211По/08/01-18 від 23.10.2018 "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності" та припису Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №484-ДК0211По/08/01-18 від 23.10.2018.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі № 824/61/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказу та припису відмовлено повністю.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ (далі - ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно положень ст. 5 ЗК України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 2, 3 ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною 1 ст. 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 ЗК України.

Так, згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 9 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок та строки розгляду клопотань по наданню дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також передачі земельної ділянки безоплатно у власність громадян, а також органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначений у ст. 118 ЗК України орган уповноважений розглядати ці питання, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Крім того, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Дослідженням оскаржуваного рішення LIII сесії VII скликання Недобоївської сільської ради від 13.10.2020 № 945/53/20 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » встановлено, що керуючись ст. ст. 58 - 62 Земельного кодексу України та ст. ст. 47, 88 Водного кодексу України, відповідач відмовив позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розміром 0,01 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 152).

Як видно з оскаржуваного рішення, в обґрунтування відмови відповідачем зазначено, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться в прибережній смузі річки Черлена.

Отже, предметом даного адміністративного позову є відмова в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів.

Аналізуючи доводи відповідача з приводу правомірності відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку із знаходженням у прибережній захисній смузі, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту "б" ч. 1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Частиною 1 ст. 60 ЗК України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації (ч. 3 ст. 60 ЗК України).

Подібні положення наведені й у ст. 88 Водного кодексу України, згідно із якими землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Отже, наведені приписи свідчать про те, що землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися лише в користування. Водночас, прибережні захисні смуги встановлюються на підставі розробленого проекту землеустрою.

Дослідженням протоколу засідання постійної комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища Недобоївської сільської ради № 48 від 13.10.2020 встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача, комісією рекомендовано Недобоївській сільській раді відмовити позивачу в надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка знаходиться в охоронній зані водного фонду річки Черлена (Т. 2 а.с. 118).

Дослідженням листа Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Державного агентства водних ресурсів України від 13.01.2020 № Д-1 встановлено, що за результатами розгляду звернення позивача щодо надання інформації стосовно відношення земельної ділянки, яка знаходиться в с. Долиняни Хотинського району Чернівецької області, до земель водного фонду, позивачу надано наступну відповідь: «За результатами співставлення представленого викопіювання з наявними в управлінні картографічними матеріалами та ресурсу публічної кадастрової карти України встановлено, що земельна ділянка знаходиться на відстані близько 5 м від струмка без назви, лівої притоки р. Черлена (бас.р.Прут).

Посилаючись на положення ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, Басейновим управлінням водних ресурсів річок Прут та Сірет в листі також зазначено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації (Т. 1 а.с. 121).

Судом встановлено, що рішенням Недобоївської сільської ради від 29.09.2016 №179/11/16 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення та передано у власність позивачу земельну ділянку площею 0,1409 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7325082400:01:001:0181, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (Т. 1 а.с. 100).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 70397991 від 12.10.2016, позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1409 га, кадастровий номер 7325082400:01:001:0181, по АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (Т. 1 а.с. 101).

З матеріалів справи видно, що спірна прилегла земельна ділянка, яка межує із земельною ділянкою позивача, орієнтовною площею 0,0091 га, згідно ст. 83 Земельного кодексу України є комунальною власністю Недобоївської територіальної громади.

Дослідженням кадастрового плану (кадастровий номер 7325082400:01:001:0181, власник ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ) накладений на ортоплан з охоронними зонами згідно Публічної кадастрової карти України, кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер 7325082400:01:001:0181 та збірного кадастрового плану земельної ділянки біля приміщення бані встановлено, що спірна земельна ділянка орієнтовною площею 0,0091 га прилягає до земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та знаходиться в прибережній захисній смузі струмка без назви, лівої притоки р. Черлена (бас. р. Прут) (Т. 1 а.с. 102, 103, Т. 2 а.с. 4, 119).

У заяві по суті позивач не заперечує, що спірна земельна ділянка орієнтовною площею 0,0091 га, яка прилягає до земельної ділянки кадастровий номер 7325082400:01:001:0181 знаходиться біля струмка без назви, лівої притоки р. Черлена (бас. р. Прут). Наведена обставина підтверджується поданою позивачем схемою (Т. 1 а.с. 104).

Суд звертає увагу, що правовий режим прибережних смуг визначається ст. 60 - 62 ЗК України та ст. 1, 88 - 90 Водного кодексу України (далі – ВК України).

Так, за змістом ст. 61 ЗК України та ст. 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо.

