Рішення № 97588698, 01.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року справа №380/1846/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Савчина В.З., представника відповідача Онсовича В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кампен» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кампен» (далі – ТОВ «Кампен», позивач) 10.02.2021 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №213200 від 29.12.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу. Відповідно до оскаржуваної постанови на ТОВ «Кампен» накладено штраф у розмірі 8500 грн. за допущення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. ТОВ «Кампен» вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що ця постанова виносились без повного з`ясування обставин справи, а саме: - без забезпечення можливості ознайомитись з сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтвом про повірку (метрологічну атестацію), чеком вагового зважування; - без забезпечення можливості ТОВ «Кампен» оскаржити такі в адміністративному порядку до вищого за підпорядкуванням органу, з порушенням процесуальних вимог пункту 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567. Позивач зауважує, що акт містить запис «водій з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився». Позивач стверджує, що водій ТОВ «Кампен» ОСОБА_1 не відмовлявся від підпису акта, оскільки такий при огляді транспортного засобу не складався та для ознайомлення такому не надавався. Позивач зауважує, що за технічною конструкцією напівпричепа-платформи для перевезення скла FAYMONVILLE ILO-2 у зв`язку з конструктивними особливостями напівпричепа відсутні колісні осі, оскільки використовується так звана незалежна підвіска одиночного колеса, особливість якої полягає в фактичній відсутності осьової балки між колесами. У зв`язку з цим позивач вказує, що ТОВ «Кампен» не могло здійснити порушення законодавства про автомобільний транспорт з допомогою транспортного засобу FAYMONVILLE ELO-2 з державним номерним знаком НОМЕР_1 (щодо висновку Укртрансбезпека про перевищення навантаження на строєні осі на 1,3т – 23300 кг при нормативно допустимому 22000 кг). Позивач посилається на те, що транспортний засіб із вантажем слідував з м. Гомель (Республіка Білорусь) та при перетині державного кордону «Нова Гута» (Республіка Білорусь) проходив зважування транспортного засобу, а також між двома пунктами системи зважування в русі на трасі М-06 «Київ-Чоп», вказує, що жодних порушень вагових норм чи навантажень на осі не виявлено, в підтвердження слідування транспортного засобу представив CMR №468940 від 27.10.2020.

Відповідач, Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.60-65), просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Кампен» в повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів позивача проведений відповідно до норм Порядку №1567. Зважування проводилось вагою пересувною автомобільною електронною ТВА 20D 10 зав.№16798. На засіб вимірювальної техніки виданий сертифікат про повірку №02Чг-792 від 13.07.2020. Представник відповідача вказує на не підтвердження жодними доказами тверджень позивача щодо відсутності осей в напівпричепі типу floatmax.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с. 81-85), навів додаткові аргументи на спростування тверджень відповідача, зокрема, звернув увагу суду, що до позовної заяви позивач надав фотографії, на яких відображено будову напівпричепа та відсутність в такого осей, а також брошуру «FAYMONVILLE DISTRIBUTION AG» щодо спеціалізованих напівпричепів-платформ для перевезення скла типу floatmax; наполягає, що відповідач не довів факту зважування транспортного засобу повіреною та сертифікованою вагою, а надані ним документи (в т.ч. чек зважування) не дозволяють встановити обставини справи з огляду на їх розмитість.

Суд заслухав пояснення представників учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ТОВ «Кампен» зареєстроване як юридична особа 25.05.2009 з присвоєнням ідентифікаційного коду НОМЕР_2 (а.с.52), володіє автомобілем марки MAN, модель TGХ 18,440 BLS, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та напівпричіп FAYMONVILLE ІLO-2, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 31,32).

29.10.2020 згаданий транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 перевезення вантажу (скло), що підтверджується міжнародною ТТН СMR №468940 від 27.10.2020 (а.с. 69).

На підставі направлення на рейдову перевірку №011473 від 23.10.2020 посадові особи Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки провели перевірку (на 598 км + 200м автодороги М-06 Київ-Чоп) транспортного засобу автомобіля MAN, д.н.з НОМЕР_3 та напівпричіпа FAYMONVILLE ІLO-2, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . В процесі перевірки проведено зважування, результати зафіксовано в чеку зважування (а.с.71); стан чеку зважування не дозволяє прочитати будь-які дані, в т.ч. яким вагами здійснювалось зважування та які показники зафіксовано), складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №032611 від 29.10.2020 (а.с. 68) та акт №047609 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.10.2020 (а.с.67); відповідно до цих доказів фактичне навантаження на вісь напівпричепа (6,92; 9,01; 23,30) при нормативно допустимому (11,00;11,00;22,00). За результатами перевірки складено акт №226442 перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.10.2020 (а.с. 66).

Посадові особи відповідача дійшли висновку про порушення перевізником вимог статей 34, 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме – навантаження на строєні осі становить 23300 кг, що перевищує на 5,9% допустимі 22000 кг, - відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортними засобами з перевищенням вагових обмежень.

На підставі висновків акта №047609 від 29.10.2020 та керуючись постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» інспектор відповідача склав розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №371/041 від 29.10.2020 на суму 156,00 євро (а.с.70).

29.12.2020 посадова особа Укртрансбезпеки розглянула справу за участі уповноваженого представника ТОВ «Кампен» Савчин В.З. (а.с. 74) та прийняла постанову №213200 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої на ТОВ «Кампен» накладено штраф у розмірі 8500 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.12).

Скарга ТОВ «Кампен» на постанову №213200 від 29.12.2020 Укртрансбезпека залишена без задоволення з мотивів пропуску строку її подання (а.с. 21-25, 28-29).

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі – Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 15 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: - здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пунктом 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі – Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2,3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Під час проведення рейдової перевірки можливе, серед іншого, здійснення габаритно-вагового контролю (пункт 16 Порядку №1567).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено, зокрема:

- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі – Порядок № 879);

- ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до пункту 1 Порядку №879 такий визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

За визначеннями, наведеними в пункті 2 Порядку №879:

- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (пункт 2);

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (пункт 3);

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (пункт 4);

- дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов (пункт 5).

Пунктом 3 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку № 879).

Пунктами 12,13 Порядку №879 визначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку № 879).

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (пункт 20 Порядку №879). При цьому як передбачає пункт 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд).

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (частина друга). У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта).

Частиною другою статті 49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Нормами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За визначенням наведеним в пункті 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2011 №1306 габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами визначають Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі – Правила № 30).

Згідно з пунктами 2,3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним/великоваговим, якщо його габарити/ якщо максимальна маса або осьова маса перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N1306.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг (пункт 4 Правил №30).

При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд (абзац 4 пункту 4 Правил №30).

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку №1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 25).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (пункти 27, 29).

Відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17*500=8500).

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

Суть поставленого перевізнику у вину порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт полягає в тому, що перевезення великовагового вантажу, що перевищує встановлені законодавством габаритно-вагові норми від 5% до 10% та здійснювалося без відповідного дозволу. За це порушення на ТОВ «Кампен» як перевізника постановою №213200 від 29.12.2019 накладено штраф в розмірі 8500 грн. за порушення вимог статей 34,53 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норми від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (абзац 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»). При цьому:

- відповідач стверджує, що за наслідками перевірки та зважування встановлено, що навантаження на строєну вісь транспортного засобу перевізника (позивача) становило 23300 кг (зазначено фактичне осьове навантаження 6,52+9,01+23,30) при нормативно допустимій (дозволеній) 22000 кг, тому цей транспортний засіб є великоваговим та перевізник повинен був отримати спеціальний дозвіл на перевезення вантажу. На підтвердження факту перевищення транспортним засобом вагових обмежень надав чек зважування (а.с.71) та стверджує, що його показники перенесено в довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №032611 від 29.10.2020 (а.с. 68);

- позивач заперечує факт вчинення правопорушення та повідомляє, що за наслідками зважування посадові особи Укртрансбезпеки дозволили водію продовжити рух, а відображене в акті перевірки твердження про відмову водія від підпису є недостовірним. Доводи позивача серед іншого зводяться до того, що в жодному документі перевірки не вказано, на підставі даних якого зважувального обладнання визначене навантаження на осі транспортного засобу ТОВ «Кампен», чи пройшло таке зважувальне обладнанням повірку (метрологічну атестацію) законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Оскільки жодних документів перевірки водію не було надано, як і чек зважування, позивач ставить під сумнів покази зважувального обладнання у відповідному чеку, який фіксує результати зважування саме транспортного засобу ТзОВ «Кампен».

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на протилежні за змістом пояснення сторін щодо обставин перевірки суд надає оцінку доказу, який, на відміну від акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, формується без людського втручання, а саме – чеку зважування, котрий роздруковується автоматично та повинен містити як реквізити обладнання, на якому проведено зважування, так і результати самого зважування. Суд констатує, що з наданого відповідачем чека зважування (а.с. 71) неможливо встановити будь-якої інформації - ні показників зважування, ні реквізитів ваг, на яких проводилось зважування транспортного засобу позивача. Наданий відповідачем сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки серія В №008055 від 18.09.2015 є нечинним, його дія закінчилась 31.03.2018 (а.с. 18).

Отже, наданий відповідачем доказ не підтверджує ані показників зважування, ані тієї обставини, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв`язку із чим є придатними до застосування.

З огляду на це суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не відповідає критерію обґрунтованого рішення суб`єкта владних повноважень, що визначений частиною другою статті 2 КАС України. Тому позовні вимоги ТОВ «Кампен» про скасування постанови №213200 від 29.12.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу є обґрунтованими та підлягають до задоволення. З огляду на цей висновок суд не бачить потреби давати детальний аналіз іншим аргументам позивача.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені ТОВ «Кампен» судові витрати по сплаті судового збору стягуються за рахунок відповідача, котрий прийняв протиправне рішення. З огляду на те, що Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальним органом (без присвоєння ідентифікаційного коду), суд стягує судовий збір з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити позов повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 29.12.2020 № 213200 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Кампен” адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кампен” (81600, Львівська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вул. Лисенка, буд. 37Д; ідентифікаційний код 36287844) судові витрати на сплату судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.06.2021.

Суддя Москаль Р.М.