Рішення № 97589169, 11.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1877/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 11 лютого 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

16 лютого 2021 року ухвалою позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

До суду від позивача 18 лютого 2021 року за вх. №8135/21 надійшла заява з уточненою позовною заявою, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

1. Визнати протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну станом на 09.12.2019 року вислугу років в податковій міліції, що в загальному обчисленні складає 19 років 00 місяців 28 днів;

2. Зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції, стаж служби на посадах в органах податкової міліції, що в загальному обчисленні складає 19 років 00 місяців 28 днів.

23 лютого 2021 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №8135/21), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.03.2001 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи податкової міліції та звільнений 07.10.2013 року. 28.10.2015 року позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України та звільнений 06.11.2015 року, а 07.15.2015 року прийнятий на службу до Національної поліції України. Вказує, що після звільнення 09.12.2019 року зі служби в поліції Департаменту захисту економіки Національної поліції України протиправно не зараховано позивачу до вислуги років служби в податковій міліції у зв`язку з тим, що вона не входила до складу органів внутрішніх справ. Вважає такі дії відповідача протиправними.

23 березня 2021 року до суду від Департаменту захисту економіки Національної поліції України за вх. №14496/21 надійшов відзив, в якому зазначено з посиланням на ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» та Закон України «Про державну податкову службу в Україні», що наявність норм щодо того, що працівники податкової міліції проходять службу у порядку, передбаченому для співробітників органів внутрішніх справ України не зумовлює ототожнення стажу служби, тобто не прирівнює стаж служби у податковій міліції до стажу служби в органах внутрішніх справ України. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» також не визначав підрозділи податкової міліції в якості військових формувань. Зазначає, що Порядком №393 від 17.107.1992 передбачено зарахування служби в податковій міліції до вислуги років для призначення пенсій та не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції. Вказує, що наказ №411 о/с від 05.12.2019 «По особовому складу» є діючим. Посилається на правову позицію Верховного Суду у поставної віл 19.11.2019 по справі №520/903/19.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

30 березня 2021 року до суду від позивача за вх. №15685/21 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що обставини, викладені у відзиві, є безпідставними.

До суду від Департаменту захисту економіки Національної поліції України за вх. №17117/21 надійшли заперечення, в яких зазначено, що дії департаменту щодо неврахування позивачу спірного періоду служби до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, відповідають вимогам закону.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року у задоволенні клопотання відповідача про заміну відповідача правонаступником відмовлено. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Національну поліцію України (вул.Богомольця, 10, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578). Розгляд справи №420/1877/21 розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи зі стадії відкриття провадження у справі.

05 травня 2021 року до суду від Національної поліції України за вх. №22449/21 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Національна поліція України не є належним відповідачем, оскільки жодних прав позивача не порушила. Посилаючись на рішення по справі №420/9476/20 зазначає про існування рішення з аналогічними позовними вимогами до Національної поліції України. Вказує, що не погоджується з позовними вимогами позивача, посилаючись при цьому на ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», яка містить вичерпний перелік складових, які включаються до стажу служби в поліції, служба у податковій міліції до якого не включена. Також посилається на правову позицію Верховного Суду у поставної віл 19.11.2019 по справі №520/903/19.

Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

14 травня 2021 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

26 травня 2021 року ухвалами суду: заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії; у прийнятті до провадження уточненої позовної заяви (вх. №25584/21) відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами відповідачів на позовну заяву, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.13-18) та довідки командира батальйону ПСПОП «Шторм» ГУНП в Одеській області від 23.01.2018 року (а.с.19-22), ОСОБА_1 :

- був прийнятий на службу в органи податкової міліції 19 березня 2001 року та 07 жовтня 2013 року наказом № 398 від 27 вересня 2013 року він був звільнений з органів податкової міліції ГУ Міндоходів в Одеській області;

- 28 жовтня 2015 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України наказом ГУ МВС № 925 від 04 листопада 2015 року та 06 листопада 2015 року наказом ГУ МВС № 945 від 04 листопада 2015 року був звільнений з органів внутрішніх справи України;

- 07 листопада 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції України наказом ГУНП № 83 від 07 листопада 2015 року.

