Рішення № 97590283, 03.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1093/21

РІШЕННЯ

іменем України

03 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

за участю:секретаря судового засідання Коваль Д.Л. представника позивача Євтушенка А.С. представника відповідача Місяця К.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14 грудня 2020 року форми "Ю" №30089-13. Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки платника товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" шляхом виключення пені у розмірі 519877 (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 92 коп.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що передумовою щодо нарахування пені, яка визначена в оскаржуваній податковій вимозі, є акт від 14.11.2014 №667-22-35291996 документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Поділля Елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013. За результатами проведеної перевірки, Білогірським відділенням Славутської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів і зборів у Хмельницькій області в тому числі винесено податкове повідомлення - рішення №0004662201 від 09.12.2014 згідно з яким визначено грошове зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 628101 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 314050,50 грн. Вказує, що не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0004662201 від 09.12.2014, ТОВ "Поділля Елеватор" оскаржило до суду. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №822/1658/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 0004662201 від 09.12.2014 в частині збільшення ТОВ «Поділля Елеватор» суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 48345 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 32230 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16115 грн. В решті податкове повідомлення-рішення №0004662201 від 09.12.2014 залишено без змін.

Зазначає, що з набранням постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №822/1658/15 законної сили за наслідками її перегляду в суді апеляційної інстанції (ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015) на платника податку покладено обов`язок щодо сплати грошового зобов`язання до бюджету.

Вказує, що сума грошового зобов`язання згідно з податковим повідомленням - рішенням №0004662201 від 09.12.2014 набула статусу узгодженої саме з 15.09.2015 тому з врахуванням абз. 2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання має бути сплачена не пізніше 25.09.2015. Дана сума грошового зобов`язання сплачена 24.09.2015 згідно платіжного доручення №773 (сума у платіжному дорученню визначена за мінусом скасованих сум згідно рішень по судовій справі №822/1658/15). А тому, сума грошового зобов`язання була сплачена своєчасно та у повному обсязі, що в свою чергу означає, що у платника податку відсутній податковий борг станом на 25.09.2015.

Зазначає, що факт своєчасного та повного погашення грошового зобов`язання підтверджується й листом Славутської об`єднаної державної податкової інспекції (Білогірське відділення) Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 30.10.2015 №530/7/22.

Вказує, що оскільки грошове зобов`язання донараховане податковим органом погашено платіжним дорученням від 24.09.2015 №773, правові підстави щодо донарахування пені на підставі ст. 129 Податкового кодексу України у Головного управління ДПС у Хмельницькій області відсутні. Також, звертає увагу, що сума пені у розмірі 519 877,92 грн нарахована податковим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001502202 від 29.09.2015 лише 02.12.2020.

Зазначає, що донарахування пені за період з 14.11.2014 до 29.09.2015 згідно з податковим повідомленням - рішенням №0001502202 від 29.09.2015 проведено з порушенням п. 102.1. ст. 102 ПК України, оскільки таке донарахування проведено за межами 1095 днів з моменту винесення податкового повідомлення - рішення №0001502202 від 29.09.2015, що в свою чергу свідчить про безпідставність та необґрунтованість податкової вимоги від 14.12.2020 №30089-13. Вказує, що у справах, в яких встановлено протиправність дій податкового органу щодо нарахування товариству пені, належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення пені. А тому просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що працівниками Білогірського відділення Славутської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Поділля Елеватор» за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 14.11.2014 за №667-22-35291996. За наслідками перевірки ТОВ «Поділля Елеватор» встановлено порушення п. 138.1, п. 138.2 ст.138 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.2 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 628101 грн в тому числі: - за II квартал 2012 в сумі 3363,00 грн, - за III квартал 2012 в сумі 120307 грн, - за IV квартал 2012 в сумі 268010 грн - за IV квартал 2013 в сумі 236421 грн.

Зазначає, що на підставі зазначених висновків, за результатами перевірки 09.12.2014 Білогірським відділенням Славутської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств за №0004662201 на суму 942151,5 грн, в тому числі: за основним платежем 628101,00 грн, штрафною санкцією 314050,50 грн.

Вказує, що у травні 2015 року ТОВ «Поділля Елеватор» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (справа №822/1658/15) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004662201 від 09.12.2014.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №822/1658/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015, позов ТОВ "Поділля Елеватор” частково задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004662201 від 09.12.14 з податку на прибуток в частині на загальну суму 48345 грн, в тому числі за основним платежем, в сумі 32230 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16115 грн.