Статтею 88 ВК України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно підпункту "б" ч. 1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Частиною 2 ст. 60 ЗК України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період). Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Зі змісту вищезазначених норм видно, що дотримання встановлених заборон є необхідною умовою використання земельної ділянки, на яку поширюється режим прибережної захисної смуги, з тією метою, щоб навіть потенційне їх порушення не могло зашкодити охороні навколишнього природного середовища в цілому й конкретному водному об`єкту зокрема.

Водночас, згідно позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 02.09.2014 у справі № 3-52гс14, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не може свідчити про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розмір і межі встановлено законом, тому такі земельні ділянки, що належали до земель водного фонду, не можуть бути передані у приватну власність (ст. ст. 83, 84 Земельного кодексу України).

Згідно визначення наведеного в ст. 1 ВК України під водним об`єктом необхідно розуміти природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

До водного фонду України належать поверхневі води, в т.ч.: водотоки (річки, струмки) (ст. 3 ВК України).

Як зазначалося вище, бажане місце розташування спірної земельної ділянки орієнтовною площею 0,0091 га в с. Долиняни Хотинського району розташована на відстані близько 5 м від струмка без назви, лівої притоки р. Черлена (бас. р. Прут) та знаходиться в прибережній смузі вказаного струмка.

Таким чином, бажане місце розташування спірної земельної не відповідає вимогам законів.

Враховуючи вищенаведені по справі обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 13.10.2020 р. № 945/53/20 винесено відповідачем з врахуванням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Беручи до уваги наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним (неправомірним) та скасування оскаржуваного рішення від 13.10.2020 р. № 945/53/20.

За наведених обставин не підлягає також задоволенню позовна вимога позивача щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, яка є похідною вимогою.

Стосовно посилань позивача щодо самовільної побудови дороги до господарства ОСОБА_2 , законність існування якої скасовано судовим рішенням у справі № 724/273/15-а, суд відхиляє, оскільки згідно рішення Недобоївської сільської ради Хотинського району № 58/4/16 від 12.01.2016, ОСОБА_2 надано тимчасовий дозвіл на заїзд до свого домогосподарства за адресою по АДРЕСА_2 .

Не бере до уваги суд також твердження позивача стосовно того, що спірна прилегла земельна ділянка, орієнтовною площею 0,0091 га, є відчуженою частиною його подвір`я, оскільки наведена обставина не підтверджена позивачем жодним належним документом на право власності, користування чи оренди.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову, суд враховує рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі № 824/61/20-а, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, якими встановлено, що позивач самовільно зайняв та використовує спірну земельну ділянку орієнтовною площею 0,0010 га за адресою по АДРЕСА_2 із земель запасу, у зв`язку з чим 26.10.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області видано ОСОБА_1 припис №484ДК/0211Пр/03/01-18 про усунення порушень земельного законодавства, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або шляхом оформлення речового права на земельну ділянку.

Більше того, в матеріалах справи міститься висновок Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Хмельницького відділення за результатами проведення комплексної експертизи з питань із землеустрою та земельно-технічної експертизи від 06.06.2019 № 5759-5761/18-26, згідно якого розроблена ПП «Захід-Зем» у 2016 році документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 та її затвердження відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Станом на 20.12.2018 фактичне землекористування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 не відповідає документації із землеустрою на цю земельну ділянку (Т. 1 а.с. 165 - 179).

Беручи до уваги наведене, на думку суду, твердження позивача, що спірна земельна ділянка орієнтовною площею 0,0091 га, яка прилягає до земельної ділянки кадастровий номер 7325082400:01:001:0181, являється невідмежованою частиною земельної ділянки, що закріплена за житловою будівлею по АДРЕСА_1 , є необґрунтованими та безпідставними.

Решта доводів позивача суд відхиляє, оскільки вони не вказують на протиправність оскаржуваного рішення.

Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в т.ч: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Положеннями ч. 1, п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав, свобод та інтересів рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. ст. 74 та 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Водночас, суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, виконано процесуальний обов`язок доведення правомірності прийняття оскаржуваного рішення, а також відповідності його критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки згідно ст. 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений за подання вказаного позову, а також за відсутності понесених витрат відповідачем, судом не проводиться розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 5, 9, 73 - 77, 139, 160, 241, 245 та 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Недобоївської об`єднаної територіальної громади в особі Недобоївської сільської ради Хотинської ради Чернівецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Недобоївська сільська рада (вул. Головна, 28-А, с. Недобоївці, Хотинський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04416884).

Суддя В.К. Левицький