ОСОБА_1 наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 05 грудня 2019 року №411о/с «По особовому складу» звільнений зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням ліквідаційних заходів) частини 1 статті 77.

У вказаному наказі зазначено, що станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільнення із служби в поліції складає 04 роки 01 місяць 11 днів.

19 серпня 2020 року на адресу Національної поліції України був направлений адвокатський запит адвоката Племениченко Г.В. (а.с.24-25), відповідно до якого зокрема просили надати інформацію щодо врахування стажу роботи в національній поліції строк перебування на службі в органах податкової поліції ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_1 (0078078) з 19.03.2001 року по 07.10.2019 року та у разі неврахування відповідного стажу перебування на службі в органах податкової поліції просили врахувати відповідний стаж та перерахувати стаж роботи для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.

21 вересня 2020 року листом № 114аз, 89аз Департамент захисту економіки Національної поліції України повідомив позивача про те, що згідно з даними особової справи, відповідно до постанови КМУ від 17 липня 1992 року за № 393 вислуга років станом на 09.12.2019 року у позивача становила 19 років 00 місяців 28 днів та зазначив, що вислуга років в органах державної податкової служби України не зараховується до стажу служби в поліції (а.с.53-54).

Вважаючи, що відповідач протиправно не зарахував ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну станом на 09.12.2019 року вислугу років в податковій міліції, що в загальному обчисленні складає 19 років 00 місяців 28 днів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно зі статтею 2 Закону № 580-VIII завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Частиною 1 статті 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до частини 4 статті 78 Закону № 580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Приписами пунктів 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Статтями 24, 26 Закону №509-XII визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».

Отже, як вже зазначалось, згідно зі статтею 78 Закону №580-VIII, до служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України.

У свою чергу, приписами статей 353, 356 ПК України передбачено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Проаналізувавши повноваження, завдання та функції цих органів суд приходить до висновку, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Враховуючи викладене, суд вважає тотожним правовий статус служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції.

Отже, доводи відповідача щодо відсутності у ОСОБА_1 права на зарахування спірного стажу служби, внаслідок відсутності підпорядкування Державної податкової служби України Міністерству внутрішніх справ України, є необґрунтованими.

Суд вважає, що визначаючи наявність чи відсутність такого права необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинного на момент проходження служби, статусу такої служби.

Отже, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України. Такий висновок підтверджується і тим, що позивачу відповідно до послужного списку під час проходження служби у податковій міліції було присвоєно спеціальне звання - лейтенант податкової міліції, а в подальшому старший лейтенант податкової міліції, яке у свою чергу призначалось на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114.

Суд зазначає, що вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №826/16143/18.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №520/903/19, оскільки предметом спору у ній є врахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі. Отже, правовідносини у справі, що розглядається та у справі №520/903/19 не є подібними.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України частково шляхом визнання протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну станом на 09.12.2019 року вислугу років в податковій міліції та зобов`язання Департамент захисту економіки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції стаж служби на посадах в органах податкової міліції.

При цьому, вимоги позивача в частині зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції, стаж служби на посадах в органах податкової міліції в загальному обчисленні 19 років 00 місяців 28 днів суд вважає необґрунтованими, оскільки позивач в органах податкової міліції 19 років 00 місяців 28 днів не служив.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну станом на 09.12.2019 року вислугу років в податковій міліції.

Зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції стаж служби на посадах в органах податкової міліції.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).

Відповідачі:

- Департамент захисту економіки Національної поліції України (вул.Богомольця, 10, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40111732);

- Національна поліція України (вул.Богомольця, 10, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578).

Суддя О.А. Вовченко