Зазначає, що у зв`язку з набранням 15.09.2015 постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №822/1658/15 законної сили, Білогірським відділенням Славутської ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 29.09.2015 за №0001502202 на зменшену суму грошового зобов`язання в розмірі 893806,50 грн, в тому числі: за основним платежем 595871 грн та за штрафною санкцією - 297935,50 грн. Суми грошового зобов`язання, визначені у вказаному податковому повідомленні-рішенні, відображені в інтегрованій картці платника 09.10.2015 з відповідним нарахуванням пені у відповідності до вимог ст. 129 ПКУ (в редакції чинній до 01.01.2017) на занижену суму податкового зобов`язання у розмірі 92564,23 грн, яка сплачена платником.

Вказує, що не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 04.06.2020 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Елеватор» задоволено частково. Скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі 822/1658/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004662201 від 09.12.2014 в частині донарахованих грошових зобов`язань в сумі 893806,50 грн, в тому числі за основним платежем - 595871 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 297935,50 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2020 відкрито провадження у справі. В зв`язку з початком судового розгляду, визначені податковим повідомленням-рішенням №0001502202 від 29.09.2015 суми грошового зобов`язання виключені з інтегрованої картки платника, як неузгоджені.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі 822/1658/15 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004662201 від 09.12.2014 в частині донарахованих грошових зобов`язань в сумі 893806,50 грн, в тому числі за основним платежем - 595871 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 297 935,50 грн - відмовлено.

Вказує, що рішення суду набрало законної сили 27.10.2020, і тому суми грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення №0004662201 від 09.12.2014 в частині донарахованих грошових зобов`язань в сумі 893806,50 грн, в тому числі: за основним платежем - 595871 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 297935,50 грн відображені в інтегровані й картці платника з відповідним, нарахуванням пені на занижену суму податкових зобов`язань у розмірі 519877,92 грн.

Зазначає, що у зв`язку з наявністю податкового боргу, в ІС «Податковий блок» в підсистемі «Податковий борг» в реєстрі «Податкові вимоги в автоматичному режимі позивачу сформована податкова вимога форми «Ю» від 14.12.2020 №30089-13 у відповідності до норм Податкового кодексу України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області заперечив, щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що працівниками Білогірського відділення Славутської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Поділля Елеватор» за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 14.11.2014 за №667-22-35291996. За результатами перевірки 09.12.2014 Білогірським відділенням Славутської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток приватних підприємств за №0004662201 на суму 942151,5 грн, в тому числі: за основним платежем 628101,00 грн, штрафною санкцією 314050,50 грн.

ТОВ «Поділля Елеватор» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (справа №822/1658/15) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004662201 від 09.12.2014.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №822/1658/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015, позов ТОВ "Поділля Елеватор” частково задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004662201 від 09.12.14 з податку на прибуток в частині на загальну суму 48345 грн, в тому числі за основним платежем, в сумі 32230 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16115 грн.

У зв`язку з набранням 15.09.2015 постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №822/1658/15 законної сили, Білогірським відділенням Славутської ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 29.09.2015 за №0001502202 на зменшену суму грошового зобов`язання в розмірі 893806,50 грн, в тому числі: за основним платежем 595871 грн та за штрафною санкцією - 297935,50 грн. Суми грошового зобов`язання, визначені у вказаному податковому повідомленні-рішенні, відображені в інтегрованій картці платника 09.10.2015 з відповідним нарахуванням пені у відповідності до вимог ст. 129 ПКУ (в редакції чинній до 01.01.2017) на занижену суму податкового зобов`язання у розмірі 92564,23 грн, яка сплачена платником.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ТОВ "Поділля Елеватор” звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувані рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 04.06.2020 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Елеватор» задоволено частково. Скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі 822/1658/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004662201 від 09.12.2014 в частині донарахованих грошових зобов`язань в сумі 893806,50 грн, в тому числі за основним платежем - 595871 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 297935,50 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2020 відкрито провадження у справі. В зв`язку з початком судового розгляду, визначені податковим повідомленням-рішенням №0001502202 від 29.09.2015 суми грошового зобов`язання виключені з інтегрованої картки платника, як неузгоджені.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі 822/1658/15 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004662201 від 09.12.2014 в частині донарахованих грошових зобов`язань в сумі 893806,50 грн, в тому числі за основним платежем - 595871 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 297 935,50 грн - відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 27.10.2020, і тому суми грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення №0004662201 від 09.12.2014 в частині донарахованих грошових зобов`язань в сумі 893806,50 грн, в тому числі: за основним платежем - 595871 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 297935,50 грн відображені в інтегровані й картці платника з відповідним, нарахуванням пені на занижену суму податкових зобов`язань у розмірі 519877,92 грн. Також, у зв`язку з наявністю податкового боргу, в ІС «Податковий блок» в підсистемі «Податковий борг» в реєстрі "Податкові вимоги" в автоматичному режимі позивачу сформована податкова вимога форми «Ю» від 14.12.2020 №30089-13.

