Рішення № 97588645, 11.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7104/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Винник В.М.,

за участю:

представника позивача – Шнир Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Єврейської релігійної ортодоксальної громади «ТУРЕЙ ЗАГАВ» («ЗОЛОТА РОЗА») м. Львова до Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про скасування постанови, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява Єврейської релігійної ортодоксальної громади «ТУРЕЙ ЗАГАВ» («ЗОЛОТА РОЗА») м. Львова (далі – позивач) до Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі – відповідач), у якій позивач просить:

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 09.04.2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП №60053746.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець всупереч відсутності доказів фактичного виконання судового рішення, зазначивши неправдиві дані в офіційному документі, не знаючи процедури і прядку встановлення охоронних зон та режимів використання пам`ятки, не встановивши порядку її розроблення і проходження процедур затвердження вказав, що ним встановлено фактичне виконання рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Ухвалою від 30.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження ВП №60053746.

11.05.2021 на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що державним виконавцем вчинено всі передбачені дії у відповідності до Закону, а тому підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.

Представник позивача в судовому зсіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач явки повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.3. ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем від 24.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП №60053746 з виконання виконавчого листа №2а-7843/10/1370, виданого 10.08.2015 Львівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації визначити межі територій пам`яток місцевого значення на земельній ділянці по вул. Федорова, 28 (охоронний номер 356) та по вул. Федорова, 23-25 (охоронний номер 1300020 згідно наказу МКТ України від 30.02.2010) у місті Львові, затвердити їх зони охорони та встановити режим використання пам`яток культури. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 №2а-7843/10/1370 замінено боржника з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №2а-7843/10/1370 від 10.08.2015 з Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації на Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

02.04.2021 стягувачем скеровано для відома відповідачу лист Львівської обласної державної адміністрації від 22.03.2021 щодо виконання виконавчого листа №2а-7843/10/1370 з питання визначення меж територій пам`яток місцевого значення на вул. Федорова, 23-25, 28 у м. Львові, затвердження їх зон охорони і встановлення режиму використання.

Відповідно до вказаного листа Львівської обласної державної адміністрації вказано, що обласна державна адміністрація не має заперечень щодо розроблення спеціалізованою організацією за зверненням і за рахунок Єврейської Релігійної Ортодоксальної Громади «ТУРЕЙ ЗАГАВ» (Золота Роза) усієї необхідної документації для визначення меж, охоронних зон та встановлення режиму використання пам`яток культурної спадщини на вул. Федорова, 28, вул. Федорова, 23-25, де розташовані споруди Шхити (різні) і Микви.

09.04.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №60053746 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». У вказаній постанові зазначено, що рішення виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Позивач, вважаючи постанову державного виконавця від 09.04.2021 ВП №60053746 про закінчення виконавчого провадження протиправною і незаконною, звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону України “Про виконавче провадження”).

За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ №1404-VIII, відповідач виходив з того, що рішення виконано фактично у повному обсязі.

Суд звертає увагу, що у відзиві відповідачем не наведено мотивів, з яких він дійшов до висновку про фактичне виконання боржником рішення суду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що боржником у ВП №60053746 виступає Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Суд враховує, що згідно листа Львівської обласної державної адміністрації вказано, що обласна державна адміністрація не має заперечень щодо розроблення спеціалізованою організацією за зверненням і за рахунок Єврейської Релігійної Ортодоксальної Громади «ТУРЕЙ ЗАГАВ» (Золота Роза) усієї необхідної документації для визначення меж, охоронних зон та встановлення режиму використання пам`яток культурної спадщини на вул. Федорова, 28, вул. Федорова, 23-25, де розташовані споруди Шхити (різні) і Микви.

Однак, вказаний лист свідчить лиш про те, що Львівська обласна державна адміністрація, яка не є боржником у вказаному виконавчому провадженні, не має заперечень щодо розроблення спеціалізованою організацією за зверненням і за рахунок Єврейської Релігійної Ортодоксальної Громади «ТУРЕЙ ЗАГАВ» (Золота Роза) усієї необхідної документації. Однак, відповідно до виконавчого листа №2а-7843/10/1370, виданого 10.08.2015 Львівським окружним адміністративним судом, зобов`язано Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації (Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації) визначити межі територій пам`яток місцевого значення на земельній ділянці по вул. Федорова, 28 (охоронний номер 356) та по вул. Федорова, 23-25 (охоронний номер 1300020 згідно наказу МКТ України від 30.02.2010) у місті Львові, затвердити їх зони охорони та встановити режим використання пам`яток культури.

Доказів визначення Управлінням охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації (Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації) меж територій пам`яток місцевого значення на земельній ділянці по вул. Федорова, 28 (охоронний номер 356) та по вул. Федорова, 23-25 (охоронний номер 1300020 згідно наказу МКТ України від 30.02.2010) у місті Львові, затвердження їх зони охорони та встановлення режиму використання пам`яток культури, до суду не подано. Такі докази також відсутні в матеріалах виконавчого провадження ВП №60053746, копії яких долучено відповідачем до відзиву. Також відповідачем не подано доказів розроблення документації із встановлення меж територій пам`яток місцевого значення, затвердження їх зон, встановлення режимів використання у встановленому порядку на виконання вказаного вище виконавчого листа.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не мав підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не відбулось фактичного виконання рішення суду.

Суд зазначає, що оскільки основною метою виконавчого провадження, як завершальної стадії судового розгляду, є забезпечення повного, належного та своєчасного виконання виконавчого документу, державний виконавець зобов`язаний перевірити не лише формальне виконання рішення суду, а й з`ясувати чи було виконання рішення суду належним та повним.

Таким чином, всупереч вимогам ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець не перевірив фактичне виконання боржником, Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-7843/10/1370.

Відтак, з огляду на вищенаведені висновки суду, у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанов про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець не переконався у фактичному виконанні судового рішення та передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є такою, що винесена необґрунтовано, без дотримання вимог чинного законодавства, що є підставою для її скасування.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 268, 271, 272, 287, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Єврейської релігійної ортодоксальної громади «ТУРЕЙ ЗАГАВ» («ЗОЛОТА РОЗА») м. Львова до Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про скасування постанови – задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 09.04.2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП №60053746.

Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Єврейської релігійної ортодоксальної громади «ТУРЕЙ ЗАГАВ» («ЗОЛОТА РОЗА») м. Львова (79008, м. Львів, вул. Федорова, 27/1, ЄДРПОУ 36416892) 2270 грн. сплаченого судового збору.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня їх проголошення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна