Рішення № 97590414, 07.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року справа № 580/1436/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого – судді: Паламаря П.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виноградської сільської ради, треті особи – ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся адвокат Перебийніс Світлана Василівна в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до Виноградської сільської ради (19400, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с. Шендерівка, пр. Чернечий, 10), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області № 6-18/УІІІ від 26.02.2021 “Про відмову на поділу земельної ділянки”;

-визнати протиправним та скасувати рішення Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області № 6-19/УІІІ від 26.02.2021 “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ”.

-визнати протиправним та скасувати рішення Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області № 6-20/УІІІ від 26.02.2021 “Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства”.

-зобов`язати Виноградську сільську раду Лисянського району Черкаської області повторно розглянути заяву начальника Лисянського РВ ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” І.В.Книша від 27.01.2021 року № 60 про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності, площею 4,2809 га з кадастровим номером 7122884400:05:001:061, яка розташована в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту с. Розкошівка, Виноградської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.

05.04.2021 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14.04.2021 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

31.05.2021 ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду відмовлено у роз`єднанні позовних вимог та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач протиправно оскаржуваним рішенням відмовив позивачам у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки в супереч вимогам Земельного кодексу України, без зазначення підстав для відмови, а тому рішення № 6-18/УІІІ від 26.02.2021 є протиправним та підлягає скасуванню. Вказано, що Виноградська сільська рада рішеннями №6-19/УІІІ від 26.02.2021 та № 6-20/УІІІ від 26.02.2021 надала дозвіл на виготовлення документації із землеустрою гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , проте надання дозволу на поділ земельної ділянки і виготовлення проекту землеустрою іншим особам порушує право позивачів на конституційне право на землю, є незаконними і такими, що підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що орган місцевого самоврядування має право самостійно реалізовувати надані йому повноваження щодо розпорядження землею. При цьому, вказано, що проект землеустрою та проект технічної документації є різними видами документації з землеустрою і як наслідок, посилання позивачів на вимоги ст.118 ЗК України не є обґрунтованим, оскільки зазначена норма стосується порядку набуття права на землю, що не є сформованою земельною ділянкою та не регулює питання поділу земельної ділянки. Представник відповідача просив врахувати висновок Верховного Суду у постанові від 04.05.2020 у справі №802/1539/17 у подібних правовідносинах щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, що бажана земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки. Наголошено, що для відведення земельної ділянки площею 2 га у власність, позивачі мали звернутись з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, у відповідності до вимог частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України, а не із клопотанням про надання дозволу на поділ земельної ділянки. Крім того, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (позиція викладена у постанові від 27 лютого 2018 року справа №545/808/17), а тому законодавством не передбачаються обмеження в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою декільком особам по одній земельній ділянці в наслідок чого рішення про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою іншим громадянам не порушує права позивачів, тому вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Треті особи подали до суду аналогічні пояснення, викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримали дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованих в адмінмежах Мар`янівської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту, орієнтовним розміром земельних ділянок - по 2,0га кожному за рахунок земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 7122884400:05:001:0611 (накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання дозволу від 01.10.2020 р. № 23-9740/14-20-СГ та від 01.10.2020 р. № 23-9691/14-20-СГ).

Лисянським районним виробничим відділом ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність.

14.12.2020 року експерт державної експертизи ОСОБА_19 погодив вищевказаний проект землеустрою без зауважень, а 13.01.2021 року отримано Висновок державної експертизи землевпорядної документації №1627-20, відповідно до якого “представлений проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується”.

Згідно додатку до акта від 29.12.2020 та наказу №29.12.2020 №104-ОТГ, земельна ділянка з кадастровим номером 7122884400:05:001:0611 передана з державної власності в комунальну власність Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

27 січня 2021 року начальник Лисянського РВ ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” звернувся до Виноградської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на поділ земельної ділянки, на яку був виготовлений проект землеустрою.

26 лютого 2021 року рішенням Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області № 6-18/УІІІ відмовлено начальнику Лисянського районного відділу ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 4,2809 га з кадастровим номером 7122884400:05:001:0611, яка розташована в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту с. Розкошівка, Виноградської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.

26.02.2021 року рішенням Виноградської сільської ради № 6-19/УІІІ було надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 4,2809 га кадастровий номер 7122884400:05:001:0611 із земель комунальної власності Виноградської сільської ради в с. Розкошівка, Лисянського району (за межами населеного пункту) та надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільового призначення для ведення садівництва площею 0,12 га за адресою: с. Розкошівка Лисянського району Черкаської області: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Крім того, 26.02.2021 року рішенням Виноградської сільської ради №6-20/УІІІ було надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 4,2809 га кадастровий номер 7122884400:05:001:0611 із земель комунальної власності Виноградської сільської ради в с. Розкошівка, Лисянського району (за межами населеного пункту) для передачі у власність громадян орієнтовною площею по 0,30 га та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,30 га: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. “в” ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Абзацом 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На підставі ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

Згідно з вимогами ст. 50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV “Про землеустрій”, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Як встановлено судом, 27 січня 2021 року начальник Лисянського РВ ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” звернувся до Виноградської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на поділ земельної ділянки, на яку був виготовлений проект землеустрою.

Отже, головним питанням спору є правомірність відмови у наданні дозволу на поділ вже сформованої земельної ділянки кадастровий номер 7122884400:05:001:0611.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною 6 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій»:

- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

- технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до статті 25 цього ж Закону, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно ст. 56 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Суд звертає увагу, що клопотання начальника Лисянського РВ ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” стосувалося надання дозволу на поділ земельної ділянки, на яку був виготовлений проект землеустрою, а не на надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

У свою чергу частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку(ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Частиною 7 статті 186 ЗК України встановлено, що підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у надання дозволу на поділ земельної ділянки визначений ЗК України.

Із наведених правових норм ЗК України вбачається, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на поділ земельної ділянки є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Всупереч викладеному відповідачем не надано жодних доказів наявності підстав, на які він посилається в обґрунтування спірного рішення та які покладені в основу відзиву на позов.

Так, не знайшли свого документального підтвердження в ході розгляду справи доводи представника відповідача про те, що поділ земельної ділянки у спосіб, про який просять позивачі, призведе до порушення прав фактичного власника такої земельної ділянки - територіальної громади щодо раціонального використання земель комунальної власності.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Отже, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області № 6-18/УІІІ від 26.02.2021 “Про відмову на поділу земельної ділянки” підлягає до задоволення.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, суд вважає за необхідне зобов`язати Виноградську сільську раду Лисянського району Черкаської області повторно розглянути заяву начальника Лисянського РВ ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” І.В.Книша від 27.01.2021 року №60 про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності, площею 4,2809 га з кадастровим номером 7122884400:05:001:061, яка розташована в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту с. Розкошівка, Виноградської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.

Що ж стосується позовних вимог про скасування рішень Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області № 6-19/УІІІ від 26.02.2021, № 6-20/УІІІ від 26.02.2021 про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земельної ділянки кадастровий номер 7122884400:05:001:0611, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 5, 9 ст. 186 ЗК України, передача надання земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Отже, суд погоджується з поясненнями представника відповідача, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна позиція викладена у постанові від 27 лютого 2018 року справа №545/808/17 Верховного Суду.

При цьому, законодавством не передбачаються обмеження в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою декільком особам по одній земельній ділянці, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виноградської сільської ради № 6-18/УІІІ від 26.02.2021 “Про відмову на поділу земельної ділянки”.

Зобов`язати Виноградську сільську раду повторно розглянути заяву начальника Лисянського РВ ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” І.В.Книша від 27.01.2021 року № 60 про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності, площею 4,2809 га з кадастровим номером 7122884400:05:001:061, яка розташована в адмінмежах Виноградської сільської ради за межами населеного пункту с. Розкошівка, Виноградської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Виноградської сільської ради (код ЄДРПОУ 34207683) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1816грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).

Стягнути з Виноградської сільської ради (код ЄДРПОУ 34207683) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1816грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя П.Г. Паламар