Вважаючи вимогу форми «Ю» від 14.12.2020 №30089-13 та пеню у розмірі 519877,92 грн протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, Податковий кодекс України розмежовує поняття податкового зобов`язання і грошового зобов`язання, де відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

А згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов`язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні; грошове ж зобов`язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому ст.50 Податкового кодексу України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Згідно п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За змістом п.37.2 ст.37 Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

При цьому відповідно до п.57.2 ст.57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в ст.297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

В той же час згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тобто, по завершенню вказаного 10-денного строку, з моменту узгодження грошового зобов`язання, контролюючий орган зобов`язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов`язання, зокрема сформувати податкову вимогу.

В свою чергу, на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням вказаної різниці між грошовим та податковим зобов`язанням, у тому числі, у встановлених ст.57 Податкового кодексу України, строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов`язань визначається по-різному.

Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України)

У вищенаведеному пункті Податкового кодексу України зазначено, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Крім того, розділом ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.06.2017 №610, визначено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Враховуючи вказане та виходячи з аналізу вищенаведених норм, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є встановлення відповідної обставини, зокрема, платником податків не сплачено узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

За приписами пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

При цьому, судом встановлено, що сума грошового зобов`язання згідно з податковим повідомленням-рішенням №0004662201 від 09.12.2014 набула статусу узгодженої саме з 15.09.2015, тому з врахуванням абз.2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання має бути сплачена не пізніше 25.09.2015. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи дана сума грошового зобов`язання сплачена 24.09.2015 згідно платіжного доручення №773 (сума у платіжному дорученню визначена за мінусом скасованих сум згідно рішень по судовій справі №822/1658/15). Тобто сума грошового зобов`язання сплачена своєчасно та у повному обсязі, а це означає, що у платника податку відсутній податковий борг станом на 25.09.2015. Також, факт своєчасного та повного погашення грошового зобов`язання підтверджується й листом Славутської об`єднаної державної податкової інспекції (Білогірське відділення) Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 30.10.2015 №530/7/22.

Так, за приписами п.111.2 ст.111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно пп.14.1.162 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, Податковим кодексом України прямо передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За приписами п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного пп.129.1.1 та пп.29.1.2 п.129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

В даному ж випадку, донарахування пені здійснено на підставі п.п.129.1.2 п.129.1. ст.129 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2017, який передбачав, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Однак, ст.129 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, у зв`язку з чим пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017) не міг бути застосований податковим органом для розрахунку пені, оскільки встановлює момент з якого може бути нарахована пеня на податкове зобов`язання, визначене контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок.

А отже, дії відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства та свідчать про протиправність його дій щодо нарахування пені, і відповідно протиправності оскаржуваної податкової вимоги від 14.12.2020 форми «Ю» №30089-13.

Слід зазначити, що фінансова відповідальність до платника податків у вигляді пені має бути застосована у розмірі та з дотриманням порядку нарахування пені, чинного на дату сплати зобов`язання (припинення порушення).

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні від09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

А отже, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи - порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваної вимоги становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує ст.1 Першого протоколу до Конвенції, а тому вона підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації підпункту 19- 1.1.10 пункту 19-1.1 статті 191 Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 травня 2016 року за № 751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (набрав чинності 10 червня 2016 року; далі - Порядок №422).

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 422 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Положеннями пункту 3 розділу І Порядку № 422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Пунктом 1 Розділу II передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Способи захисту права, як передбачені законом дії, безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності щодо захисту прав.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до частини першої статі 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: а) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 5 цього Кодексу захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведених норм процесуального законодавства слідує, що для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17 зазначив, що у справах, в яких встановлено протиправність дій податкового органу щодо нарахування товариству пені, належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення пені.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки платника товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" шляхом виключення пені у розмірі 519877 грн 92 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії задоволити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14 грудня 2020 року форми "Ю" №30089-13.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки платника товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" шляхом виключення пені у розмірі 519877 (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 92 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" судовий збір в сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 червня 2021 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Елеватор" (вул. Залізнична, 39,Білогір`я,Білогірський район, Хмельницька область,30200 , код ЄДРПОУ - 35291996) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук